Вирок № 81895000, 21.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1- кп/760/1714/19

Справа №760/8572/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді - Зелінської М.Б.,

при секретарі - Чеботаренка А.П.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР 21.03.2019 за № 32019100110000038 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину 2011 р.н., з середньою спеціальною освітою, працюючого кухарем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України,

за участю: прокурора - Кіпчарського О.П.

захисника - Сосєдова А.В.

обвинуваченого - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, без наміру здійснення статутної діяльності підприємств, ставши формальним директором, засновником суб`єктів господарювання, умисно сприяв вчиненню 11.10.2017, за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, будинок 41 , фіктивного підприємництва - придбання суб`єкту підприємницької діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Ком-Інвест» код ЄДРПОУ 41207027 (далі ТОВ «Транс-Ком-Інвест»), з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом перереєстрації в органі державної влади - Солом`янській районній в м. Києві державної адміністрації на свої анкетні дані суб`єкту господарювання, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 в жовтні 2017 року (точну дату, місце та час слідством не встановлено), не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, усвідомлюючи відсутність навиків і досвіду для виконання ним обов`язків директора, засновника підприємства і зайняття підприємницькою діяльністю, погодився на пропозицію ОСОБА_3 стати формальним директором, засновником суб`єкта господарювання. При цьому, ОСОБА_3 зазначив, що для отримання грошової винагороди гр. ОСОБА_1 необхідно буде надати його особисті анкетні дані, а саме: копію облікової картки платника податків та копію паспорту громадянина України та в дальшому необхідно буде підписати ряд статутних та інших установчих документів по придбанню товариства із назвою ТОВ «Транс-Ком-Інвест», та зазначив, що він не буде здійснювати ніякої фінансово-господарської діяльності та виконувати обов`язки директора, засновника, а лише формально рахуватиметься на даній посаді.

Також, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що безпосередньою перереєстрацією товариства в органах державної влади будуть займатись інші особи, на що ОСОБА_1 погодився.

Так, в жовтні 2017 року (точну дату, місце та час слідством не встановлено) ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на сприяння ОСОБА_3 у придбанні суб`єктів господарювання, надав свої анкетні дані, а саме: копію паспорту громадянина України, копію облікової картки платника податків ОСОБА_3

Після чого, ОСОБА_1 , виконуючи відведену їй злочинну роль у спільному плані, підписав: довіреність від 11.10.2017 року на ім`я ОСОБА_4 на представництво підприємства ТОВ «Транс-Ком-Інвест» з питань пов`язаних з державною реєстрацією; акт передачі-прийняття частки у статутному капіталі товариства від 10.10.2017; договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства; статут товариства ТОВ «Транс-Ком-Інвест», який затверджений загальними зборами учасників товариства протоколом №10/10/17 від 10.10.2017; протокол №10/10/17 від 10.10.2017 загальних зборів учасників товариства.

Після підписання вищевказаних документів ТОВ «Транс-Ком-Інвест» ОСОБА_1 , виконуючи відведену йому роль у раніше розробленому злочинному плані, передав їх ОСОБА_3 для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» у Солом`янській районній в м. Києві державній адміністрації.

В свою чергу, ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності від 11.10.2017, не будучи обізнаною про злочинний намір ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , подала до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, 11.10.2017, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, за адресою: м. Київ , Повітрофлотський проспект, будинок 41, шляхом здійснення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» державним реєстратором Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації було зареєстровано зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «Транс-Ком-Інвест», директором та учасником якого став ОСОБА_1 (100% частка статутного капіталу товариства у розмірі 1000 грн.), який не мав намір займатися реальною підприємницькою діяльністю згідно обраного ним КВЕД.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, сприяв вчиненню злочину - фіктивного підприємництва, який закінчений з моменту придбання суб`єкту підприємницької діяльності ТОВ «Транс-Ком-Інвест», право на яке виникло з дня реєстрації відповідних прав на нього, а саме з дня вчиненням реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», яке фактично відбулося 11.10.2017, за адресою розташування органу реєстрації - Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації: м. Київ, Повітрофлотський проспект, будинок 41.

Перереєстрація підприємства ТОВ «Транс-Ком-Інвест» в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів підприємств, надало можливість ОСОБА_3 для використання реквізитів цього підприємства з метою прикриття незаконної діяльності.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив злочин, передбачений ч. 5, ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України - пособництво у фіктивному підприємництву, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

21.03.2019 р. між прокурором Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку у присутності свого захисника Сисоєва А.В. в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості на наступних умовах.

Згідно до угоди про визнання винуватості, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, зокрема, щодо формування обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 5, ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України; істотних для даного кримінального провадження обставин; беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення за ч. 5, ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень; наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості та наслідки невиконання даної угоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, а згідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої тяжкості.

Згідно до ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5, ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, відносяться до злочину невеликої тяжкості, а тому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, а тому сторони угоди просять затвердити угоду.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 , який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, і призначити йому узгоджену сторонами міру покарання за ч. 5, ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.

Керуючись ст.ст. 314, 315, 368-371, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Угоду про визнання винуватості від 21.03.2019 року, що укладена у кримінальному провадженні № 1-кп/760/1714/19, що зареєстроване в ЄРДР 21.03.2019 за № 32019100110000038 між прокурором Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П. з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 5, ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 ( вісім тисяч п`ятсот) грн. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого ніж узгоджено сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.5,6,7 ст.474 цього Кодексу, в тому числі не роз`ясненні йому наслідки укладення угоди, відповідно до п.1 ч.3 ст.394 КПК України;

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.Б. Зелінська