Ухвала суду № 81899332, 15.05.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 4-с/742/6/19

Єдиний унікальний № 742/2501/16-ц

УХВАЛА

іменем України

15 травня 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Чміль С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Молошної Л.І., -

встановив:

Заявником подано до суду скаргу на бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Молошної Л.І.

Свою скаргу мотивує тим, що на примусовому виконанні у Прилуцькому міськрайонному відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження за №56489458 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Прилуцьким міськрайонним судом 23 квітня 2018 року у цивільному провадженні №2/742/811/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68 768 грн. 02 коп. компенсації за переотриману частку у спільному майні подружжя та 672 грн. 40 коп. в рахунок часткового відшкодування понесених витрат на правову допомогу. В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем здійснено оцінку арештованого майна боржника, транспортного засобу Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 . Оскільки, ОСОБА_2 рішення суду не виконує та умисно переховує майно, при цьому результати оцінки арештованого майна дійсні лише протягом шести місяців, після чого оцінка проводиться повторно, проте державний виконавець жодних дій щодо проведення повторної оцінки транспортного засобу не проводить, тому заявником і подано до суду скаргу на таку бездіяльність державного виконавця та зобов`язання провести повторну оцінку майна та накласти штраф на боржника за невиконання рішення суду.

В судовому засіданні заявник подану скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.

Старший державний виконавець Молошна Л.І. в судовому засіданні щодо задоволення скарги категорично заперечила, мотивуючи її безпідставність та посилаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав:

У відповідності до п.9 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є в тому числі обов`язковість судового рішення.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обовязковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Положеннями ст.447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Крім того, згідно ч.ч.1, 2 ст.74Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст.388 КК України, встановлено кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт.

Відповідно до ч.2 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

На виконанні у Прилуцькому міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження за №56489458 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Прилуцьким міськрайонним судом 23 квітня 2018 року у цивільному провадженні №2/742/811/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68 768 грн. 02 коп. компенсації за перетриману частку у спільному майні подружжя та 672 грн. 40 коп. в рахунок часткового відшкодування понесених витрат на правову допомогу (а.с.6).

В ході виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що за боржником ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , на який постановою державного виконавця від 20 червня 2018 року накладено арешт та оголошено в розшук (а.с.12).

22 червня 2018 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника, а саме автомобіля Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 . Даний автомобіль було передано на зберігання ОСОБА_2 із забороною права користування (а.с.12-13).

На підставі ч.6 ст.ст.57,61 Закону України «Про виконавче провадження» 03 липня 2018 року державним виконавцем призначено СОД для визначення вартості описаного майна (а.с.12-13). Згідно звіту про оцінку майна, вартість автомобіля Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 становить – 86305 грн. (а.с.2).

Оскільки, 30 серпня 2018 року, під час виїзду державного виконавця за адресою місця проживання боржника ОСОБА_2 автомобіль Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 не виявлено, про що складено відповідний акт, 10 вересня 2018 року державним виконавцем направлено повідомлення до Прилуцької місцевої прокуратури про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду та умисне переховування майна.

18 вересня 2018 року відповідні відомості внесені Прилуцькою місцевої прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018271210000139 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України (а.с.7).

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що на примусовому виконанні у Прилуцькому міськрайонному відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Прилуцьким міськрайонним судом 23 квітня 2018 року у цивільному провадженні №2/742/811/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 69 440 грн. 42 коп. боргу; при цьому державним виконавцем в ході примусового виконання даного виконавчого документу вжито заходи з примусового виконання рішення суду, а саме встановлено наявність у боржника транспортного засобу, накладено арешт, оголошено його розшук та проведено його оцінку, але враховуючи наявність в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України, а саме невиконання рішення суду та приховування арештованого майна, про що внесено за повідомленням державного виконавця Прилуцькою місцевою прокуратурою відповідні відомості до ЄРДР, що позбавляє державного виконавця можливості провести повторну оцінку арештованого транспортного засобу, тому суд дійшов висновку, що скарга щодо бездіяльності державного виконавця та не проведення повторної оцінки майна є необґрунтованою та такою, що не відповідає матеріалам виконавчого провадження та нормам чинного законодавства, тому в її задоволенні слід відмовити.

При цьому, суд враховує, що згідно ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено відповідальність, а саме накладення штрафу на боржника за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

За таких обставин, оскільки виконання рішення суду боржником ОСОБА_2 носить майновий характер, а саме сплату компенсації за переотриману частку у спільному майні подружжя в розмірі 68 768 грн. 02 коп. та відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 672 грн. 40 коп., тому в задоволенні скарги в частині зобов`язання державного виконавця накласти штраф на ОСОБА_2 за його невиконання, слід відмовити.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.260, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 набездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Молошної Л.І. – відмовити в повному обсязі.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.О.Циганко