Ухвала суду № 81904282, 22.05.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/5251/19

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

22 травня 2019 року м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Река А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Наталія Миколаївна, заінтересовані особи: Красноріченська селищна територіальна громада Кремінського району Луганської області, Державний нотаріус Першої Сватівської державної нотаріальної контори Головного управління у Луганській області про встановлення факту спільного сумісного проживання та визнання спадкоємцем по факту смерті,

Встановив:

ОСОБА_1 (надалі – заявник) звернулася до Сватівського районного суду Луганської області із заявою про встановлення факту спільного сумісного проживання та визнання спадкоємцем по факту смерті, в якій просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менше п`яти років до смерті ОСОБА_2 . Також, заявник просить суд визнати за нею право на спадкування за законом як особи, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Вивчивши вказану заяву, ознайомившись з доданими до неї документами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Таким чином, заява про встановлення факту повинна відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п.27 Національного стандарту України уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звертаючись до суду, до своєї заяви надала копії документів, а саме заяви, висновку, які не завірені належним чином та через неналежну якість копій неможливо достовірно з`ясувати їх зміст, що суперечить чинному законодавству.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (384,20 грн.).

До заяви додано підтвердження про сплату судового збору у розмірі 384,20 грн., але у заяві об`єднано дві вимоги, таким чином у відповідності до положень ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», заявнику потрібно сплатити судовий збір за кожну заявлену вимогу на р/р 31210206012271, отримувач: УК у Сватівському районі, код отримувача: 37928384, МФО отримувача: 899998, призначення: судовий збір.

У відповідності до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 175, 177, 185, 315, 318, 294, 258-261 ЦПК України,-

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Наталія Миколаївна, заінтересовані особи Красноріченська селищна територіальна громада Кремінського району Луганської області, Державний нотаріус Першої Сватівської державної нотаріальної контори Головного управління у Луганській області про встановлення факту спільного сумісного проживання та визнання спадкоємцем по факту смерті – залишити без руху.

Надати заявнику та її представнику 10-дений строк з дня вручення даної ухвали усунути вказані недоліки.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог даної ухвали заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Река