Рішення № 81886284, 08.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2019 року м. Рівне №460/223/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: не прибув,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.12.2018 №UA204000/2018/001142/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.12.2018 №UA204000/2018/01172;

- зобов`язати відповідача продовжити митне оформлення товарів за поданою митною декларацією від 27.12.2018 №UA204010/2018/229207.

Позов обґрунтовано тим, що 19.11.2018 для позивача у Королівстві Нідерланди було придбано легковий автомобіль. З метою провадження митних формальностей митним брокером було подано відповідачу митну декларацію. Проте, відповідачем протиправно, в порушення вимог статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним (резервним) методом. Внаслідок цього прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний кодекс України містить виняткове положення про те, що митну вартість визначає декларант, а не фіскальний орган. За останнім закріплено лише право на перевірку правильності визначення митної вартості.

Ухвалою від 14.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

04.03.2019 (у межах встановленого судом строку) Рівненською митницею ДФС подано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що у зв`язку з наявністю інформації про іншу, ніж заявлена позивачем, вартість подібного транспортного засобу, з метою здійснення об`єктивного аналізу та врахування всіх обставин, декларанту було направлено письмову вимогу про надання додаткових документів. При вивченні таких документів було встановлено ряд розбіжностей із документами, що надавалися для митного оформлення. Враховуючи ці обставини, а також факт ненадання усіх документів згідно із переліком, було зроблено висновок про надання декларантом неточних та неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості транспортного засобу. У зв`язку з цим, правомірно, обґрунтовано та в межах наданої законом компетенції було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості та сформовано картку відмови.

Ухвалою суду від 10.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не прибув, просив розглянути справу за його відсутності.

Враховуючи положення ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув справу за відсутності позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, тотожні позиції, викладеній у письмових запереченнях. Додатково пояснив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару. Зазначив, що за результатами аналізу інформації щодо ідентифікації транспортного засобу у відкритих ресурсах у мережі інтернет встановлено, що імпортований позивачем транспортний засіб має комплектацію Luxury. Проте, ця обставина не була врахована експертом, який складав звіт про оцінку колісного транспортного засобу, що вплинуло на результати обрахунків. Крім того, до зазначеного звіту не було долучено протокол огляду атмобіля б/н від 27.12.2018, згідно з яким експертом складено калькуляцію відновлювального ремонту. Звернув увагу суду на те, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву та відзив, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з попереднім повідомленням від 15.12.2018 №UE204010.2018.30737, через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС на митну територію України за допомогою автодорожного транспорту гр. ОСОБА_2 для ОСОБА_1 було ввезено транспортний засіб, що був у використанні, а саме: легковий автомобіль марки «LEXUS», модель «IS300H», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, вартістю 5000 EUR. Дата завершення переміщення транспортного засобу - 25.12.2018 (а.с.119).

Відповідно до акта проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.12.2018 № UA209060/2018/71503, уповноваженою особою митного органу в присутності гр. ОСОБА_2 було проведено огляд зазначеного автомобіля та виявлено наступні пошкодження та ознаки експлуатації: пошкодження лако-фарбового покриття, забруднення салону, сидінь, сліди мастила на двигуні, механічні пошкодження - переднього та заднього бампера, переднього правого крила, передньої оптики, радіаторів, капота, підсилювача передач, переднього скла, спрацьовані подушки безпеки, пошкоджено двигун (а.а.с.161-162).

26.12.2018 декларантом позивача, ТОВ «МАРЕМА Україна», оформлено та подано відповідачу митну декларацію №UA204010/2018/229207, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: легковий автомобіль, що був у використанні, марки «LEXUS», модель «IS300H», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , номер двигуна (тип) 2AR, код УКТЗЕД 87033390, країна відправлення/експорту - Нідерланди, загальною вартістю 158646,17грн., за методом визначення митної вартості - 1 (а.а.с.117-118).

Для митного оформлення відповідачу разом з митною декларацією було подано наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.а.с.224-226), рахунок від 19.11.2018 №18201122 на суму 5000,00 EUR (а.а.с.221-222), митну декларацію країни експорту від 11.12.2018 №18NLJPK85ZASROWD50 (а.а.с.237-237а), квитанцію про оплату від 19.11.2018 на суму 5000 EUR (а.а.с.219-219а), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів від 15.12.2018 (а.а.с.161-162), документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.12.2018 (а.с.163).

Додатково на вимогу відповідача декларантом позивача було надано звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 27.12.2018 №8-1218 (а.а.с.121-151).

Листами від 28.12.2018 №094 та 095 ТОВ «МАРЕМА Україна» було повідомлено Рівненську митницю ДФС про те, що за митною декларацією від 26.12.2018 №UA204010/2018/229207 були надані всі витребувані документи, додаткові надаватися не будуть (а.а.с.157- 158).

28.12.2018 Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/001142/2 за митною декларацією №UA204010/2018/229207. Цим рішенням митну вартість легкового автомобіля, що був у використанні, марки «LEXUS», модель «IS300H», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , було збільшено з 5100,00 EUR до 16650,00EUR (а.а.с.106-107).

У вказаному рішенні зазначено про те, що наданий на вимогу митниці звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 27.12.2018 №8-1218 не може бути прийнятий як підтвердження заявленого декларантом числового значення митної вартості, оскільки експертом неправильно прийнято до розрахунків значення ціни КТЗ Сд1, оскільки не враховано комплектацію та модифікацію КТЗ - Luxury , що вплинуло на результати обрахунків. До звіту не наданий протокол огляду б/н від 27.12.2018, згідно з яким експертом розроблено калькуляцію відновлювального ремонту.

Орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - згідно з формами митного контролю за індексами 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 10550,00 EUR (розрахована із врахуванням середньорічного пробігу) та витягом з електронного довідника SuperSchwacke 12/2018 із врахуванням комплектації та модифікації КТЗ, фактичного пробігу - 16550,00 EUR, що перевищує заявлену митну вартість КТЗ (5100,00).

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу, які підтверджують числові значення складових митної вартості витрат, пов`язаних із транспортуванням транспортного засобу у міжнародному сполученні; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією із врахуванням моделі, модифікації та комплектації КТЗ.

28.12.2018 Рівненською митницею ДФС відповідно сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2018/01172, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA204010/2018/229207 (а.а.с.108-109).

Як зазначено у вказаній картці відмови, причиною формування цього документа є наступні обставини: митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.12.2018 №UA204000/2018/001142/2 відповідно до вимог розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у зв`язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом позивача митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, пунктом 2 частини другої цієї статті Кодексу зобов`язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначені ст.53 Митного кодексу України.

Так, частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованого в Україну транспортного засобу було перевірено надані до митної декларації від 26.12.2018 №UA204010/2018/229207 документи та встановлено наявність у них розбіжностей, що слугувало підставою для направлення декларанту електронного повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження складових числового значення заявленої митної вартості та надалі, у зв`язку з ненаданням таких документів, - підставою для прийняття спірних рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Суд встановив, що заявлена декларантом позивача митна вартість імпортованого транспортного засобу визначена у розмірі 5100 EUR, з них: 5000 EUR - фактурна вартість, 100 EUR - транспортні витрати.

На підтвердження транспортних витрат позивачем надано митному органу відомості від 26.12.2018, скріплені власноручним підписом (а.с.163).

Згідно з попередньою декларацією від 15.12.2018 №UE204010.2018.30737 (а.с.119) та актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.12.2018 № UA209060/2018/71503 (а.а.с.161-162), імпортований автомобіль було ввезено з використанням транспортного засобу НОМЕР_6 . Зазначений транспортний засіб позивачу не належить. Відтак, підтвердженням транспортних витрат буде слугувати складений у встановленому порядку документ, що підтверджує відповідні розрахунки між позивачем та перевізником.

За таких обставин, суд вважає, що сума транспортних витрат належним чином позивачем не підтверджена.

Крім того, декларантом позивача у митній декларації №UA204010/2018/229207 було заначено, що імпортований автомобіль має бензиновий двигун (а.с.117).

У той же час, з митної декларації країни експорту №18NLJPK85ZASROWD50 (а.с.237а) та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.226) вбачається, що автомобіль має гібридний двигун.

Ця розбіжність суттєво впливає на визначення вартості автомобіля.

Поряд з цим, судом встановлено, що наданий декларантом позивача звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 27.12.2018 №8-1218 обґрунтовано не був врахований відповідачем при визначенні митної вартості легкового автомобіля.

Так, механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та фонду державного майна України від 24.11.2003 N42/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (далі - Методика).

Згідно з пп.з) п.1.4 розд.І Методики, вона застосовується, зокрема, з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України.

Відповідно до підпунктів л) та с) п.4.4. розд.ІV Методики, у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки.

Всупереч зазначеним вимогам, до звіту від 27.12.2018 №8-1218 не додано протоколу огляду технічного стану КТЗ б/н від 27.12.2018, згідно з яким експертом розроблено калькуляцію відновлювального ремонту, відсутні відомості про комплектність КТЗ (а.с.127).

При цьому, експертом неправильно прийнято до розрахунків значення ціни КТЗ Сд1, оскільки не враховано комплектацію та модифікацію КТЗ - Luxury , що вплинуло на результати обрахунків.

Аналогічно на результати обрахунків вплинуло неправильне визначення експертом типу двигуна - бензиновий (а.с.164), в той час як згідно з митною декларацією країни експорту №18NLJPK85ZASROWD50 (а.с.237а) та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.226), автомобіль має гібридний двигун.

Судом встановлено, що звіт від 27.12.2018 №8-1218 містить калькуляцію вартості відновлювального ремонту автомобіля, яка розрахована, у тому числі, із застосуванням вартості нормо-години ремонтних робіт, визначеної у євро (а.с.130).

Відповідно до ч.1 ст.99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Як зазначено судом вище, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 Митного кодексу України).

Таким чином, відповідачем правомірно було відхилено звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 27.12.2018 №8-1218.

Крім того, судом встановлено наступні суперечливі обставини щодо придбання та імпортування для позивача транспортного засобу.

ОСОБА_1 в адміністративному позові зазначає про те, що обумовлений легковий автомобіль було для нього придбано гр. ОСОБА_2 19.11.2018. У цей же день було виписано рахунок № 18201122 на суму 5000,00 (а.а.с.221-222) та здійснено проплату (а.а.с.219-219а).

Поряд з цим, довіреність на придбання транспортного засобу гр. ОСОБА_2 була видана ОСОБА_1 14.12.2018 (а.с.159). Митна декларація країни експорту №18NLJPK85ZASROWD50 складена 11.12.2018 (а.а.с.237-237а).

Наведена інформація дає підстави для сумніву в достовірності фактів, викладених позивачем у адміністративному позові.

За змістом ч.ч. 2-6 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості, за результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (відповідно до положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 Митного кодексу України, інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості використана найменша вартість із альтернативних, згідно з інформацією, наявною у митниці.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах.

Позивач ні під час митного оформлення, ні до судової справи не надав належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а відтак суд вважає, що доводи позивача не спростовують правомірності спірних рішення та картки відмови митниці та не дають суду підстав для їх скасування.

Відтак, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Рівненської митниці ДФС (вул.Соборна, 104, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 травня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.