Рішення № 81885123, 16.05.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/306/19

Провадження № 2/524/1184/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді - Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання - Крижановської Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . За вказаною вище адресою також зареєстрований ОСОБА_2 , який не проживає у вказаній квартирі з 1993 року. Особистих речей відповідача ОСОБА_2 у квартирі немає, відповідач жодним чином не піклується про утримання житлового приміщення, платежів не сплачує.

Позивач просить суд задовольнити позов та усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування, житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник ОСОБА_3 просили справу слухати без їх участі, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву суду не направив.

Представник третьої особи ТОВ «Житлорембудсервіс» у судове засідання не з`явився, по невідомій суду причині, про день, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Ухвалою судді від 21.02.2019 року відкрито провадження у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 04.02.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою І.Б., ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою, окрім власника, зареєстровано також місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є членом сім`ї власника.

З 1993 року відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі без поважних причин, не несе інших витрат по її утриманню, особистих речей у помешканні не має.

Факт непроживання ОСОБА_2 у вищевказаному помешканні з 1993 року по теперішній час підтверджується актом про непроживання ТОВ «Житлорембудсервіс» за № 13 від 14.01.2019 року.

Внаслідок реєстрації місця проживання відповідача, порушені права позивача як власника квартири.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі рішення суду.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до закону № 175/97-ЕР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплено право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь - які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь - яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

У відповідності до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

При цьому згідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Суд, аналізуючи отримані докази та вказані норми законодавчих актів, приходить до висновку, що відповідач втратив право користування спірним житловим приміщенням, не проживаючи в ньому понад один рік, без поважних причин.

При цьому, суд враховує, що відповідач, продовжуючи бути зареєстрованим у спірному житловому приміщенні, фактично чинить перешкоди власнику цього приміщення, оскільки нарахування вартості житлово - комунальних послуг здійснюється з урахуванням кількості зареєстрованих осіб.

Згідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

П. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02 березня 2016 року за № 207, передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 136 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Відповідно до ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи та паспортні дані суду не відомі, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи та паспортні дані суду не відомі, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Платіжні реквізити для сплати судового збору

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача 31211256026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя