Ухвала суду № 81902982, 22.05.2019, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№340/446/18

Провадження № 2/340/19/19

УХВАЛА

судового засідання

22 травня 2019 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до Верховинської центральної районної лікарні, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головний лікар Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 , Виконуючий обов`язки головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні Федінчук Наталія Іванівна про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Верховинського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Верховинської центральної районної лікарні, третіх осіб про визнання незаконним та скасування наказу №84 від 27.06.2018 про звільнення ОСОБА_1 , поновлення її на роботі лікарем-стоматологом з 02.07.2018, стягнення з Верховинської ЦРЛ на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.07.2018.

Представник відповідача Верховинської ЦРЛ Ульванський Я.Я. 15.05.2019 подав до суду заяву про залишення позову без руху, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, а саме не оплачена судовим збором, і позивач відповідно до Закону України "Про судовий збір" не звільнена від сплати такого, оскільки просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Розгляд заяви просить проводити без участі сторін.

Оглянувши матеріали цивільної справи, заявлене клопотання, суд вважає за можливе здійснити розгляд клопотання без повідомлення сторін по справі та приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Як вбачається із позовної заяви, позивач документів на підтвердження сплати судового збору не долучила, в позовній заяві зазначила про звільнення її від сплати судового збору в силу вимог п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16, на який посилається представник позивача, зроблений щодо вимог позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Саме під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, не поширюється пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Тоді як, однією із заявлених позовних вимог позивача є вимога про стягнення з Верховинської ЦРЛ на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який за своєю правовою природою не є тотожним поняттю "середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні".

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Таке поняття заробітної плати, передбачене і у частині першій статті 94 КЗпП України і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, після визначення якої як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставі наведеного слід прийти до висновку про те, що на момент подачі позову, зокрема за заявлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, а тому заява представника відповідача про залишення позовної заяви без руху є безпідставною та зодоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 247, 257, 260, 261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без руху, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Бучинський А.Б.