Рішення № 81887089, 17.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/726/19

РІШЕННЯ

іменем України

17 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Василевської К.В. представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача Лавренюка А.О. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000591408 від 31.01.2019 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000601408 від 31.01.2019 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 10 січня 2019 року службовими особами відповідача проведено фактичну перевірку з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) в належному позивачу спеціалізованому магазині, який розташований по АДРЕСА_3 .

Відповідно акту складеного за результатами проведеної перевірки 10.01.2019 року, службовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області встановлено:

- відсутність марок акцизного податку на алкогольних напоях загальною вартістю 35 654,00 грн.;

- факт нероздрукування розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції під час продажу товару на суму 269,00 грн.;

- відсутність підтверджуючих документів на товарно-матеріальні цінності на загальну суму 35 654,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідач 31.01.2019 року прийняв податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000591408, яким за порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України "про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року застосовано фінансові санкції в розмірі - 71 308,00 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на загальну суму 35 564,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 1,00 грн. за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

- № 0000601408, яким за порушення статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року, статті 226 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 71 308,00 грн. за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 35 654,00 грн.

Позивач стверджує, що висновки акту перевірки про порушення ним законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не підтверджені відповідними доказами, а саме: відповідачем не надано належних доказів щодо підтвердження відсутності на спірному товарі марок акцизного податку алкогольних напоїв та не надано доказів на підтвердження письмового витребування від позивача документів, що підтверджують облік товарів.

Вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою від 19.03.2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно відзиву поданого на даний адміністративний позов.

В обгрунтування відзиву зазначив, що 10.01.2019 року посадовими Головного управління ДФС у Хмельницькій області здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 Перед початком перевірки проведено контрольну розрахункову операцію із закупівлі однієї пляшки вина "Rose d'Anjou" на якій виявлено відсутність марки акцизного податку встановленого зразка, при цьому продавець видав "сліп" - нефіскальний чек, розрахунковий документ (чек) не роздруковано та не видано.

Перевіркою встановлено порушення, а саме:

- статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" - відсутні марки акцизного податку встановленого зразка на алкогольних напоях, що підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_2 , фотокопіями алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, зробленими під час перевірки. Загальна вартість алкогольних напоїв на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка становить 35 654,00 грн.;

- пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - на момент перевірки в магазині знаходились алкогольні напої без підтверджуючих документів (накладних), такі документи не надані позивачем і протягом 10 робочих днів з дня отримання акту перевірки;

- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - на реалізований товар не роздруковано та видано розрахунковий документ (чек), видано тільки нефіскальний чек - "сліп".

Представник відповідача крім того зазначив, що продавець отримала копію наказу про проведення перевірки, ознайомлена з актом, складеним за наслідками перевірки, підписала його та 10.01.2019 року отримала один примірник акту.

Крім того представник відповідача зазначає, що факт зберігання алкогольних напоїв на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка зафіксовано також посадовими особами відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 06.07.2018 року зареєстрована, як фізична особа-підприємець, основним видом економічної діяльності є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (код КВЕД47.25), та здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3 , магазин " Песто ".

03.08.2018 року позивач отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка видана ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області 10.01. 2019 року, на підставі наказу заступника начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області №41 від 09.01.2019 року "Про проведення фактичної перевірки" та направлення на перевірку №63 від 09.01.2019 року (з яким в день проведення перевірки ознайомлено продавця магазину ОСОБА_2 ), проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки.

В ході проведення перевірки, за результатами здійснення контрольної розрахункової операції, встановлено факт реалізації алкогольного напою - вина "Rose d'Anjou" об`ємом 0,7 літра, міцністю 12,5% виробництва Франції за ціною 269,00 грн., на якому відсутня марка акцизного податку встановленого зразка. При цьому продавцем видано нефіскальний чек №0586, розрахунковий документ встановленого зразка (чек) не видано. Згідно додатку №4 до зазначеного акту перевірки загальна вартість товару на якому відсутні марки акцизного податку встановленого зразка становить 35 654,00 грн. Крім того, перевіркою виявлено відсутність підтверджуючих документів на товарно-матеріальні цінності, а саме: алкогольні напої, що перебувають на реалізації, які зазначені в додатку №4 до акту перевірки, на загальну суму 35 654,00 грн., чим порушено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Враховуючи виявлені порушення під час перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області складено акт фактичної перевірки від 10.01.2019 року, відповідно до якого встановлено наступні порушення, а саме: пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", статті 226 Податкового кодексу України, статті 11 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Продавець ОСОБА_2 10.01.2019 року ознайомлена з актом перевірки, отримала його копію та засвідчила відсутність зауважень до акту перевірки та перевіряючих, зазначивши при цьому, що із виявленими правопорушеннями згідна, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_2 на копії зазначеного акту долученого до матеріалів справи.

