Рішення № 81884439, 23.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2019 року о/об 16:02Справа № 280/4745/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29)

про визнання протиправним та скасування наказу, -

за участі представників:

від позивача - Шулякова М.В.

(діє на підставі договору б/н від 31.10.2018 року)

від відповідача - Крамар В.В.

(діє на підставі довіреності № 361/01/15-2018 від 15.11.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 02 жовтня 2018 року №1275 "Притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани на старшого інспектора - чергового СРПП №4 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 (п.2 наказу).

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири грн. 80 коп.) сплачений позивачем за подання цього позову.

14 листопада 2018 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 22 листопада 2018 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 27 листопада 2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче судове засідання призначено на 20 грудня 2019 року.

20 грудня 2018 року провадження у справі у справі зупинено до 24 січня 2019 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 24 січня 2019 року провадження у справі поновлено.

Разом з тим 24 січня 2019 року провадження у справі у справі зупинено до 13 лютого 2019 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 13 лютого 2019 року провадження у справі поновлено.

13 лютого 2019 року провадження у справі у справі зупинено до 12 березня 2019 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 12 березня 2019 року провадження у справі поновлено.

12 березня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 03 квітня 2019 року.

Так, 03 квітня 2019 року в судовому засіданні за письмовими згодами учасників справи підготовче засідання закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 03 квітня 2019 року.

Разом з тим, в судовому засіданні 03 квітня 2019 року протокольною ухвалою суду у розгляді справи оголошено перерву до 23 квітня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 23 квітня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що наказом № 1275 від 02 жовтня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не відповідає вимогам чинного законодавства України, винесений без належних на те підстав та без дотримання імперативно-передбаченої процедури застосування заходів дисциплінарного впливу, за відсутності події вчинення дисциплінарного проступку, а отже є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки будь - яких порушень службової дисципліни позивач не допускала, при виконанні службових обов`язків цілком і повністю дотримувалась Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України підпорядкованих їй органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України Правил етичної поведінки поліцейського, інших чинних нормативних актів.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління національної поліції в Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№40812 від 13 грудня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що наказом ГУНП від 04 вересня 2018 року № 1031 призначене службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським відділення конвойної служби ІТТ № 6 сержантом поліції ОСОБА_2 (18 серпня 2018 року відкрите кримінальне провадження №12018080310000588 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України). Вказує, що за результатом проведення службового розслідування наказом ГУНП від 02 жовтня 2018 року № 1273 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення службової дисципліни, вимог підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 3 статті 20 Закону України «Про Національну поліцію», вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІУ, та підпунктів 1, 2, 4 розділу 1, підпунктів 1, 3 розділу 2, підпунктів 4 розділу 4 «Правил етичної поведінки поліцейських», які затверджено наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, розділу 1 пункту 2, розділу 2 пункту 1 підпункту 1, розділу 2 пункту 2 підпункту 6 «Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 16 лютого 2018 року № 111, розділу 2 пункту 4, пункту 5 «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події», затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1377, на старшого інспектора-чергового СРПП № 4 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Вказує, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 порушила службову дисципліну та норми законодавства України, як наслідок її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

04 вересня 2018 року начальник, генерал поліції третього рангу ОСОБА_3 на підставі наказу №1031 доручив провести службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським відділення конвойної служби ІТТ № 6 ГУНП в області сержантом поліції ОСОБА_2 .

02 жовтня 2018 року складено висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції ОСОБА_2 .

Так, пунктом 3 висновку службового розслідування визначено, що за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частин 1 статті 18, частини 3 статті 20 Закону України «Про Національну поліцію», вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, та пунктів 1,2,4 розділу 1, пунктів 1,3 розділу 2, пункту 4 розділу 4 «Правил етичної поведінки поліцейських», які затверджено наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, розділу 1 пункту 2, розділу 2 пункту 1 підпункту 1, розділу 2 пункту 2 підпункту 6 «Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 16 лютого 2018 року № 111, розділу 2 пункту 4, пункту 5 «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події», затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1377, на старшого інспектора-чергового СРПП № 4 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

02 жовтня 2018 року за порушення службової дисципліни наказом №1275 генерала поліції третього рангу ОСОБА_3 застосовано до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.

Статтею 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 18 №580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.12.2016 за №1576/29706, передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

За змістом пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону №580-VIII).

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджений законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За визначенням статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Обов`язок дотримання службової дисципліни та присяги працівника поліції є абсолютним, що означає неухильне дотримання поліцейським вимог Конституції України та законів України незалежно від того, чи перебуває він на службі, у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності.

Отже, дисциплінарним проступком, зокрема, є неналежне виконання чи невиконання особою рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України не тільки під час виконання службових обов`язків, а й позаслужбовий час.

