Ухвала суду № 81897285, 21.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/5191/19

Провадження № 1-кс/520/5817/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Мерет М.Д., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019160000000088 від 13.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого, погодженого прокурором про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019160000000088 від 13.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Згідно клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, шляхом збуту наркотичних засобів, з початку 2019 року по теперішній час налагодив канал постачання, організував систематичне незаконне придбання, перевезення, зберігання та збут наркотичних засобів на території м. Одеса.

Так, 02.05.2019 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

16.05.2019 року, на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено:

-пакунок з- під цукерки в якому знаходиться речовина рослинного проходження,

-флеш- карта «Apacer» в корпусі білого кольору,

-флеш- карта «Transcend» в корпусі чорного кольору,

-планшет марки iPad 32 гб ІМЕІ НОМЕР_1 ,

-файл-пакет з 7 аркушами А4 з фотознімками,

-мобільний телефон «iPhone 7» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 х сім картою «лайфселл» НОМЕР_3 ,

-мобільний телефон «iPhone 8» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 із сім картою оператора мобільного зв`язку «КиївСтар» № НОМЕР_6 ,

-мобільний телефон «iPhone» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_7 з сім картою «КиївСтар» НОМЕР_8 ,

-паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ,

паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вилученого майна, слідчий, за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити, вказавши, що вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, а відтак, правові підстави для арешту майна наявні.

Згідно долученої прокурором в судовому засіданні довідки, складеної слідчим, підозрюваний ОСОБА_1 до суду доставлений не був, у зв`язку з великою завантаженістю поліцейських конвойної роти.

Захисник підозрюваного - адвокат Чубаров С.В. в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах клопотання розпискою.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора в судовому засіданні та врахувавши положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з КонституцієюУкраїни та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавстваУкраїни і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що 02.05.2019 року відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження № 12019160000000088 від 13.02.2019 року.

Слідчий суддя враховує, що вилучення в ході проведення обшуку майна, за адресою: АДРЕСА_1 , відбувалося на підставі ухвали слідчого судді від 15.05.2019 року, якою було надано дозвіл на відшукання речей та документів, які можуть бути використані як докази в рамках кримінального провадження, зокрема, мобільних телефонів, сім-карток операторів мобільного зв`язку, комп`ютерної техніки, фасувального матеріалу.

З огляду на викладене, є достатньо підстав вважати, що зазначені у клопотанні речі та документи, а саме: пакунок з-під цукерки в якому знаходиться речовина рослинного проходження, флеш- карта «Apacer» в корпусі білого кольору, флеш- карта «Transcend» в корпусі чорного кольору, планшет марки iPad 32 гб ІМЕІ НОМЕР_1 , файл-пакет з 7 аркушами А4 з фотознімками, мобільний телефон «iPhone 7» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 х сім картою «лайфселл» НОМЕР_3 , мобільний телефон «iPhone 8» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 із сім картою оператора мобільного зв`язку «КиївСтар» НОМЕР_6 , мобільний телефон «iPhone» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_7 з сім картою «КиївСтар» НОМЕР_8 , можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а отже мають значення речових доказів. Більше того, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, а тому, у випадку подальшого визнання підозрюваного ОСОБА_1 винним у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, існує необхідність в забезпеченні можливого виконання конфіскації майна, як додаткового покарання.

Слідчий суддя враховує, що в результаті проведення обшуку було вилучено також паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , а також паспорт для виїзду за кордон на ім`я вказаної особи. Між тим, слідчий суддя зазначає, що відносно ОСОБА_1 , який є підозрюваним в рамках кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави та покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення. Так, одним з таких обов`язків є обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а відтак, наявна необхідність в накладенні арешту й на вказане майно.

Викладені обставини у сукупності доводять, з огляду на серйозність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ступінь його суспільної небезпеки та характер, наявність правових підстав для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, в свою чергу необхідністю та завданнями арешту майна є запобігання можливого знищення та втрати вилучених речей та документів, що суттєво ускладнить досягнення завдань кримінального провадження, та, таким чином, встановлення істини.

Слідчий суддя надає належну правову оцінку розумності та співрозмірності арешту майна, а також його наслідкам та приходить до переконання, що наявний суспільний інтерес, який полягає у запобіганні можливому вчиненні аналогічного роду протиправних дій, притягнення винних у вчиненні таких дій до встановленої законом відповідальності, суттєво перевищує обмеження прав та інтересів підозрюваної особи ОСОБА_1 , яке настане в результаті застосування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність правових підстав для арешту майна, оскільки наявні достатні підстави та розумні підозри вважати, що вилучені речі та документи є доказами в рамках кримінального провадження, можуть підлягати конфіскації майна, з метою досягнення завдань кримінального провадження, запобігання їх можливого знищення та приховання, з огляду на розумність та співрозмірність арешту майна, а також наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, погодженого прокурором є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак таке клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132, 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019160000000088 від 13.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що було вилучено 16.05.2019 в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме:

-пакунок з- під цукерки в якому знаходиться речовина рослинного проходження,

-флеш- карту «Apacer» в корпусі білого кольору,

-флеш- карту «Transcend» в корпусі чорного кольору,

-планшет марки iPad 32 гб ІМЕІ НОМЕР_1 ,

-файл-пакет з 7 аркушами А4 з фотознімками,

-мобільний телефон «iPhone 7» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 х сім картою «лайфселл» НОМЕР_3 ,

-мобільний телефон «iPhone 8» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 із сім картою оператора мобільного зв`язку «КиївСтар» НОМЕР_6 ,

-мобільний телефон «iPhone» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_7 з сім картою «КиївСтар» НОМЕР_8 ,

-паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ,

-паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 .

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.