31.01.2019 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області на підставі акту перевірки позивача від 10.01.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000591408 від 31.01.2019 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 71 309,00 грн., за порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та податкове повідомлення-рішення № 0000601408 від 31.01.2019 року, яким до яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 71 308,00 грн., за порушення статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Підпунктом 19-1.1.13 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Відповідно до підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України з поміж іншого здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 109.1 статті 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із пунктом 109.2 статті 109 ПК України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень пункту 113.1 статті 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 113.3 статті 113 ПУ України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Таким чином, контролюючі органи, до яких у спірних правовідносинах відноситься відповідач, у своїй діяльності при вирішенні питання про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій та відповідальності платника податків за порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуються нормами Податкового кодексу України та іншими законами України.

При цьому, на відповідача покладено обов`язок щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон України №481/95-ВР), що прямо передбачено статтею 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Зазначений Закон регулює правовідносини, що визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закон України №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 2 Положення про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби, що затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1995 року №849/95 (далі - Положення № 849/95) встановлено, що марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору або належне оформлення векселя в порядку, визначеному цим Положенням, у разі здійснення операцій із зазначеними товарами на території України.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов`язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Пунктом 226.1 статті 226 ПК України встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Пунктом 226.5 статті 226 ПК України встановлено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 226.6 статті 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Пунктом 226.10 статті 226 ПК України визначено перелік алкогольних та тютюнових виробів, які не підлягають маркуванню, а саме:

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

- еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб`єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну).

За змістом пункту 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Відповідно до пункту 228.2 статті 228 ПК України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Відповідно до пункту 3 Положення № 849/95 виробництво суб`єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію та консигнацію для продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється.

Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) або на одиниці іншої тари, в яку розлиті алкогольні напої, та на пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з підстав для ввезення на митну територію України, реалізації їх споживачам, перевезення територією України (крім міжнародного транзиту) і зберігання на території України (крім зберігання виробником до маркування виробів згідно з технологічним процесом або зберігання для вивозу з митної території України).

Згідно із пунктом 4 Положення № 849/95 зазначені в пункті 3 цього Положення вимоги не поширюються на алкогольні напої та тютюнові вироби, що ввозяться (пересилаються) громадянами на територію України в межах норм, визначених митним законодавством України, для безмитного ввезення цих видів товарів, а також на алкогольні напої та тютюнові вироби, які реалізуються в магазинах безмитної торгівлі.

Пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 встановлено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що посадовими особами відповідача при проведенні перевірки, за результатами здійснення контрольної розрахункової операції, яка була вчинена в магазині спеціалізованої торгівлі «Песто» виявлено факт реалізації алкогольного напою - вина "Rose d'Anjou" об`ємом 0,7 літра, міцністю 12,5% виробництва Франції за ціною 269,00 грн., на якому відсутня марка акцизного податку встановленого зразка. Посадовими особами, які здійснювали перевірку, також встановлено наявність в магазині "Песто" на час проведення перевірки інших алкогольних напоїв, що знаходились на реалізації, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка, перелік яких зазначений в додатку №4 до акту перевірки від 10.01.2019 року, на загальну суму 35 564,00 грн. Суд не бере до уваги твердження позивача про відсутність інформації щодо міцності усіх виявлених алкогольних напоїв у додатку №4, оскільки міцність таких алкогольних напоїв, що передбачають наявність маркування, зазначена у акті складеному за результатами перевірки, а зазначення такої інформації у додатку №4 щодо кожного алкогольного напою, на думку суду, не є обов`язковим і не може слугувати підставою для висновку, що вказані алкогольні напої не потребують маркування акцизними марками.

Оскільки зі змісту наведених норм слідує, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, як вироблені в Україні, так і ті, що імпортуються в Україну, із вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць, окрім тих які реалізуються в магазинах безмитної торгівлі та беручи до уваги, що 10.01.2019 року працівником магазину «Песто» було здійснено реалізацію алкогольного напою міцністю 12,5%, а посадовими особами контролюючого органу було виявлено ще алкогольні напої на загальну суму 35 654,00 грн. на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка, суд погоджується з висновком відповідача, що даний товар підлягає обов`язковому маркуванню, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про правомірність висновку акту перевірки, яким встановлено порушення.

