Рішення № 81890096, 21.05.2019, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1078/17

Провадження №2/568/180/19

21 травня 2019 р. м.Радивилів

Радивиліський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Саган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Радивилівського районного суду від 30.11.2015 р. з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 400 гривень, щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Законодавством передбачено, що розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач неналежно сплачує аліменти та присуджений розмір на даний час не дає їй змоги забезпечити гармонійний розвиток сина, оскільки з моменту ухвалення рішення відбулось зростання цін на харчування, одежу та інші життєво необхідні товари та послуги. Просить збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1000 гривень, щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду.

Ухвалою суду від 21.08.2018 р. розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін, відповідачу надано встановлений законом строк для направлення відзиву на позовну заяву.

В судове засідання позивач не з?явилася, хоча була належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла письмова заява, в якій останній просить розгляд цивільної справи проводити за відсутності позивача та представника, позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з?явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце проведення судового засідання. Подав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти позову, вказавши, що останній необґрунтований та просив відмовити через необгрунтоаність.

Дослідивши матеріали справи, суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно рішення Радивилівського районного суду від 30.11.2015 р. № 568/917/15-ц (а.с. 4), шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання їх спільного сина – ОСОБА_3 у розмірі 400 грн., але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. На виконання рішення суду щодо стягнення аліментів був виданий виконавчий лист 10.12.2015 р. (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.08.2014 р. Теслугівською сільською радою Радивилівського району Рівненської області (а.с. 8), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками є ОСОБА_1 з ОСОБА_2

З довідки № 81 від 03.07.2018 р., виданої ЛКК КЗОЗ Радивилівський РЦ (а.с. 38), ОСОБА_4 потребує догляду в домашніх умовах строком на один рік – з 03.07.2018 р. по 03.07.2019 р.

Відповідно до довідки про склад сім?ї від 04.12.2017 р. № 1545 (а.с. 6) та акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 05.12.2017 р. (а.с. 7), ОСОБА_4 проживає з своєю матір?ю ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , наявні інші доходи – соціальна допомога.

З довідки Управління праці та соціального захисту населення від 27.09.2018 р. № 1539 (а.с. 27) вбачається, що ОСОБА_1 , знаходячись на обліку, за період з березня 2018 р. по серпень 2018 р. отримала 7150,34 грн. соціальної допомоги малозабезпеченим сім?ям.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах, стягуваних з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 від 07.12.2017 р. № 21746 Дубенського МРВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області (а.с. 9), за період з 23.07.2015 р. по 31.11.2017 р. заборгованість по аліментах становить 8 420,63 грн. Разом з тим, з постанови про закриття кримінального провадження № 12017180210000446 від 28.02.2018 р., розпочатого з підстав ухилення від сплати аліментів ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , вбачається, що останній сплатив аліменти у повному розмірі (а.с. 8-29).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , номер НОМЕР_3 від 27.09.2018 р. о 21:34:14 (а.с. 30-36), вбачається наявність у відповідача у власності складу-магазину, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , за датою державної реєстрації – 22.03.2018 р., придбаного за договором купівлі-продажу.

Відповідно до поданого позову, суд вбачає наявність між сторонами спору, який виник у сімейних правовідносинах та предметом спору є право на належне утримання, вважаючи за необхідне збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, з підстав, вказаних у позові, позивач звернулася до суду.

Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров?я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

На думку суду, на даний час розмір раніше стягнутих аліментів є недостатнім, оскільки в силу свого віку дитина природньо потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, харчування, лікування та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, разом з тим, сім?я ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення як малозабезпечена. Крім того, з часу присудження аліментів зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Згідно внесених у 2017 році змін до ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом взято до уваги, що відповідно до рівності утримання батьками своїх дітей розмір аліментів має становити не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки належне утримання дитини являється обов?язком не тільки матері, але й батька.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1000,00 грн., щомісячно, суд вважає обґрунтованими, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами необхідність саме такого розміру аліментів та можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі, що підтверджується, зокрема наявністю у відповідача нерухомості, придбаної за договором купівлі-продажу.

Суд приймає до уваги посилання відповідача у відзиві про відсутність заборгованості станом на 2018 рік, що знайшло своє підтвердження при дослідженні постанови про закриття кримінального провадження № 12017180210000446 від 28.02.2018 р., однак не знайшли підтвердження доводи відповідача та останнім не надано доказів отримання позивачем доходу у республіці Польща, що могло б підтвердити його тезу про поліпшення матеріального становища.

Водночас, при визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач є працездатною особою, хоча у матеріалах справи відсутні відомості про доходи відповідача, однак наявність нерухомого майна підтверджує те, що він має у приватній власності матеріальні блага, а відтак може утримувати свого малолітнього сина ОСОБА_3 . Відповідно судом не здобуто доказів того, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі.

За таких обставин, враховуючи матеріальне становище позивачки, а також встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, суд приходить до висновку, що для забезпечення достатнього рівня життя малолітньої дитини, виходячи з засад розумності та справедливості, до стягнення підлягають аліменти в розмірі 1000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що буде законним та справедливим і відповідатиме інтересам сторін, а що саме головне – малолітньої дитини.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

А відтак, суд не вбачає підстав для стягнення аліментів у збільшеному розмірі з дня подачі позову до суду, як просить позивач, а відтак наявні підстави для їх стягнення у збільшеному розмірі з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, позовні вимоги про збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України є обґрунтованими та підлягають до задоволення на вказану суму, однак їх стягнення необхідно здійснювати з дня набрання рішенням законної сили.

Як вбачається із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А відтак, враховуючи, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, при цьому відповідач не вказав підстав звільнення від сплати такого, з огляду на задоволення вимог про стягнення аліментів, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) про збільшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються щомісячно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на утримання сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановити їх у розмірі 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору (реквізити для зарахування коштів: отримувач: УК у Радивилівському районі/Радивилівський район/22030101; код ЄДРПОУ: 37929592; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; номер рахунка: 31211206017361; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050).

В іншій частині – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.В. Панчук