Рішення № 81903077, 22.05.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7211/18

Провадження № 2/344/1204/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

за участю секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої смертю внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої смертю внаслідок ДТП, в обґрунтування якого вказали, що 11.08.2017 року водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ВМW 520», реєстраційний номер НОМЕР_1 вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який у результаті дорожньо-транспортної пригоди від отриманих травм помер у лікувальному закладі. ОСОБА_4 являвся рідним братом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було визнано потерпілими у КП №12017090010003. Інших близьких родичів (батьків, дружини, дітей тощо) у ОСОБА_4 не було. З 2007 року він перебував на обліку у Івано-Франківському психоневрологічному диспансері з діагнозом: розумова відсталість легкого ступеня без порушень у поведінці, склади олігофренічного дефекту, судомний синдром в амнезії. У зв`язку із цим, ОСОБА_4 потребував нагляду, тому постійно проживав із сестрою, ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВМW 520», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , який і кермував ним у день на дорожньо-транспортної пригоди - 11.08.2017 року, була застрахована ПАТ «СК «Країна». Інформація страховика цивільно-правової відповідальності власника легкового автомобіля, «ВМW 520», реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачам стала відома лише 16.01.201 8 року під час ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у КП №1201709001000.

ОСОБА_4 помер внаслідок ДТП, був пішоходом, а отже подія, що мала місце 1.08.2017 року року, є страховим випадком відповідно до полісу №АК/2316291 від 04.02.2017 року. Заяву на страхове відшкодування було направлено на адресу страховика 24.01.2018 року. На звернення про виплату страхового відшкодування відповідач надав відмову. Вважають таку відмову безпідставною та незаконною, оскільки згідно страхового полісу № АК/2316291 від 04.02.2017 року, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 200 тисяч грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія була застрахована, то дане зобов`язання (про відшкодування шкоди) за умовами укладеного між страхувальником (третьою особою) і страховиком (відповідачем) договору має виконати страховик в межах ліміту, визначеного договором і законом.

Передчасна та трагічна смерть брата стала справжнім потрясінням та психологічною травмою, чим завдано позивачам моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької людини. Ніякими одиницями виміру і ніякими грошовими сумами не можливо оцінити величину страждань, спричинених втратою рідної людини, але оскільки повернути їм близьку людину не в силі, тому враховуючи пережитих душевних страждань, які вони зазнали у зв`язку зі смертю свого брата та тяжких вимушених змін у їхньому житті, позивачі оцінюють завдану їм моральну шкоду у розмірі 38 400 грн. Окрім того, позивачами понесено матеріальні витрати на організацію похорону 30.08.2017 року було організовано та оплачено поминальний обід на суму 8990,00грн. 16.09.2017 року на 40-й день після смерті брата також організовано та оплачено поминальний обід на загальну суму 2504, 90 грн. Також замовлено та оплачено у ФОП ОСОБА_5 , послуги із виготовлення та встановлення надмогильного пам`ятника брату, загальною вартістю 152 100 грн. Таким чином, понесені матеріальні витрати на поховання брата та надгробний пам`ятник склали 163594,9 грн. За наведених обставин просили суд визнати подію ДТП, що мала місце 11.08.2017 року страховим випадком відповідно до полісу № АК/2316291 від 04.02.2017 року. Стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 201 994,90грн., з яких - 163594,9грн. в рахунок матеріальних витрат, здійснених на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника померлому брату ОСОБА_4 - 38 400грн., моральної шкоди по 19 200грн. кожному.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву (а.с.99-103), в якому зазначив, що відповідно до п.27.3 ст. 27 З ОСЦПВ страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим), а позивачі є сестрою та братом загиблого та не перебували на його утриманні, а отже не мають права на відшкодування моральної шкоди. Окрім того, згідно ст.. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» витрати на проведення поминальних обідів не відносяться до витрат на поховання потерпілого та не підлягають відшкодуванню. Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з придбанням та встановленням пам`ятника, представник зазначає, що позивачами не надано підтвердження витрат безпосередньо на поховання та встановлення пам`ятника, а сам факт придбання не є підставою для відшкодування таких витрат. Оскільки встановлення надмогильних пам`ятників повинні реєструватися спеціалізованими комунальними підприємствами, які видають відповідні свідоцтва. Позивачами таких документів суду не подано. В разі надання відповідних документів максимальний розмір страхового відшкодування не може бути більшим 38400грн.

Представником позивачів надано до суду відповідь на відзив (а.с.84-85), в якому зазначає, що загиблий ОСОБА_6 постійно проживав з сестрою ОСОБА_2 , а в подальшому і з братом ОСОБА_1 , саме тому позивачів було визнано потерпілими у кримінальному проваджені, отже мають право на відшкодування, завданої їм моральної шкоди, як найближчі родичі померлого, що проживали з ним однією сім`єю. Щодо виготовлення та встановлення надгробного пам`ятника, то з наданих товарних чеків на ім`я позивачів вбачається, що було здійснено продаж та оплачено встановлення пам`ятника на кладовищі на місці, яке відповідає місцю захоронення ОСОБА_4 Також зазначил, що пам`ятник не встановлений на могилі з тих підстав, що не рекомендується його встановлювати не раніше, як через рік після поховання.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.198-200), в якому зазначається, що позивачі згідно п. 27.3 ст. 27 Закону ОСЦПВ не мають права на відшкодування моральної шкоди. Також зазначив, що посилання позивачів на ст. 7 ЦК України є неправомірним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 7 ЦК України звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства у цивільних відносинах не застосовується. Окрім того, право на відшкодування у позивачів виникає лише після фактичного встановлення пам`ятника та надання на підтвердження витягу з книги обліку надмогильних споруд. На даний час позивачами не надано жодного документу, що підтверджує факт спорудження пам`ятника.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без участі представника.

Третя особа в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року від батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року від батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року від батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 змінила своє прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (.с.14).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (.с.13).

11.08.2017 року водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ВМW 520», реєстраційний номер НОМЕР_1 вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який у результаті дорожньо-транспортної пригоди від отриманих травм помер у лікувальному закладі.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 12.08.2017 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.8).

Відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду 11 серпня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017090010003324.

Постановою від 26.12.2017 року слідчого - заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017090010003324 від 11.08.2017 року закрито, на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у звязку з відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. (а.с.22-24).

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки «ВМW 520», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_12 була застрахована в Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Країна», що підтверджується відповідним страховим полісом №АК/2316291 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв на момент ДТП.

26.01.2018 року та 30 березня 2018 року позивачі зверталися до ПАТ «СК «Країна» з заявами про страхове відшкодування, однак відповідачем ПАТ «СК «Країна» позивачам повідомлено про відсутність правових підстав для страхового відшкодування по страховому випадку який стався 11.08.2017 року.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Наявність у діях потерпілого грубої необережності згідно з ч.2 ст.1193 ЦК України є підставою тільки для зменшення розміру відшкодування за рахунок володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки закон не передбачає грубу необережність як обставину, що звільняє володільця від відповідальності.

Частиною 3 ст.1193ЦК України передбачено, що вина потерпілого не враховується у разі відшкодування витрат на поховання. В порядку ст.1201 Кодексу відшкодуванню підлягають необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на отримання відшкодування за шкоду, пов`язану із смертю потерпілого, мають, у тому числі, особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Позивачами у звя`зку із загибеллю брата здійснено витрати на його поховання, а саме: поминальний обід на суму 8990,00грн., на 40-й день поминальний обід на загальну суму 2504,90 грн.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що в задоволенні позову в частині стягнення витрат на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання слід відмовити, оскільки зазначені витрати не підлягають відшкодуванню згідно з вимогами закону.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 замовлено та оплачено послуги із виготовлення та встановлення надмогильного пам`ятника загальною вартістю 152 100грн. ( а.с.30 т.1, а.с. 15-22 т.2).

Однак, згідно з п. 27.4 ст.27 Закону Україну «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та предявлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» передбачено, що у 2017 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить - 3200 гривні. Тобто, станом на день настання страхового випадку вона складала 3200 гривень.

Таким чином, загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 38 400 грн. (12 х 3200 грн. (розмір мінімальної заробітної плати на день настання страхового випадку) = 38 400 грн.). Вищевказана сума підлягає виплаті ПАТ «Страхова компанія «Країна» для відшкодування спричиненої позивачам матеріальної шкоди, повязаної з витратами на спорудження надгробного памятника по 19200 грн. 00 коп. кожному.

Крім того, позивачі зазначили, що вказаною дорожньо-транспортною пригодою позивачам спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що вони втратили брата, передчасна та трагічна смерть брата стала справжнім потрясінням та психологічною травмою, чим завдано позивачам моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької людини. Ніякими одиницями виміру і ніякими грошовими сумами не можливо оцінити величину страждань, спричинених втратою рідної людини.

У зв`язку з переліченими обставинами, у позивачів було порушено їх нормальний, до цього звичний спосіб життя, що в подальшому викликало у них депресивний стан.

Згідно з п. 27.3 ст.27 Закону Україну «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Позивачі по справі є братом та сестрою померлого, а тому відповідно до норм вищезазначеного Закону не мають права на відшкодування моральної шкоди страховиком.

Посилання представника позивача на норми ч. 2 ст.1167 ЦК України як підставу відшкодування моральної шкоди не може бути прийнята судом до уваги, оскільки дана норма передбачає відшкодування моральної шкоди особою, яка її завдала, а позивачі вимог до ОСОБА_3 не заявляли.

Також слід стягнути з публічного акціонерного товариства«Страхова компанія «Країна» судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. в дохід держави за позов майнового характеру.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст., 23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 23, 27 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.ст. 2, 8, 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу» , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої смертю внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Країна» (місцезнаходження 04053, м. Київ, вул. Електриків, 29-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 19200 ( дев"ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Країна» (місцезнаходження 04053, м. Київ, вул. Електриків, 29-А) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 19200 ( дев"ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (місцезнаходження 04053, м. Киїхв, вул. Електриків, 29-А) судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А.Татарінова