Вирок № 81904238, 22.05.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 22.05.2019

ЄУ № 420/510/19

Провадження №1-кп/420/94/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря Колесник Г.О.

прокурора Ляхова А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Літвінова С.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130510000048 від 26.02.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області, громадянина України, який має середню освіту, офіційно непрацює, в силу ст. 89 КК України не судимий, одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме металевих труб з молочнотоварної ферми № 2 (далі - МТФ № 2), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Промінь» (далі - ТОВ «Промінь»), розташованої по вул. Марківській с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку металевих труб, переслідуючи мету власної наживи, ОСОБА_1 направився до МТФ № 2 за вищевказаною адресою, попередньо взявши із собою труборіз, який знаходився у нього за місцем проживання.

У подальшому, перебуваючи на території МТФ № 2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому перешкодити, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, шляхом вільного доступу, за допомогою труборізу відпиляв 14 металевих труб, 10 з яких діаметром 40 мм кожна та довжиною 275 см, 340 см, 40 см, 318 см, 342 см, 316 см, 190 см, 151 см, 68 см, 52 см відповідно, 4 металеві труби - діаметром 25 мм кожна та довжиною 244 см, 200 см, 163 см, 70 см відповідно, загальною вагою 80 кілограмів, ринкова вартість яких згідно висновку експерта № 19/113/9-2/51е від 14.03.2019 як металобрухту чорних металів могла становити 469, 60 грн. (чотириста шістдесят дев`ять гривень шістдесят копійок).

У послідуючому ОСОБА_1 звернув викрадене майно на свою користь, яким розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Промінь» матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

22 березня 2019 року між представником потерпілого Літвіновим С.П. та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою представник потерпілого та обвинувачений за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України. Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені представнику потерпілого та обвинуваченому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та підозрюваним, суд виходить з такого.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду про примирення з потерпілим, та призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, при цьому зазначив, що винуватість визнав добровільно, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Представник потерпілого в судовому засіданні пояснив, що угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди йому зрозумілі та просив затвердити зазначену угоду.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та дослідження матеріалів кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між представником потерпілого та підозрюваним є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Представник потерпілого, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.

Таким чином, укладена сторонами угода про примирення повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 22 березня 2019 року про примирення між представником потерпілого Літвіновим С.П. та підозрюваним ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 429,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів суд віршує відповідно до ст. 100 КПК України, ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.

Керуючись ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 22 березня 2019 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019130510000048 від 26.02.2019, укладену між представником потерпілого Літвіновим Сергієм Петровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 429 грн. (чотириста двадцять дев`ять грн.).

Речові докази:

- на підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було предметом злочину, та конфіскувати у власність держави: труборіз червоного кольору з надписом «тиснення» 2012-50 мм, який поміщено до поліетиленового пакету, горловина якого обв`язана ниткою білого кольору, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області;

- металеві труби у кількості 14 штук, які знаходиться на зберіганні у представника потерпілого Літвінова С.П., повернути Літвінову Сергію Петровичу ;

- CD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту від 19.03.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_1 та Літвінову Сергію Петровичу , що, у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, представнику потерпілого і обвинуваченому.

Головуючий суддя: В.В. Пронька