Ухвала суду № 81885738, 22.05.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/426/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача Молібог Ю. М. про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі № 440/429/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 08 січня 2019 року №0000381405. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" (код ЄДРПОУ 38661762) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 542,54 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні п`ятдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639).

14.05.2019 представником позивача Молібог Ю.М. подано клопотання, де просить ухвалити додаткове судове рішення, в якому стягнути з Головного управління ДФС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою судді від 15.05.2019 вказане клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 травня 2019 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належний чином.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати заяву без участі представника позивача.

Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі № 440/429/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 08 січня 2019 року №0000381405. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" (код ЄДРПОУ 38661762) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 542,54 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні п`ятдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639).

Однак, на думку представника позивача, даним рішенням не вирішено питання про судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з цим представник позивача Молібог Ю.М. 14.05.2019 звернулася до суду із клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення, яким просила стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" витрати на професійну правничу допомогу з Головного управління ДФС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування цих вимог представник позивача посилалася на положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно норм якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами. Вказувала, що про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача зазначалося в позовній заяві. Враховуючи, що позивачу не було достовірно відомо про те, що по справі саме 06.05.2019 будуть проведені судові дебати, та між позивачем та адвокатом станом на 06.05.2019 не був підписаний акт прийому-передачі наданих послуг, тому клопотання про суду станом на 06.05.2019 не подане. Тож представник позивача вважає вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача - суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи в суді першої інстанції правомірною.

А тому просила ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу з Головного управління ДФС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення суду чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до принципу диспозитивності кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, питання щодо розподілу/відшкодування судових витрат врегульовано статтями 139-141 КАС України та вирішується при прийнятті рішення, шляхом стягнення судових витрат з відповідача у разі задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За частинами першою, другою статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин третьої, четвертої цієї ж статті для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З аналізу наведеного слідує, що витрати, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які мають бути подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 244 КАС, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 5 частини першої статті 244 КАС).

У цьому зв`язку можна також зазначити, що за змістом частин п`ятої, шостої статті 246 КАС, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, розподіл судових витрат (пункт 2 частини п`ятої статті 246 КАС), а в разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат (пункт 4 частини шостої статті 246 КАС).

Якщо аналізувати наведені положення процесуального закону у їх системному взаємозв`язку і в контексті заявлених позивачем вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС, то насамперед слід звернути увагу на те, що такий механізм виправлення чи усунення допущеного судом недогляду при ухваленні рішення передбачає, що питання, які не вирішив суд, ухваливши рішення, яким закінчено розгляд справи, існували на дату його ухвалення, відповідно до процесуального закону суд мав їх вирішити і результат їх вирішення мав би бути відображений в тексті ухваленого рішення (зокрема в резолютивній його частині).

За правилами статей 244, 246 КАС питання щодо розподілу судових витрат має бути вирішеним при ухваленні рішення у справі. Водночас, суд може і повинен вирішувати це питання в межах та на підставі тих документів, які є в матеріалах справи на момент ухвалення рішення у справі. Якщо за таких умов суд цього не зробив, є підстави для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відповідно до статті 252 КАС.

Як слідує зі змісту рішення від 06.05.2019, судом вирішувалося питання щодо розподілу судових витрат. Так, судовим рішенням стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 542,54 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області, на підставі доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат.

На дату ухвалення рішення у цій адміністративній справі вимога про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача не заявлялася.

До цього часу представник позивача із заявами такого змісту не зверталася, документів, які б підтверджували понесені підприємством витрати не подавала, відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов`язку вирішувати ці питання, як і призначати судове засідання для їх вирішення (вказуючи про це у резолютивній частині рішення; пункт 5 частини шостої статті 246 КАС).

Тобто, клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу могло б бути предметом вирішення адміністративним судом під час ухвалення рішення в цій справі (так само як і додаткового рішення, якщо б у рішенні про це не було зазначено), якби надали докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів, але до того, як суд ухвалить рішення.

Позаяк представник позивача вирішила подати вказане клопотання після того, як суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення у справі (за яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" задоволено) та вже після складання повного тексту рішення, підстави для ухвалення за цим клопотанням додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС відсутні.

Керуючись статтями 134, 139, 243, 244, 246, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача Молібог Ю.М. про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва