Ухвала суду № 81885689, 22.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002519

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 травня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., одержавши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурильна техніка” до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправної бездіяльності та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурильна техніка” з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України , яка полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних №1 від 03.12.2018 р, №2 від 04.12.2018 р, №3 від 04.12.2018 р в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009285712 від 14.02.2019 р.

Суддя після одержання позовної заяви відповідно до п. 6 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) з`ясовує окрім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 3 ч.2 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.

При цьому, необхідним є роз`яснити позивачу, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

У даному випадку, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення на суму 619397,6 грн, а тому з урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є вимогами майнового характеру.

Разом з тим, вимога позивача про визнання протиправної бездіяльності Державної фіскальної служби України , яка полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних №1 від 03.12.2018 р, №2 від 04.12.2018 р, №3 від 04.12.2018 р в Єдиному реєстрі податкових накладних є вимогою немайнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем у позовній заяві оскаржується податкове повідомлення-рішення, яке є вимогою майнового характеру на суму 619397,00 грн та вимогу немайнового характеру, тому за звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачеві належить сплатити 9290,97 грн судового збору за майнову вимогу та 1921,00 грн за немайнову вимогу.

Судом встановлено з матеріалів справи, що згідно з платіжного доручення №130 від 16.05.2019 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 3842,00 грн.

Таким чином, за подання до суду даного адміністративного позову, позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 5448,97 грн за вимогу майнового характеру та 1921 грн за вимогу немайнового характеру за платіжними реквізитами: одержувач – УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача – Казначейство України (ЕАП); МФО – 899998; рахунок – 34315206084082; Код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду).

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Отже, відсутність документа про сплату судового збору встановленого розміру свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з означеним позовом.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, шляхом подання суду докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України “Про судовий збір ”.

Керуючись ст. ст. 160-161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П о с т а н о в и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в сумі 5448,97 грн за вимогу майнового характеру та 1921 грн за вимогу немайнового характеру.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гулкевич І.З.