Рішення № 81884622, 20.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 року справа №810/4200/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Броварською ОДПІ (м. Бровари) ГУ ДФС України у Київській області від 07.12.2016 року №0047671304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 36 577,55 грн, та від 07.12.2016 року №0047861304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на суму 3 291,42 грн.

Свою незгоду з рішеннями обґрунтував положеннями Закону України від 09.04.2015 р. №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань», яким внесено зміни до п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 та п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. На переконання позивача, оскаржувані рішення прийняті ОДПІ після набрання чинності нової редакції п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК, тому самостійне донарахування податковим органом податку з доходів фізичних осіб є неправомірним, зважаючи на звільнення від оподаткування прощених (анульованих) кредитором суми основного боргу за банківським кредитом, процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені).

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві, представник відповідача вказував на обставини, які на його думку свідчать про те, що ГУ ДФС у Київській області під час прийняття оспорюваних рішень, діяло в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2018 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи слідує, що ПАТ "Укрсоцбанк" анульовано основну суму кредитної заборгованості ОСОБА_1 за договором про внесення змін №2 до договору кредиту №351/892731 від 17.04.2008 р. Банком включено суми списаного боргу до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) ознака доходу « 126».

Листом №09.301-87/10115 від 20.10.2016 р. банк повідомив позивача про списання заборгованості за кредитним договором №351/892731 від 17.04.2008 р. в сумі 21423,13 грн. за 3 кв. 2015 р. та 220 000 грн.- 4 кв. 2015 р. Зазначений лист отримано особисто позивачем.

Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. 24.10.2016 р., результат проведення перевірки був оформлений актом №282/13-04/2850016950, яким зафіксовано порушення абз."д"пп.164.217 п.164.2 ст.164 ПКУ, що виявилось у невключенні анульованої суми заборгованості по кредиту ПАТ "Укрсоцбанк" в декларацію про майновий стан і доходи за 2015 р. у розмірі 219427,78 грн. та несплаті податку на доходи фізичних осіб. Крім того, виявлено розбіжність у розмірі 3291,42 грн. у визначенні суми військового збору, яка підлягала сплаті до бюджету, внаслідок чого позивачу було донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 36577,55 грн. із застосування штрафу 9144,39 грн., а також збільшено суму військового збору на 3291,42 грн. та застосована штрафна санкція 822, 86 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.12.2016 року №0047671304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 36 577,55 грн, та від 07.12.2016 року №0047861304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на суму 3 291,42 грн.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 163.1.1 та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» від 09 квітня 2015 року №321-VIII, який набрав чинності 07травня 2015 року, редакція пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Аналіз наведених норм права з урахуванням змін, дає підстави для висновку, що анульовані кредитором суми процентів, пені, комісії тощо, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Разом з тим, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи, зокрема постанова від 10 травня 2018 року, справа №802/142/17-а (адміністративне провадження №К/9901/35810/18).

Судом встановлено, що 17 квітня 2008 року між позивачем та ПАТ «УКРСОЦБАНК» був укладений Дого вір кредиту № 351/892731, валюта зобов`язання - долар США. За умовами Догово ру позивач отримав від Банку для придбання житла в іпотеку грошові кошти в сумі 34 000 доларів США.

07.05.2015р. набрав чинності Закон України від 09 квітня 2015 року N 321- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобо в`язань", яким було внесені зміни до Кодексу в частині звільнення від оподат кування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборго ваності за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

2 вересня 2015 року між позивачем та Банком був укладений Договір про внесен ня змін №3 до Кредитного договору, на виконання умов якого Банк здійснив зміну валюти зобов`язання у гривню та зобов`язався анулювати (простити) частину заборгованості в еквіваленті суми 220 000,00 грн. в разі своєчасної сплати позивачем певної частини заборгованості (10 тис. доларів США).

Сума заборгованості за кредитом станом на 02.09.2015 року складала 19 943,63 дол. США. (зафіксовано в договорі про внесення змін №3)

В термін до 09 жовтня 2015 року позивач сплатив передбачену умовами Договору про внесення змін № 3 частину суми заборгованості. Банк, в свою чергу здійснив анулювання кредитної заборгованості в сумі 220 000,00 грн.

При цьому слід звер нути увагу, що прощення (анулю вання) кредитором заборгованості здійснювалося не за його самостійним рішен ням, а відповідно до двостороннього правочину (Договір від 02.09.2015 року про внесення змін №3 до Кредитного договору).

