Вирок № 81893110, 22.04.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/5293/18

Провадження №1-кп/460/417/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2019м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання - Мельник Є.Є.

прокурора Криштановича С.С.

захисника Маріловцевої Н.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворів кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 02.03.2018 за № 12018140000000163, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , студента 4-го курсу Національного університету "Львівська політехніка", раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 190 КК України,

встановив:

обвинувачений ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим на сервісі "Uber" водієм, що надає послуги з перевезення пасажирів, 05.07.2018 прийняв замовлення від громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_5 на здійснення перевезення із м. Львова до м. Жовкви Львівської області. У цей же день, обвинувачений ОСОБА_1 під час перевезення ОСОБА_5 в м. Жовкву в ході розмови з останнім отримав інформацію про наявність у ОСОБА_5 грошових коштів. В цей час в обвинуваченого виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 у сумі 500 доларів США шляхом надання йому завідомо неправдивої інформації про можливість незаконного переправлення останнього через державний кордон України поза пунктами пропуску. При цьому ОСОБА_1 з метою переконання ОСОБА_5 у можливості такого незаконного переправлення через державний кордон, повідомив про наявність у нього знайомого працівника Державної прикордонної служби України, який допоможе ОСОБА_5 поза пунктами пропуску перетнути державний кордон України у напрямку Республіки Польща.

Водночас обвинувачений ОСОБА_1 13.07.2018 повідомив свого знайомого ОСОБА_6 , який працював на посаді молодшого інспектора прикордонної служби ВІПС "Краківець" про факт можливого переправлення громадянина Пакистану через державний кордон України поза пунктами пропуску, з метою його подальшого затримання працівниками Державної прикордонної служби України.

В той же час ОСОБА_5 звернувся в правоохоронні органи України з повідомленням про надходження йому пропозиції щодо його незаконного переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску та необхідності сплатити за таке грошові кошти у сумі 500 доларів США, яка в подальшому збільшилась до 700 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 , для документування діяльності обвинуваченого ОСОБА_1 , за рахунок коштів державного бюджету України були надані грошові кошти в сумі 18 284 грн., що згідно курсу НБУ станом на 13.07.2018 становило еквівалент 700 доларів США.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами у сумі 700 доларів США, не усвідомлюючи, що ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів та отримав для документування діяльності ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18 284 грн., та те, що таким шляхом заволодіває грошовими коштами державного бюджету України, 13.07.2018 близько 22 години 00 хвилин зустрівся з ОСОБА_5 . Переконавшись у наявності в останнього обумовленої суми грошових коштів, обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі "Опель Вектра" р.н. НОМЕР_1 разом із ОСОБА_5 розпочав рух у напрямку державного кордону України, до зони відповідальності ВПС "Краковець". Під час руху отримав від ОСОБА_6 дані геолокації місця, куди він мав би доставити ОСОБА_5 з метою його затримання працівниками Державної прикордонної служби України як нелегального мігранта.

Прибувши в смт. Краковець Яворівського району Львівської області поруч із пунктом пропуску через державний кордон України, обвинувачений ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 700 доларів США, які останній поклав йому у кишеню шортів. Однак обвинувачений ОСОБА_1 не встиг розпорядитися ними оскільки був затриманий працівниками ГУ НП у Львівській області.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 190 КК України - замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 190 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно надавав послуги з перевезення пасажирів. 05.07.2018 прийняв замовлення від громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_5 на здійснення перевезення із м. Львова до м. Жовкви. Під час поїздки надав йому інформацію про можливість незаконного переправлення через кордон в Республіку Польща. В подальшому з вказаним громадянином зідзвонювався та домовився за 500 доларів США, в подальшому збільшивши до 700 доларів США, переправити його за кордон. 13.07.2018 зустрівся з ОСОБА_5 та автомобілем поїхав в сторону пункту пропуску "Краковець", однак перед тим повідомив свого знайомого прикордонника, що везе особу нелегала, з метою його подальшого затримання працівниками Державної прикордонної служби України. Прибувши у визначене місце в смт.Краковець повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі грошових коштів в сумі 700 доларів США, які той поклав до кишені його шортів. Пізніше був затриманий працівниками поліції. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Відповідно до цих вимог суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, суд роз`яснив їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Суд не має сумнівів у добровільності їх позицій.

Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 190 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки обвинувачений вчинив замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-психітра та лікаря-нарколога не числиться, щиро розкаявся у вчиненому, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, обставин, які обтяжують покарання, не встановлено , тому суд вважає, що покарання ОСОБА_1 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді штрафу.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15-ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп).

Речові докази - грошові кошти в сумі 700 доларів США номіналом 100 доларів кожна з наступними серіями та номерами: НН61654583А, НН 61654586А, НН 61654585А, НН61654584А, НВ82282029L, НА72152003А, НJ37169116А звернути в дохід держави; мобільний телефон марки «Айфон6», ІМЕІ: НОМЕР_2 із сім карткою мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_3 , належний ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1 ; змив з правої руки ОСОБА_1 , змив з лівої руки ОСОБА_1 , медичні рукавиці, в яких проводились змиви рук ОСОБА_1 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави витрати за проведення експертизиу сумі 3 575 (три тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у виді застави, визначеної ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.07.2018.

Після вступу вироку в законну силу, внесені в якості застави на рахунок ТУ ДСА у Львівській області р/р отримувача 37315022000757, банк одержувача Державна казначейська служба України м.Київ, код отримувача 26306742, МФО отримувача 820172, кошти в сумі 52860 ( п`ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. повернути заставодавцю ОСОБА_9 .

Скасувати арешт , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 16.07.2018, на грошові кошти в сумі 700 доларів США номіналом 100 доларів кожна з наступними серіями та номерами: НН61654583А, НН 61654586А, НН 61654585А, НН61654584А, НВ82282029L, НА72152003А, НJ37169116А, мобільний телефон марки «Айфон6», ІМЕІ: НОМЕР_2 із сім карткою мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_3 , змив з правої руки ОСОБА_1 , змив з лівої руки ОСОБА_1 , медичні рукавиці, в яких проводились змиви рук ОСОБА_1

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Яворівський районий суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І.М.Карпин