Постанова № 81891595, 17.05.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3720/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді - Панас О.В. при секретарі - Корнійчук А.В. з участю: позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2 . представника відповідача - Яреми О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне у спрощеному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , - ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 14 лютого 2019 року постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради № 19 її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час розгляду даної справи вона пояснювала для адміністративної комісії, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення оскільки вона дійсно викликала працівників поліції по факту вчинення сімейного насилля, а саме погроз та психологічного тиску щодо неї зі сторони мого колишнього чоловіка в стані алкогольного сп`яніння, з яким вони змушені проживати разом за адресою АДРЕСА_1 . Працівниками поліції в свою чергу під час викликів жодного разу не було опитано ні її, ні її колишнього чоловіка, не проведено жодних інших дій щодо встановлення наявності чи відсутності в діях її колишнього чоловіка ознак вчинення домашнього насилля, причин та підстав виникнення конфлікту. Також адміністративній комісії неодноразово наголошувалось на тому, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 08.01.2019 року сер. ГР № 160697, лейтенантом поліції ОСОБА_3 допущено ряд грубих порушень, в тому числі і її процесуальних прав. Зокрема: не зазначено за якою частиною статті 183 КУпАП її притягають до відповідальності, оскільки у протоколі вказано, що у період з 01.01.2019 року по 08.09.2019 року вона викликала працівників поліції, відтак вважає, що по кожному із фактів мав бути складений окремий протокол; підпис у протоколі був нею поставлений під тиском працівника поліції без надання можливості повного ознайомлення з його змістом; їй не було роз`яснено її права та не надано можливості подати письмові пояснення чи заявити клопотання що є порушенням ч. 4 ст. 256 КУпАП. З метою повного та всебічного розгляду справи, підтвердження або спростування вищевикладених фактів, нею було заявлено письмове клопотання до адміністративної комісії щодо виклику та допиту лейтенанта поліції ОСОБА_3 , однак дане клопотання адміністративною комісією було проігноровано, а її притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважає винесену щодо неї постанову такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із неповним з`ясуванням усіх обставин справи, порушенням її процесуальних прав та відсутністю складу адміністративного правопорушення визначеного ст. 183 КУпАП.

Просила позов задовольнити та скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради № 19 від 14.02.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 підтримали обґрунтування підстав звернення до суду у межах доводів позовної заяви. Просили позов задовольнити повністю. Представник відповідача Ярема О.В. подала до суду письмовий відзив згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити в задоволенні позовної заяви. У судовому засіданні представник відповідача Ярема О.В. підтримала поданий до суду письмовий відзив, який обґрунтувала наступним.

31.01.2019 року на адресу Адміністративної комісії надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 160697 від 08.01.2019 року, складений дільничним офіцером поліції відділу превенції Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області, лейтенантом поліції Шевчук Т.Ю. за ст. 183 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 .

Структура статті 183 КУпАП містить одну частину, тому посилання позивача про те, що не зазначено, за якою частиною статті 183 КУпАП її притягнуто до відповідальності, є безпідставним. Твердження Позивача про те, що підпис у протоколі був нею поставлений під тиском працівника поліції, без надання повного ознайомлення з його змістом, не відповідає дійсності. Крім того, дана обставина не доведена належними доказами, зокрема, з приводу тиску позивач до правоохоронних органів не зверталася. Протокол підписаний позивачем, у якому крім іншого зазначено, що громадянці ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, які передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і це також засвідчено її підписом. Пояснення позивачем додано на окремому аркуші, а тому твердження про те, що їй не роз`яснено права та не надано можливості подати пояснення, не відповідає дійсності. Клопотання Позивача про виклик та допит лейтенанта поліції ОСОБА_3 адміністративною комісією було відхилене, у зв`язку з тим, що до проведення наступної комісії спливе строк розгляду справи про адміністративне правопорушення. Окрім того, вивчивши матеріали справи, члени комісії дійшли висновку, що в них достатньо доказів для того, щоб з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тому твердження позивача є безпідставним, адміністративна комісія, в межах своїх повноважень, розглянула клопотання, та прийняла відповідне рішення, що підтверджується протоколом засідання адміністративної комісії. У своїй позовній заяві позивач вказує, що вона викликала працівників поліції по факту вчинення домашнього насилля, а саме погроз та психологічного насильства, проте в матеріалах адміністративної справи, окрім пояснень ОСОБА_1 , ніяких інших доказів на підтвердження цих обставин не надано. Зокрема, відсутні показання свідків, а у рапортах та витягах з ЄО працівники поліції зазначають, що по прибуттю на місце виклику, фактів домашнього насильства не виявлено. Окрім того, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 протягом багатьох років звертається до поліції з безпідставними зверненнями щодо домашнього насильства з боку чоловіка. Зокрема встановлено, що відносно ОСОБА_5 , було відкрито кримінальне провадження та направлялися адміністративні матеріали за ст. 173-2 КУпАП до суду, проте в обох випадках факти домашнього насильства не підтвердилися. Крім того, просила суд звернути увагу, що громадянка ОСОБА_1 , перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра в КЗ «РОЦПЗН».

Представником відповідача до відзиву також долучено копії письмових документів, на які відповідач посилається як на докази та які були досліджені в судовому засіданні. З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивач не погоджується з твердженням відповідача, зазначаючи, при цьому, що бездіяльність працівників поліції пояснюється тим, що її рідна донька працює в органах поліції та покриває свого батька, який регулярно випиває і в стані алкогольного сп`яніння починає вчиняти вдома нестерпні сварки, принижує її честь і гідність, погрожує їй і вчиняє психологічний тиск. Зазначила, що копія довідки з КЗ «РОЦПЗН» підтверджує лише те, що вона дійсно оглядалась лікарем-психіатром, однак поставлений медичний діагноз жодним чином не відображається на її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

З оглянутих заперечень на відповідь на відзив вбачається, що відповідач не погоджується з доводами позивача.

Ухвалою суду від 27.02.2019р. відкрите провадження, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвалою суду від 03.04.2019р. задоволено клопотання ОСОБА_1 , призначено судовий розгляд з викликом сторін.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що 14 лютого 2019 року постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради № 19 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. Як зазначено у вказаній постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 160697 від 08.01.2019: з 01.01.2019 р. по 08.01.2019 р. гр. ОСОБА_1 здійснювала неправдиві виклики поліції та лінії «102», а саме викликала працівників поліції та повідомляла, що за місцем її проживання, по АДРЕСА_1 , чоловік погрожує фізичною розправою та вчиняє домашнє насильство, під час виїздів на місце виклику інформація про правопорушення не підтвердилась. Таким чином, гр. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спецслужб, в результаті чого вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.183 КУпАП.

Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ГР 160697 від 08.01.2019 року, в протоколі зазначено , що з 01.01.2019 по 08.09.2019 ОСОБА_1 здійснювала виклики неправдиві до працівників поліції та на лінію «102» за адресою м.Рівне, вул. Д.Галицького, 12а/127 по факту вчинення насильства в сім`ї якого не було та чоловік не вчиняв.

Згідно протоколу засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради від 14.02.2019 р. , яке відбулося з участю позивачки вбачається, що ОСОБА_1 не визнала правопорушення в своїх діях, клопотання ОСОБА_1 до адміністративної комісії щодо виклику свідків було відхилене членами адміністративної комісії у зв`язку з тим, що до проведення наступної комісії спливе строк розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З оглянутих судом матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 викликала поліцію щодо домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_5 01.01.2019 р., 05.01.2019 р. та 08.01.2019 р.

Як вбачається з письмових пояснень позивачки зі змісту позовної заяви, та в судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала правопорушення в своїх діях, вказуючи, що її притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, із неповним з`ясуванням усіх обставин справи, порушенням її процесуальних прав, а також просила врахувати, що дільничний інспектор при складанні протоколу ввела її в оману, вказавши, що протокол складається на її колишнього чоловіка.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Відсутні письмові докази, докази відео чи фото фіксування технічними засобами. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи у вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, згідно Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, у разі вчинення особою кількох окремих адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата i місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків i потерпілих, якщо вони є; наявність або відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Судом встановлено, що ОСОБА_1 викликала поліцію з приводу домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_5 01.01.2019 р., 05.01.2019 р. та 08.01.2019 р.. Проте, протокол складено лише один 08.01.2019 року, в якому зазначено , що з 01.01.2019 по 08.09.2019 ОСОБА_1 викликала поліцію , що суперечить положенням КУпАП. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в рамках повноважень і в спосіб передбачений Конституцією України та Законами України.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків. Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім постанови про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність та неповнота при складанні вищевказаної постанови.

Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина 2 статті 33 Кодексу).

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятої постанови з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Належних доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Через відсутність доказів про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради № 19 від 14.02.2012 року за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх доказів, а позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 241-246,250,255,286,293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради № 19 від 14.02.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 .

Відповідач :Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, місцезнаходження: м.Рівне, вул. Шевченка, буд. 45.

Повний текст рішення виготовлено 22.05.2019 р.

Суддя: О.В.Панас