Рішення № 81895759, 18.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

________________

Справа № 760/27776/17

№2/760/160/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

18 березня 2019 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

представника позивача - адвоката Вотінцева Є.Г.

представника відповідача - адвоката Сандрович Л.В.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві.

ІІ. Описова частина

Позивач у грудні 2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 5-251, виданого 08 листопада 2017 року державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_2 .

Свої вимоги Позивач мотивує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій на момент смерті належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 була її донька - ОСОБА_4 , проте вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 став її чоловік ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач, як вона зазначає, є дочкою ОСОБА_5 , і за її заявою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Любенко Т.М. була відкрита спадкова справа після смерті батька. У видачі Позивачу свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру.

Позивач вказує, що їй стало відомо про те, що Відповідач ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.11.2017 після смерті ОСОБА_3 на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24.01.2017, яким їй було продовжено строк для прийняття спадщини.

Позивач вказує, що зазначене рішення було скасоване на підставі апеляційної скарги, поданої нею, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28.03.2017, проте ОСОБА_2 не повідомила про цей факт нотаріуса.

Враховуючи, що рішення суду, на підставі якого Відповідачу було продовжено строк для прийняття спадщини, було скасоване, нотаріус не мав права видавати їй свідоцтво про прийняття спадщини, а тому воно підлягає визнанню недійсним.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечувала, наполягаючи на тому, що жодних прав Позивача факт видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не порушує, оскільки ОСОБА_1 не є спадкоємцем після її смерті. Вона є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_5 , який ніколи не був власником квартири АДРЕСА_2 . Представник Відповідача наполягає на тому, що оскільки ОСОБА_4 не прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , саме ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом, а тому вона і звернулася до нотаріуса із заявою при прийняття спадщини. Відтак, ОСОБА_1 не має жодного відношення до спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26 травня 2014 року.

До складу спадкового майна після її смерті увійшла квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 червня 1999 року.

Встановлено, що за життя ОСОБА_3 був складений заповіт від 20.11.2003, яким все своє майно вона заповідала своїй доньці ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 у встановленому порядку не прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла сама.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року було задоволено позов ОСОБА_4 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3

Вказане рішення було оскаржене в апеляційному порядку ОСОБА_2 , і ухвалою від 18 травня 2017 року воно було скасоване, а провадження у справі закрите у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 та тим, що дані відносини не допускають правонаступництва. (а.с. 105)

Відтак, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не переходило до ОСОБА_4 , а тому і не увійшло до складу спадкового майна після її смерті. Тому ОСОБА_5 не отримав права на зазначену квартиру складу спадкового майна ОСОБА_4

У зв`язку з цим немає вказаної квартири у складі спадкового майна і після смерті ОСОБА_5 , дочкою якого є ОСОБА_1

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , а отже, є спадкоємцем за законом першої черги (а.с. 35). Відповідач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 22 червня 2016 року, тобто з пропуском встановленого законом 6-місячного строку.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року ОСОБА_2 продовжено строк для прийняття спадщини, проте рішенням Апеляційного суду мста Києва від 28 березня 2017 року воно було скасоване.

Не зважаючи на це, 08 листопада 2017 року Відповідачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, судовому захисту підлягають лише порушені або невизнані права.

В той же час, Позивач ОСОБА_1 не є спадкоємцем після ОСОБА_3 , вона не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після неї, а тому видача свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_8 жодним чином не порушує прав та інтересів Позивача.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для судового захисту прав ОСОБА_1 , факту порушення яких не встановлено, а тому позов задоволенню не підлягає.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 1216, 1258, 1223, 1296, 1301 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати віднести на рахунок Позивача.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: на час розгляду справи суду не відомий.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, адреса: 01001, м.Київ, пров. Музейний, 2Д, код ЄДРПОУ: 34691374.

Суддя: