Рішення № 81904855, 21.05.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/248/2019 Справа № 641/5441/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого - судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання: Щеглової Г.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , 3-я особа Служба у справах дітей по Слобідському району м. Харкова про усунення перешкод у вихованні дитини,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , 3-я особа Служба у справах дітей по Слобідському району м. Харкова про усунення перешкод у вихованні дитини, в якому, просить зобов`язати усунути перешкоди щодо його участі у вихованні його сина ОСОБА_6 ; встановити порядок участі у його вихованні , визначивши час : перша, третя субота місяця з 10.00 до 12.00 год. Неділі; друга, четверта неділя місяця з 16.00 до 18.00 год., щосереди з 16.00 до 18.00 без присутності матері дитини з можливістю відпочинку у весняний та літній період 2 рази на рік терміном до 30 діб з можливістю виїзду за кордон.

В обґрунтування позову зазначає, що 05.10.2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб . Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6 . Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова шлюб було розірвано, дитина залишилась проживати з матір`ю. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради Харківської області № 605 від 07.10.2015 року був встановлений перелік фізичних осіб, яким встановлюється порядок участі у вихованні дитини. Цим переліком був встановлений порядок його участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також в п.1.2. зазначеного переліку, матір дитини ОСОБА_3 попереджалася, що, перешкоджаючи його зустрічам з малолітнім сином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона порушує права дитини та батька. Але, незважаючи на встановлений вищезазначеним рішенням порядок його участі у вихованні малолітнього сина, фактично з самого моменту розлучення, у нього з ОСОБА_3 почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, його відвідуванні, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони ОСОБА_3 , що призвели до неможливості його нормального спілкування із їх сином. Всі його намагання, з моменту розлучення, нормальним, мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки Відповідач перешкоджає йому не бажає його присутності та штучно створює такі обставини через які він не можу нормально зустрічатися з сином. Неодноразово, при спробах відвідати сина, двері квартири, де він мешкає, ніхто не відкривав. Весь цей час він намагаюся налагодити нормальний зв`язок із дитиною, приймати участь у її вихованні, утриманні, гармонічно розвивати її здібностей та забезпечувати її всім необхідним для всебічного розвитку та становлення. 19.04.2018 року він звернувся в службу у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської з приводу проведення профілактичної бесіди з ОСОБА_3 , щодо усунення перешкод в можливості його спілкування з сином. У відповіді ССД по Слобідському району на його ім`я, було вказано, що мати сина, громадянка ОСОБА_3., не заперечує проти його спілкування з малолітнім сином ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не тільки у визначений рішенням час, а також в інші, невстановлені часи у її присутності. Але свою обіцянку стосовно можливості його спілкування з сином ОСОБА_3 не виконала. На підставі чого він був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.10.2018 року зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні позивач пояснив, що його колишня дружина ОСОБА_3 перешкоджає його спілкуванні з сином. Вказує, що коли він приходить до дитини відповідачка вчиняє сварки та штучні перешкоди, що призвело до відсутності нормального спілкування з дитиною.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні зазначила, що вона в цілому не заперечує проти спілкування батька з дитиною однак у її присутності, оскільки у позивача відсутні відповідні навики догляду за дитиною. Та зазначила, що заперечує проти відпочинку разом з дитиною терміном до 30 діб, оскільки зазначає, що у позивача відсутній досвід та відповідні навики для догляду за дитиною. Крім того у встановленому законом порядку та строки відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, у якому вона вказує, що вона жодним чином не чинить перешкод позивачу у спілкуванні з їх сином з урахуванням вимог рішення від 07.10.2015 року №605 Харківського міського Голови про встановлення фізичним особам порядку участі у вихованні дітей, а саме для ОСОБА_1 .. Однак позивача не влаштовує порядок участі у вихованні спільного сина, закріплений у рішенні і він вимагав від відповідача змінити порядок спілкування та проводити спілкування з дитиною в ті дні коли у нього є час і за відсутності відповідача - ОСОБА_3 .

Представник відповідача підтримав доводи відповідача , ОСОБА_3

Третя особа - Управління служб в справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради надав пояснення де зазначив, що підтримують позовні вимоги позивача та заяву про розгляд справи без представника органу опіки та піклування.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, тому до таких правовідносин слід застосувати положення Сімейного кодексу України в частині, що регулюють питання особистих немайнових прав батьків щодо їх дитини.

Відповідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 актовий запис про народження №922 (а.с. 11)

Мати дитини - ОСОБА_3 ;

Батько дитини - ОСОБА_1 .

Шлюб між батьками дитини розірваний 03.09.2015.

Малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом з матір`ю, ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради Харківської області № 605 від 07.10.2015 року був встановлений перелік фізичних осіб, яким встановлюється порядок участі у вихованні ОСОБА_6 . Цим переліком був встановлений порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з інформацією адміністрації КНП «Міська дитяча поліклініка № 1», де малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під наглядом фахівців з 06.10.2012 по 23.02.2013 та з 24.02.2017 по теперішній час, станом здоров`я дитини та забезпеченням йому належного догляду опікується мати, ОСОБА_3 , або бабуся. Батько, ОСОБА_1 , з питань, які стосуються здоров`я дитини, до поліклініки не звертався.

