Ухвала суду № 81890176, 22.05.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/935/19

Номер провадження 1-кс/559/449/2019

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

"22" травня 2019 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

слідчого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Федчук А.А.

з участю:

прокурора Гандзілеського Н.А.

захисника адвоката Самолюк В.В.

слідчого Красько І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Красько І.Г., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Гандзілевським Н.А. за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019180040000393 від 04 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190КК України, про застосування відносно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дубно Рівненської області, непрацюючого, із неповною середньою освітою, не одруженого, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 25.03.2019 за ч.3 ст.185 КК України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , - запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання обґрунтовується наступними доводами. Слідчим відділом Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180040000393 від 04 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України та 21 травня 2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, при наступних фактичних обставинах.

Встановлено, що вироком Демидівського міськрайонного суду Рівненської області від 25.03.2019, який набрав законної сили 25.04.2019, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Окрім того, на розгляді перебуває обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12019180040000163 від 16.02.2019 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Однак, ОСОБА_1 будучи засудженим за вчинення корисливих злочинів на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, у той час, коли відповідно до вимог ст.ст. 88, 89 та ст. 90 КК України судимість не була погашена або знята у встановленому законом порядку, та повторно вчинив новий умисний, корисливий злочини проти власності.

Так, 26 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на березі річки «Іква», що біля вулиці Садова, що в м. Дубно, керуючись корисливим мотивом, повторно, вирішив незаконно заволодіти мобільним планшетом «Media Droid» ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , перебуваючи на березі річки «Іква», що біля вулиці Садова, що в м. Дубно, 26 квітня 2019 року, звернувся до ОСОБА_2 , з проханням надати йому мобільний планшет для здійснення телефонного дзвінка. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості щодо своїх дійсних намірів, ввівши цим останнього в оману. На вказане прохання ОСОБА_2 погодився і передав ОСОБА_1 свій мобільний планшет марки «Media Droid». В результаті чого, ОСОБА_1 вийшов із поля зору ОСОБА_2 пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає залишив місце вчинення злочину з мобільним планшетом ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно, шляхом обману, заволодів, мобільним планшетом «Media Droid», вартістю 689 гривень 17 копійок, який належить ОСОБА_2 , перевівши його у своє протиправне володіння, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вказану вище суму.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , який розповів про обставини вчинення стосовно нього кримінального правопорушення;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який повідомив про обставини за яких ОСОБА_1 продав йому мобільний планшет марки «Media Droid»;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотографіями, на яких потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 , який заволодів мобільним планшетом;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотографіями, на яких свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 , який продай йому мобільний планшет;

-іншими матеріалами кримінального провадження зібраними в ході досудового розслідування.

ОСОБА_1 не зважаючи на всі можливі заходи, що були надані йому державою, щоб стати на шлях виправлення та усвідомити свою протиправну поведінку зухвало продовжує свою злочинну діяльність шляхом вчинення нових корисливих злочинів. На думку слідчого, такі дії свідчить про те, що ОСОБА_1 не хоче та не бажає ставати на шлях свого виправлення, він являється суспільно небезпечною особою, а також свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти нові злочини. Тому з метою припинення його злочинної діяльності вважає, що ОСОБА_1 потребує ізоляції від суспільства шляхом застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Санкція ч.2 ст.190 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 може бути застосований.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює, та не має постійного джерела доходу, що є однією із причин спонукання його до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень, немає тісних сімейних зв`язків неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності;

2) вчинити інше кримінальне правопорушення - підтверджується тим, що на момент вчинення даного злочину підозрюваний ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 88, 89, 90 КК України мав не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, оскільки до цього неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, тотожних, корисливих, тяжких злочинів, а також згідно вироку вироком Демидівського міськрайонного суду від 25.03.2019, який набрав законної сили 25.04.2019, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки однак належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин.

Разом з тим, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, зокрема:

- 5 грудня 2002 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.3 ст.185, ст.70 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі;

- 20 травня 2005 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.189, ст.69, ст.70 КК України на два роки позбавлення волі;

- 7 лютого 2006 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України на чотири роки три місяці позбавлення волі;

- 24 січня 2012 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.297, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України на чотири роки позбавлення волі;

- 8 грудня 2011 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ст.70 КК України на чотири роки позбавлення волі;

- 27 лютого 2012 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на чотири роки три місяці позбавлення волі;

- 19 березня 2013 року Сарненським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.309, ч.1 ст.308, ст.70 КК України на три роки один місяць позбавлення волі;

- 20 липня 2017 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ч.5 ст.72, ч.4 ст.70 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі. Звільнений по закінченню строку відбування покарання 27 червня 2018 року.

Окрім того, на даний час на розгляді перебуває обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12019180040000163 від 16.02.2019 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Водночас, ОСОБА_1 , розуміючи наслідки вчинених ним протиправних діянь (можливе позбавлення волі), будучи на підставі ст.75 КК України, звільненим від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, все таки пішов на вчинення кримінальних правопорушень.

До того ж ОСОБА_1 офіційно ні де не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його, для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, шляхом вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень.

Крім того, в межах кримінального провадження №12019180040000163 від 16.02.2019 до ОСОБА_1 застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, однак продовження ним злочинної діяльності свідчить про необхідність застосування більш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи вищевикладені ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також, продовжувати свою злочину діяльність, вважаю за необхідне обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою, бо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним у клопотанні ризикам.

В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання є обґрунтованим та просить його задоволити.

Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував, щодо причетності до вчинення кримінального правопорушення, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу згідний на обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат Самолюк В.В. покладається на розсуд суду при вирішенні клопотання слідчого про обрання відносно його підзахисного ОСОБА_1 запобіжного ааходу.

Вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано та не здобуто таких гарантій в ході розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч.3 ст.176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим , залежить від обставин.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Аналіз наведених у клопотанні обставин та матеріалів долучених до клопотання, дає підстави вважати про наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об`єктивний характер встановлених фактів і приходить до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування, яке було розпочато 04.05.2019.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Всі докази перевіряються лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.

Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює, та не має постійного джерела доходу, що є однією із причин спонукання його до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень, немає тісних сімейних зв`язків неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення - підтверджується тим, що на момент вчинення даного злочину підозрюваний ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 88, 89, 90 КК України мав не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, оскільки до цього неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, тотожних, корисливих, тяжких злочинів, а також згідно вироку вироком Демидівського міськрайонного суду від 25.03.2019, який набрав законної сили 25.04.2019, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, однак належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України судом оцінені в сукупності та враховуються наступні обставини. ОСОБА_1 , який будучи неодноразово судимим, розуміючи наслідки вчинених ним протиправних діянь (можливе з позбавленням волі), коли на у суді розгляді перебуває обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12019180040000163 від 16.02.2019 по його обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, коли в межах кримінального провадження №12019180040000163 від 16.02.2019 до нього застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, все таки пішов на вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його, для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень. Це підтверджує те, що ОСОБА_1 не зважаючи на надані йому можливості і заходи стати на шлях виправлення, належних висновків не зробив та продовжив вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення і це дає підстави вважати, що з метою попередження подальшого вчинення ним злочинів та завдання шкоди іншим громадянам, останній потребує ізоляції від суспільства.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що цій особі повідомлено про вчинення іншого злочину.

Санкція ч.2 ст.190 КК України, яка інкримінується ОСОБА_1 передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до трьох років. На даний час, на розгляді у суді перебуває обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12019180040000163 від 16.02.2019 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України. а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 може бути застосований.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку суду, лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання підозрюваним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В судовому засідання доведено, що інший запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного, зважаючи на підозру у вчиненні злочину під час дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Слідчим суддею встановлено, що строк тримання досудового розслідування не перевищує 60 днів та закінчується 21.07.2019, тому, відповідно до вимог ст. ст. 115, 219, 295 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу може бути задоволено.

За таких обставин, вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, є необхідність в обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку визначеного ст. 197 КПК України, а саме по 21.07.2019 включно.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Зважаючи на встановлені границі розміру застави, для такої категорії кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 визначаю розмір застави в 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн. х 15).

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Красько І.Г., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Гандзілевським Н.А. за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019180040000393 від 04 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , - запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дубно Рівненської області, непрацюючого, із неповною середньою освітою, не одруженого, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 25.03.2019 за ч.3 ст.185 КК України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор» на строк до 60 діб, межах строку досудового розслідування, тобто до 21 липня 2019 року включно, взявши його під варту в залі суду негайно.

Строк дії ухвали - до 21 липня 2019 року.

Встановити заставу у межах 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 28815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСА України в Рівненській області, Депозитний рахунок НОМЕР_1 Банк отримувача ДКС України, м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 26259988 Призначення платежу: застава за ... (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21.07.2019.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області та начальнику ДУ «Рівненського слідчого ізолятора».

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12019180040000393.

Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_1

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 22.05.2019 о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя:

22.05.2019 - ухвалу (повний текст)

отримав ______ Тимощук С.С.