Рішення № 81886566, 10.05.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 р. Справа № 480/970/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_7,

представника відповідача - Ювченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/970/19 за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській обл.) про:

- визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 №Ф-307-54,

- визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2019 №Ф-307-54, -

В С Т А Н О В И В:

1. Позиція позивача.

1.1. Підставою для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 визначив протиправне, на його думку, нарахування єдиного соціального внеску окремо як суб`єкту підприємницької діяльності, оскільки з 01 січня 2015 року ним, на підставі заяви, припинена діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про що, 10.02.2015 внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, а відтак, відсутні підстави для нарахування внеску по діяльності, яка не здійснюється.

2. Заперечення відповідача.

2.1. Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві (а.с.27-28) Головне управління ДФС у Сумській області зазначило, що Положенням Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, а саме п.10 розділу ІІІ встановлено, що фізичні особи-підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до цього Порядку. У зв`язку з тим, що позивач 11.01.2018 помилково подав Звіт з таблицею 1, то він самостійно нарахував собі єдиний внесок як фізичній особі-підприємцю.

3. Процесуальні дії у справі.

3.1. Ухвалою суду від 19.03.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №480/970/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін в судовому засіданні на 17 квітня 2019 року о 10 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

3.2. У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 10.05.2019 об 12 год. 00 хв.

3.3. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

3.4. Представник позивача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

4. Обставини справи.

4.1. ОСОБА_1 01 січня 2015 на підставі заяви припинена діяльність фізичної особи-підприємця код КВЕД 69.10 "Діяльність у сфері права" та з 01.01.2015 відкрита діяльність як самозайнятої особи за цим же КВЕД 69.10.

4.2. 19.02.2015 ним до ДПІ у м. Суми подана ліквідаційна звітність фізичної особи-підприємця: податкова декларація про майновий стан та доходи та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

4.3. В подальшому, Головним управлінням ДФС у Сумській області сформовані та направлені на адресу позивача вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 №Ф-307-54, якою повідомлено ОСОБА_1 , що станом на 31.12.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 5234,24 грн. (а.с.8) та від 20.02.2019 №Ф-307-54, якою повідомлено ОСОБА_1 , що станом на 31.01.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 7691,42 грн. (а.с.9).

5. Норми права, які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.

5.1. На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.2. Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.3. Порядок обчислення і сплати єдиного соціального внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ).

5.4. Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VІ єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

5.5. Відповідно до ст. 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

5.6. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755).

5.7. Згідно з частиною першою статті 3 Закону №755 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

5.8. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частина 3 статті 46 Закону №755-IV, в редакції 2012 року).

5.9. Отже, з огляду на вказані норми, припинення підприємницької діяльності пов`язано з позбавленням статусу підприємця внаслідок внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

6. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.

6.1. Як убачається з матеріалів справи, відповідно до Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, 10.02.2015 державним реєстратором внесено запис №26320060006006628 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , 2091714451 (а.с.40)

6.2. Доводячи правомірність сформованих вимог про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 №Ф-307-54 та від 20.02.2019 №Ф-307-54, контролюючий орган вказує на те, що позивачем самостійно нараховано єдиний внесок як фізичній особі-підприємцю, у зв`язку з поданням 11.01.2018 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.

6.3 В той же час, позивач стверджує, що вказаний Звіт ним поданий як особою, яка проводить незалежну професійну діяльність, а не як фізичною особою-підприємцем.

6.4. В будь-якому випадку, оцінюючи надані сторонами докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, суд зазначає, що на час подання спірного Звіту, ОСОБА_1 не був зареєстрований як фізична особа-підприємець, у зв`язку з чим, не мав обов`язку сплачувати єдиний соціальний внесок за провадження підприємницької діяльності.

6.5. Подання особою звітності з нарахованим податком, збором чи іншим обов`язковим платежем, платником якого, згідно з податковим законодавством, ця особа не являється, не може бути підставою для виникнення у такої особи податкового боргу з податку, збору чи іншого обов`язкового платежу, стосовно якого подана звітність.

6.6. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

6.7. Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

6.8. На виконання частини 2 вказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.9. Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем надані належні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

6.10. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 №Ф-307-54 та від 20.02.2019 №Ф-307-54 не відповідають критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправними, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6.11. Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 №Ф-307-54

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2019 №Ф-307-54.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення суду складено 20.05.2019.

Суддя С.В. Воловик