Ухвала суду № 81886022, 22.05.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.05.2019

Справа № 334/3718/19

Провадження № 1-кс/334/1742/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Манюхіні О.О.

за участю слідчого Смирнова М.В.

прокурора Балабка М.О.

підозрюваної ОСОБА_1

захисника Бєлік І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання слідчого Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізький області Смирнова М.В. розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080050000938 від 14.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, ромської національності, громадянки України, яка не має освіти, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій ,

у скоєні кримінального правопорушення за ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України

встановив:

ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори", маючи умисел на незаконне придбання i зберігання з метою подальшого збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановленої слідством особи, незаконно придбала наркотичний засіб - метадон, який стала незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.

03.05.2019 приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку 3 по вул. Спартака Маяковського у м. Запоріжжя, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збула ОСОБА_2 , за грошові кошти в сумі 400 гривень, полімерний згортки з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб - «метадон».

Своїми умисними діями, які полягали в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, ОСОБА_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.307 КК України.

Окрім того, ОСОБА_1 ,. діючи в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори", маючи умисел на незаконне придбання i зберігання з метою подальшого збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у невстановленої слідством особи, незаконно придбала наркотичний засіб - «метадон», який стала незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.

20.05.2019 приблизно о 16 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку 236 по вул. Електрична у м. Запоріжжя, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збула ОСОБА_2 , за грошові кошти в сумі 400 гривень, полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб - «метадон».

Своїми умисними діями, які полягали в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинене повторно, ОСОБА_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.

Слідчий у судовому засіданні підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та пояснив, що на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж взяття під варту, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо. Також, слідчим доведено, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства, про що свідчить відсутність стійких соціальних зв`язків, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити м. Запоріжжя.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.

Допитана у якості підозрюваної ОСОБА_1 просила суд не застосовувати відносно неї запобіжний захід у вигляду тримання під вартою, а застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки вона на теперішній час вагітна та має ще двох малолітніх дітей.

ОСОБА_1 запевнила суд, що не має на меті переховуватися від слідства та суду та не буде вживати наркотичні засоби.

Захисник підозрюваної ОСОБА_1 адвокат Бєлік І.В. просила суд відмовити у задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведені ризики, передбачені ст..177 КПК України. Не доведені підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід ніж взяття під варту не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. З урахуванням усіх обставин з`ясованих в ході судового слухання, захисник просила суд застосувати ОСОБА_3 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 та її захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позицію ЄСПЛ, відображену, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

В наявності є обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, стан її здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях Європейського суду з прав людини, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v.Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка їй може загрожувати, обвинувачена може переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченої та ухилення від правосуддя.

У судовому засіданні слідчий довів наявність ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин в кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть змогу органам досудового розслідування забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд, оскільки не можливо буде запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності в останнього стійких соціальних зв`язків, тому є ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування; особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

В ході судового розгляду ОСОБА_1 та її захисник доводили суду, що підозрювана винаймає житло за адресою: АДРЕСА_3 , проте не додали суду жодного доказу того, що дане житло винаймається ОСОБА_1 а її малолітні діти проживають разом з нею.

Навпаки, в ході судового розгляду ОСОБА_1 пояснила суду, що малолітні діти проживають з її тіткою, а старший син, якому 13 років проживає разом з бабусею у смт. Камишеваха.

Вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та про неможливість застосування відносно неї більш м`якого запобіжного заходу.

Не взяв суд до уваги вимогу захисника щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вимоги ст..180 КПК України не доведені захисником.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов`язки з передбачених ст.194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно пункту другого частини 5 ст.182 КПК України встановлено розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст.182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зі змісту частин 4, 5 ст.202 КПК України виходить, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно за розпорядженням уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою якого знаходиться підозрюваний, обвинувачений, після отримання та перевірки документа про внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою та після отримання і перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 ст.182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Таким чином відповідно до наведених статей, слідчий суддя вважає за необхідне, при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 38 420,00 гривень, яку вона має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, після чого вона може бути звільнена з-під варти та на неї можуть бути покладені обов`язки, перелічені в ст.194 КПК України і буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов`язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63,129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізький області Смирнова М.В. про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ГУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто з 20 травня 2019 року, часу її затримання до 19 липня 2019 року.

Визначити розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - в сумі 38 420,00 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: № 37319085001205 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по справі № 1-кс/334/1742/19, 334/3718/19.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Запорізькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв`язку із внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н.Ю.Козлова