Ухвала суду № 81885830, 22.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001271

У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 травня 2019 року м. Львів

11 год. 49 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д., без повідомлення учасників справи, розглянув у судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

у с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ЛВ0716/1097/АВ/ФС від 05.03.2019 на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн.

Позивачка не погоджується з постановою Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ0716/1097/АВ/ФС від 05.03.2019, згідно з якою на неї накладено штраф в розмірі 125190,00 грн. за порушення вимог ч.ч. 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України; постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413. Позивачка просить скасувати цю постанову як протиправну.

Ухвалою суду від 22.03.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 04.04.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

20.05.2019 від позивачки за вх. № 17404 надійшла заява про забезпечення позову, а саме: до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1.380.2019.001271 дію постанови Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ0716/1097/АВ/ФС від 05.03.2019 про накладення на позивачку штрафу у сумі 125190,00 грн. - зупинити.

В обґрунтування заяви зазначено про те, що не зважаючи на оскарження постанови від 05.03.2019 у судовому порядку, відповідач, практично через місяць після відкриття провадження у цій справі звернувся до Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про примусове виконання оскаржуваної постанови.

08.05.2019 головним державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження № 59022454, постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 грн. та зобов`язано позивачку як боржника подати декларацію про доходи та майно.

З позиції позивачки на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме: повернути її нерухоме та рухоме майно, грошові кошти, на які може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання постанови.

Просила заяву задовольнити.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Судом встановлено, що на позивача постановою № ЛВ0716/1097/АВ/ФС від 05.03.2019 Головного управління Держпраці у Львівській області накладено штраф в сумі 125190,00 грн.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно ч. 4 ст. 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008; Заява № 22014/04; остаточне 17.10.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що в разі несплати позивачем у добровільному порядку штрафу згідно оскаржуваної постанови, такий штраф буде стягнуто в примусовому порядку, що призведе до покладення на позивача обов`язку сплатити додаткові витрати у вигляді судового чи виконавчого збору, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.

Наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Згідно з ч. 6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення.

Суд погоджується з твердженням позивачки про необхідність у випадку незабезпечення позову докладення значних зусиль та понесення витрат у випадку стягнення з неї відповідної суми штрафу.

Оскаржувана постанова є виконавчим документом та щодо її виконання вже відкрито ВП № 59022454, в подальшому, у разі протиправності постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 05.03.2019, що буде досліджуватись під час розгляду цього адміністративного спору по суті, позивачка матиме змогу поновити порушені права та інтереси шляхом подачі значної кількості судових позовів, наприклад, про скасування рішень державного виконавця, стягнення з бюджету безпідставно сплачених коштів, тощо. А це, у свою чергу, призведе до значних витрат коштів та часу як учасників справи, так і державних, пов`язаних із судовим розглядом декількох справ.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом на підставі поданих позивачем доказів фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача позов має бути забезпечено шляхом зупинення дії постанови Головного Управління Держпраці у Львівській області від 05.03.2019 № ЛВ0716/1097/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_1 в сумі 125190,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1.380.2019.001271.

Доцільно звернути увагу на те, що станом на 22.05.2019 за наслідками розгляду наданих заявником документів, судом не встановлено заінтересованих осіб, чиїм інтересам може бути завдана істотна шкода внаслідок забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в сумі 125190,00 грн .

Отже, суд враховуючи доводи заяви про забезпечення позову, долучені до заяви письмові докази на її підтвердження, суд дійшов висновку, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, 256, 294-295, пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи забезпечення позову у справі № 1.380.2019.001271 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; код ЄДРПОУ: 39778297) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

3. До набрання законної сили судовим рішенням у справі №1.380.2019.001271 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, дію постанови Головного Управління Держпраці у Львівській області № ЛВ0716/1097/АВ/ФС від 05.03.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в сумі 125190 - зупинити.

Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч. 2 ст. 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд на підставі п. 4 ч. 2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 157 КАС України скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 КАС України.

Повний текст ухвали складений 22.05.2019.

Суддя Качур Р.П.