Згідно з інформацією адміністрації КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 335, який відвідує малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.05.2015, за весь час перебування дитини у закладі активну участь у навчально-виховному процесі (батьківські збори, відкриті заняття, святкові ранки, спортивні свята) приймала мати вихованця, ОСОБА_3 . ОСОБА_1 навесні 2017 року декілька разів відвідував заклад, а саме групу № 8, де виховується його син, з метою зустрічі з ним, але хлопчика у ті дні у садку не було. У липні 2017 ОСОБА_1 однократно відвідував завідувача закладу дошкільної освіти, цікавився життям сина, його здоров`ям, успіхами і скаржився на те, що не має змоги бачитися з сином навіть у ті дні, в які йому дозволено зустрічатися з ним згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.10.2015 № 605. в липні 2017 року заклад не функціонував, був призупинений навчально-виховний процес у зв`язку з ремонтними роботами, тож хлопчика у закладі також не було. За весь час виховання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приводила дитину до закладу, забирала його, вирішувала різносторонні організаційні питання лише мати хлопчика ОСОБА_3 .

Згідно з результатами психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кий робився за запитом матері дитини, ОСОБА_3 . , у хлопчика спостерігається підвищена тривожність і прояви (симптоми) неврозу (рухова загальмованість, моргання очей), відсутність базової довіри до світу, недиференційована агресія, страхи і відчуття провини з приводу ситуації розлучення батьків. Виявлена незрілість психічного розвитку дитини (при збереженні інтелекту). Відставання розвитку мовлення та слабо розвинене логічне, об`ємне мовлення (зв`язне мовлення). Дитина дуже емоційно реагує на гучний тон, на питання про папу зразу замовкає, має занижену самооцінку та відчуває провину за розлучення батьків. На тестах-малюнках родини майже однакові, що може вказувати на те, що дитина досі знаходиться у стресовому стані.

До матері виявлено відношення за типом злиття (дитина у всьому потребує допомоги та думки мами, не може прийняти самостійно рішення, відчуває любов, спокій, комфорт та розслаблення в присутності мами) - що додатково свідчить про незрілість психіки та підвищений рівень тривожності. До батька виявлено амбівалентне відношення - хлопчик відчуває до нього і любов і страх, що імовірно пов`язане з попередньою агресією батька під час сімейних сварок. Рекомендовано: усунення перезбудження дитини - а саме налагодити відносини між батьками, отримання повного профільного лікування (невропатолог та логопед), курс психологічного консультування батьків...

Судом встановлено, що на час розгляду справи, між сторонами існує конфліктна ситуація, щодо спілкування, та виховання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою звернення до суду стало те, що після припинення стосунків між ОСОБА_1 та відповідачем, сторони не можуть дійти згоди щодо участі батька у вихованні сина.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами. Вказана стаття закріплює право на спілкування в широкому розумінні, яке включає в себе не тільки особисті зустрічі, але й спілкування по телефону, поштою, електронною поштою та іншими засобами зв`язку.

Згідно висновку Управління служб у справі дітей від 22.12.2018 року №805 в інтересах дитини, вважають за доцільне встановити порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_6 визначивши час: перша, третя субота з 10.00 до 12.00; друга четверта неділя місяця з 16.00 до 18.00, щосереди з 16.00 до 18.00 у присутності матері, ОСОБА_3 .

З урахування вищезазначеного, суд враховуючий вік дитини, особисту прив`язаність дитини до матері, вважає за можливим встановити наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : перша, третя субота з 10.00 до 12.00; друга четверта неділя місяця з 16.00 до 18.00, щосереди з 16.00 до 18.00 у присутності матері, ОСОБА_3 .

Суд вважає, що вищезазначений порядок буде відповідати інтересам дитини, не порушує права та інтереси матері та батька та можливості приймати участь у вихованні сина з урахуванням характеризуючих данних про позивача та висновку Управління служб у справі дітей від 22.12.2018 року.

Відносно позовних вимог позивача щодо можливості відпочинку у весінній та літній період 2 рази на рік терміном до 30 діб з можливістю виїзду за кордон, суд зазначає наступне.

Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадяни України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.

Згідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

У відповідності до ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано доказів відносно того , що у нього є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дитини за кордон, зазначені позовні вимоги є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають Крім того суд не може підміняти Органи і особи, які вчиняють нотаріальні дії з питань отримання нотаріально посвідченої згоди відповідача на виїзд дитини за кордон.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на корить позивача підлягають стягненню судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст.153, 159 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 5, 12, 13, 264-266 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме перша, третя субота з 10.00 до 12.00; друга четверта неділя місяця з 16.00 до 18.00, щосереди з 16.00 до 18.00 у присутності матері, ОСОБА_3 .

В решті задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 , НОМЕР_3 , зареєстрований . АДРЕСА_1 .

Третя особа: Служба у справах дітей по Слобідському району м. Харкова місце знаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, 42.

Суддя: О. А. Курганникова