Відповідно до положень абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 ПКУ базою опо даткування є дохід, отриманий платником податку як додаткове благ у вигляді ос новної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) креди тором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

При цьому, по-перше, як вказувалося вище прощення відбувалося не за само стійним рішенням кредитора; по-друге - відповідач не довів в Акті перевірки що таке прощення відбулося до закінчення строків позовної давності.

Крім того, обов`язковою умовою для включення даної суми до бази оподатку вання є надсилання Кредитором платника податку - боржнику рекомендованого листа про таке прощення.

При цьому Верховний суд в постанові від 24 січня 2019 року (останній абзац сторінки 3) зазначив, що таке повідомлення банк надіслав листом № 09.301-87/1015 від 20.10.2016 року - тобто лише через рік після прощення та проведення відповіда чем податкової перевірки.

Слід зазначити, що Законом України від 09 квітня 2015 року N 321-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань", було внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування опе рації з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансо вим кредитом в іноземній валюті.

Так, згаданим Законом підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника пода тку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатко вуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобо в`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого бор гу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності". Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.»

Таким чином даний пункт ПК України містить математичне визначення суми, яка не є додатковим благом платника: не вважається додатковим благом сума, про щена (анульована) кредитором у розмірі математичної різниці між основною су мою боргу за курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу за курсом 7,99. При цьому мають бути дотримані вимоги, що кредит не погашений до 01 січня 2014 року, операція с прощення відбулася після 01 січня 2015 року, наявність зміни іноземної валюти зо бов`язання на гривню.

З даного приводу Державна фіскальна служба України видала лист №8481/Б99-99-17-03-03-14 від 07.09.2015 року (додається) в якому вказала, що питан ня оподаткування доходів платника податків у вигляді прощеного кредиту за пра вилами абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 ПКУ, та суми, прощеної відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу, слід роз глядати окремо.

Застосовуючи вказану норм у закону (пп. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехі дні положення" Податкового Кодексу) до правовідносин, що склалися між позива чем та Укрсоцбанком в частині прощення ОСОБА_1 боргу в 2015 році вбачаєть ся наступне:

- сума боргу ОСОБА_1 за курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за кре дитом з іноземної валюти у гривню складає відповідно до умов Договору про вне сення змін № 3: 19943,63 дол. * 21,8 = 434 771,13 грн.;

- сума цього ж боргу ОСОБА_1 за курсом НБУ станом на 01.01.2014 року складає: 19943,63 дол. * 7,99 = 159 349,6 грн.

Математична різниця, що не є благом відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу дорівнює: 434 771,13 -159 349,6 = 275 421,53 грн.

При цьому виконуються обов`язкові умови даної податкової пільги: кредит ОСОБА_1 не був погашений до 01 січня 2014 року, прощення відбулося після 01 січ ня 2015 року, валюта зобов`язання була змінена на гривню.

Таким чином, для правовідносин, що склалися між ОСОБА_1 та Укрсоцбан ком в частині прощення в 2015 році боргу в сумі 220 000,00 грн. відповідно до умов Договору про внесення змін № 3 від 02.09.2015 року, не є додатковим благом та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного дохо ду сума в максимальному розмірі до 275 421,53 грн.

Відповідно до документів, що знаходяться в матеріалах справи, прощена сума боргу, за якою контролюючим органом встановлено порушення у вигляді не вклю чення до декларації та не сплаті з неї податку складає 219 427,78 грн., що є навіть математично меншою, а ніж сума не підлягаюча оподаткуванню відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу.

Порушення вимог підпункту «д» пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового ко дексу України мало б місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу в сумі, більшій за вказану граничну суму в розмі рі 275 421,53 грн.

Крім того, підпунктом 1.7 пункту 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідні по ложення Податкового кодексу України передбачено, що звільняються від оподат кування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, вказані витрати підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Броварською ОДПІ (м. Бровари) ГУ ДФС України у Київській області (код ЄДРПОУ 39463945) від 07.12.2016 року №0047671304, яким ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 36 577,55 грн, та від 07.12.2016 року №0047861304, яким ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на суму 3 291,42 грн.

Стягнути судовий збір у розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн 21 коп на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Броварської ОДПІ (м. Бровари) ГУ ДФС України у Київській області (код ЄДРПОУ 39463945).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.