Відповідачем на підтвердження факту реалізації товарів без марок акцизного податку надано суду фотокопії алкогольних виробів, які зроблені в магазині «Песто» 10.01.2019 року, пояснення продавця ОСОБА_2 , копію рапорту майора податкової міліції Р. Антонюка від 11.01.2019 року, відповідно до якого 10.01.2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області встановлено факт зберігання в магазині «Песто» алкогольних напоїв на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №2121-05 від 10.01.2019 року, протоколом огляду та вилучення речей від 10.01.2019 року, фотокопіями алкогольних напоїв на яких відсутні марки акцизного податку, зроблені в магазині «Песто», актом перевірки та додатком №4 до акту.

Таким чином відповідачем надано достатні докази, що підтверджують факт реалізації та зберігання алкогольних напоїв в магазині «Песто» без марок акцизного збору, при цьому позивачем доказів на спростування зазначеного факту суду не надано.

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Враховуючи зазначені положення законодавства суд вважає, що наявні підстави для застосування до позивача штрафу за реалізацію алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 23 травня 2018 року по справі №817/909/17.

Із пояснень представника відповідача встановлено, що при розрахунку штрафних санкцій враховано вартість всіх алкогольних напоїв, які призначалися для реалізації і знаходились в приміщенні магазину "Песто" і на яких були відсутні марки акцизного податку.

Оскільки внаслідок проведеної фактичної перевірки встановлено порушення позивачем статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: виявлено відсутність марок акцизного податку на алкогольних напоях зазначених в додатку №4 до акту перевірки від 10.01.2019 року на загальну суму 35 654,00 грн., суд вважає, що відповідач правомірно прийняв податкове-повідомлення рішення №0000601408 від 31.01.2019 року, притягнув позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 16 частини 2 статті 17 цього ж Закону та застосував штрафні санкції в розмірі 200 відсотків вартості товару - в сумі 71308,00 грн.

Щодо позовної вимоги позивача визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000591408 від 31.01.2019 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами 1-5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових

документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Отже особа, яка 10.01.2019 року фактично проводила розрахункові операції у магазині «Песто» - продавець ОСОБА_2 була зобов`язана видати покупцю розрахунковий документ.

Відповідно до абзацу 17 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно із статтею 15 зазначеного закону контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 стаття 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Судом встановлено, що під час здійснення реалізації алкогольного напою в магазині «Песто» вина "Rose d'Anjou" об`ємом 0,7 літра, міцністю 12,5% виробництва Франції за ціною 269,00 грн. продавцем видано нефіскальний чек №0586 від 10.01.2019 року (копія наявна в матеріалах справи), розрахунковий документ встановленого зразка (чек) не видано. Надаючи письмові пояснення продавець ОСОБА_2 вказала, що фіскальний чек був невиданий помилково тому, що вона не встигла його вибити. В поясненнях до протоколу №3/22-01-14-08 від 10.01.2019 року, в якому зафіксовано зазначене порушення, продавець ОСОБА_2 зазначила, що порушення допущено помилково.

Будь-яких доказів на спростування даного порушення позивач та її представник до суду не надали.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 1 грн.

Крім того в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача 10.01.2019 року виявлено відсутність підтверджуючих документів на товарно-матеріальні цінності, а саме: алкогольні напої, які станом на день проведення перевірки перебували на реалізації в магазині «Песто» на загальну суму 35 654,00 грн.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Облік товарних запасів є бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до норм пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно абзацу 1 пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно із пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Зазначені норми визначають обов`язок платника податків щодо надання підтверджуючих документів та визначають строки надання таких документів. Суд зазначає, що копії первинних документів були вручені представнику відповідача представником позивача в ході судового розгляду справи, а саме 07.05.2019 року, тобто з пропуском усіх можливих строків надання таких документів для подальшого їх врахування контролюючим органом при прийнятті рішення. При цьому суд не бере до уваги твердження позивача, щодо обов`язку відповідача витребувати такі документи у позивача та пояснення представника позивача, відповідно до яких дані документи були наявні у позивача на день проведення перевірки та зберігались не в магазині, а в іншому місці.

Відсутність у позивача на дату здійснення перевірки первинних документів свідчить про порушення ним пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно із статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача виявлено відсутність підтверджуючих документів на товарно-матеріальні цінності на загальну суму 35 654,00 грн., тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів - в сумі 71 308,00 грн.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 31.01.2019 року № 0000591408 та № 0000601408 прийняті з дотриманням норм чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем спростовано, а позивачем не підтверджено правомірність заявлених позовних вимог, тому суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000591408 від 31.01.2019 року та № 0000601408 від 31.01.2019 року прийняті відповідачем обгрунтовано, з дотриманням вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень.

За таких обставин, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000591408 від 31.01.2019 року, та № 0000601408 від 31.01.2019 року, - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 травня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя В.К. Блонський