Рішення № 81897975, 21.05.2019, Високопільський районний суд Херсонської області

Справа № 652/124/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

при секретареві Крат С.Ф.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання.

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з дійсним позовом в якому з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина у сумі 3000,00 грн., до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання. В обґрунтування позову посилалася на те, що у 1997 році між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, від якого народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24.12.2004 року вищезазначений шлюб було розірвано. Син проживає разом з позивачем. До досягнення повноліття дитиною, відповідач за рішенням суду був зобов`язаний сплачувати аліменти, однак він нехтував цим обов`язком. На даний час син навчається на першому курсі Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, на денній формі навчання на контракті, в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька. Відповідач на його утримання матеріальної допомоги не надає, не зважаючи на те, що згідно законодавства зобов`язаний це робити. Витрати на його навчання складають 35000,00 грв. на рік, крім цього позивач також сплачує за винайм житла по 12000,00 грн. щомісяця, харчування, проїзд, забезпечує навчальними матеріалами, одягом то що. Зі своїх доходів позивач не може повністю забезпечити повноцінне навчання сина та його утримання. Відповідач взагалі не приймає участі в утриманні свого сина, який продовжує навчатися до досягнення ним 23 річного віку. Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина у розмірі 3000,00 грн., до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала уточненні вимоги, просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина у розмірі 3000,00 грн., до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до вимог ч.1-6 ст.128 ЦПК України. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав. У відзиві на позов просив врахувати те, що він ніде не працює та на утримані має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та піклується сином своєї теперішньої жінки, який проживає разом з ними.

Зі згоди позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 17.03.2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідського РУЮ, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно довідки № 1145 виданої 05.02.2019 року Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця, ОСОБА_4 є студентом першого курсу стоматологічного факультету, денної форми навчання Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, навчається за контрактом.

Згідно довідки Високопільської селищної ради від 22.04.2019 року за № 842, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , не являється власницею вказаного будинку та свого житла не має.

Згідно договору від 30.08.2018 року та акту прийому-передачі житлового приміщення, позивач винаймає житло в АДРЕСА_2 за 12000,00 грн., щомісяця для проживання сина в період навчання.

Відповідно до договору № 2018/с-1-7435 від 29.08.2018 року про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною особою, загальна вартість освітньої послуги складає 35000,00 грн.

Згідно наданих позивачем банківських квитанцій, ОСОБА_1 29.08.2018 року та 12.12.2018 року відповідно до договору № 2018/с-1-7435 від 29.08.2018 року, сплатила за навчання сина 35000,00 грн.

Судом встановлено, що у 1997 році сторони уклали шлюб, який було розірвано 24.12.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Високопільського РУЮ Херсонської області, про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу № 43. Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого 17.03.2001 року, від шлюбу сторони мають повнолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина перебуває на утриманні позивача, що підтверджено квитанціями оплати № 1 від 29.08.2018 року, № 0.0.1218546396.1 від 21.12.2018 року за договором навчання № 2018/с-1-7435 від 29.08.2018 року. Відповідач від утримання дитини самоусунувся відповідно до наданої заборгованості по спліті аліментів, яка станом на 23.02.2018 року становила 95165,63 грн. На даний час ОСОБА_4 є студентом 1 курсу стоматологічного факультету Національного медичного університету імені О.О.Богомольця на контракті за денною формою навчання, що підтверджується довідкою № 1145 від 05.02.2019 року.

На підставі частини першої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статей 181, 182 СК України, за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу і право на звернення до суду з таким позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Вказана стаття покладає обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, на обох батьків.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

У зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

В постанові Верховного Суду України від 24.12.2014 року справа №6-186ц14, яка згідно із ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів, викладена правова позиція щодо стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, відповідно до якої правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199,200,201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду, проживання.

Потреба в матеріальній допомозі означає, що сукупний дохід особи не забезпечує їй підтримання нормальної життєдіяльності, яка є критерієм визначення прожиткового мінімуму.

З огляду на те, що ОСОБА_4 , після досягнення повноліття продовжує навчання і не має самостійного заробітку, лише оплата за рік навчання становить 35 тисяч гривень, винайм житла 12000,00 грн. на місяця, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні договорами, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів є обґрунтованими.

При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує те, що відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання і потребує такої допомоги. Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, неможливість його працевлаштування, незадовільний стан здоров`я або будь-яких доказів на спростування доводів позивача в частині стягнення з нього аліментів суду надано не було.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, за станом здоров`я не має медичних противопоказань та обмежень до суспільно-корисної праці, на обліку в центрі зайнятості населення, як особа, яка потребує працевлаштування не перебуває, у своєму відзиві на позовну заяву заперечував щодо стягнення з нього аліментів у розмірі визначеному позивачем, а саме : 1/4 усіх видів заробітку, посилаючись на те, що ніде офіційно не працює. Наведені обставини свідчать про відсутність у відповідача постійного, стабільного доходу, а отже свідчать про відсутність підстав для визначення аліментів у частці від його доходу.

З матеріалів справи достовірно встановлено, що повнолітньому ОСОБА_4 не виповнилось 23 роки, він навчається та потребує матеріальної допомоги, так як дохід позивача не забезпечує йому належного матеріального забезпечення для навчання, проживання та харчування.

Також суд звертає увагу на те, що обов`язок утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчатися, після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання покладається на обох батьків та враховує можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, оскільки судом не встановлено обставин, що позбавляли б його обов`язку надавати матеріальну допомогу дитині, яка продовжує навчання.

Враховуючи положення ст. 182 СК України, та те що відповідач офіційно не працює, і отже має нерегулярний, мінливий дохід, суд визначає розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , що продовжує навчаться, в твердій грошовій сумі.

При визначені розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище повнолітнього ОСОБА_4 , стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів сина від іншого шлюбу, а також враховує реальну можливість відповідача сплачувати аліменти, тому приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягувати аліменти в розмірі 3000,00 грн. щомісячно до закінчення навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як відповідач офіційно не працює при цьому судом враховано, що такий обов`язок надання матеріальної допомоги покладено законом на обох батьків.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на утримання дитини слід стягнути з дня пред`явлення позову, тобто з 14.02.2019 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати у справі по сплаті судового збору стягнути на користь держави з відповідача.

Керуючись ст.ст. 182, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання повнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 3000,00 (Три тисячі) грн., щомісячно, починаючи з 14.02.2019 року і до досягнення дитиною 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень за позовні вимоги майнового характеру.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Дамчук