Відповідно до положень частин 1, 2, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Суд встановив, що фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частин 1 статті 18, частини 3 статті 20 Закону України «Про Національну поліцію», вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, та пунктів 1,2,4 розділу 1, пунктів 1,3 розділу 2, пункту 4 розділу 4 «Правил етичної поведінки поліцейських», які затверджено наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, розділу 1 пункту 2, розділу 2 пункту 1 підпункту 1, розділу 2 пункту 2 підпункту 6 «Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 16 лютого 2018 року № 111, розділу 2 пункту 4, пункту 5 «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події», затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1377, на старшого інспектора-чергового СРПП № 4 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Такого висновку суб`єкт накладання стягнення дійшов на підставі висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції ОСОБА_2.

Відповідно до проведено службової перевірки встановлено, що поліцейський відділення конвойної служби ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області сержант поліції ОСОБА_2. порушуючи субординацію, дозволила собі непристойні дії та бесіди по відношенню до заступника начальника ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Коваленка А. І., чим спровокувала конфлікт з його дружиною громадянкою ОСОБА_6

В подальшому, порушуючи в грубій формі етику поліцейського Національної поліції України, Закон України «Про Національну поліцію», вимоги Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ України, «Правил етичної поведінки поліцейських» (надалі Правил), «Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених підрозділів (відділів, відділень)», затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області перебуваючи у цивільному одязі, під час виконання службових обов`язків, вчинила конфлікт та скоїла бійку з цивільною особою ( ОСОБА_6 ). Пізніше, продовжуючи порушувати встановлені правила та накази, разом зі старшим інспектором-черговим СРПП № 4 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в області капітаном поліції Гордієнко С.В. почала скоювати психологічний тиск, погрожувати ОСОБА_6 кримінальним переслідуванням.

За правилами пункту 5 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

ОСОБА_1 надано пояснення 17 вересня 2019 року до ситуації яка сталася між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , однак дослідивши матеріали справи, а також відеозапис та пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , судом встановлено, що в поясненнях ОСОБА_1 не об`єктивно висвітлені обставини участі останньої у конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Фактично позивач здійснила втручання у конфлікт, що призводило до його подальшого продовження, замість вчинення дій у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», «Правил етичної поведінки поліцейських» щодо його припинення.

Відповідно до статті 16 Статуту у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується (стаття 18 Статуту). При цьому, під час проведення службового розслідування було встановлено порушення трудової дисципліни з боку позивача, як наслідок притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідачем вчасно виконане дисциплінарне стягнення.

Суд не бере до уваги посилання позивача на порушення вимог статей 147, 149 КЗпП України, оскільки за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. Якщо ж правовідносини не врегульовані спеціальним законодавством, слід застосовувати аналогію закону, тобто використовувати правові акти, що регулюють подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Така правова позиція відповідає вимогам рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/202 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або посадових осіб), при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби) згідно яких, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України (КЗпП), у якому визначено основні трудові права працівників.

Відповідно до статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення 1) догана; 2) звільнення.

Згідно зі ч. 2 зазначеної статті законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

У даному випадку на поліцейських до 08 жовтня 2018 року розповсюджував свою дію Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі - Статут), відповідно до статті 5 якого за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, у якій зазначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

На підставі пункту 9 статті 14 Статуту, при визначені виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Тяжкість проступку та обставини. за яких його скоєно. Ступінь тяжкості проступку та відповідно вид дисциплінарного стягнення, який підлягає застосуванню до поліцейського, визначається в кожному окремому випадку керівником, якому надано право на накладення дисциплінарних стягнень.

Шкода внаслідок дисциплінарного правопорушення. Пояснення позивача, що вона особисто безпосередньо участі у інциденті не брала, в її присутності ніхто не поводив себе агресивно, ніяких дій щодо розпалювання конфлікту не вчиняла спростовується поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_6 наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про не доброчесність у наданні пояснень позивачем стосовно конфлікту який стався між ОСОБА_2 та ОСОБА_6

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани за сукупністю порушених норм законодавства та службової дисципліни. Встановлені порушення підтверджуються доказами, які долучені до матеріалів справи.

На думку суду оцінка у скоєнні рівня тяжкості проступку особою, яка притягується до дисциплінарної відповідальності, а також рівень покарання чи обсяг застосування дисциплінарного стягнення є саме повноваженням керівника органу/установи, якому надано право накладати таке стягнення, індивідуально в кожному окремому випадку, з урахуванням особливостей допущеного працівником дисциплінарного проступку.

За вимогою частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручаючись при цьому в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Так, наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 02 жовтня 2018 року №1275 "Притягнення до дисциплінарної відповідальності" прийнято на підставі службового розслідування та аналізу викладених обставин та інформації. Таким чином суд не вбачає протиправності такого рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В процесі судового розгляду спору відповідач довів правомірність спірного наказу, а тому у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 02 жовтня 2018 року №1275 "Притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани на старшого інспектора - чергового СРПП №4 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 (п.2 наказу) слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06 травня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов