Рішення № 81884128, 15.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4814/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Матіко Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: головне управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, про встановлення юридичного факту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України (колишня УРСР), діда її довірителя, мотивуючи її тим, що ОСОБА_2 , має намір переїхати на постійне місце проживання до України в м. Ужгород та отримати громадянство України, а документів (паспорту з відміткою про реєстрацію місця проживання, будинкової книги), що підтверджують факт постійного проживання його діда ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в м. Чоп Ужгородського району Закарпатської області де і похований не має. Оскільки її довіритель має намір набути громадянство України на підставі ст. 8 ЗУ «Про громадянство», то для цього необхідно встановити факт, що його дідо – ОСОБА_3 проживав до ІНФОРМАЦІЯ_3 серпня 1991 року на території України. З огляду на вказані обставини, заявник просить встановити факт проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України (колишня УРСР), а саме в м. Чоп, Закарпатської області в період з липня 1948 року по 06 грудня 1985 року.

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлялися своєчасно і належним чином у встановленому законом порядку, натомість на адресу суду надійшла заява від заявника та його представника про розгляд справи у їх відсутності.

Заінтересована особа – представник головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Частиною 2 ст.315 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 має намір переїхати на постійне місце проживання до України в м. Ужгород та отримати громадянство України.

Питання громадянства України регулюється Конституцією України, законами України, указами Президента України, міжнародними договорами України. Основними нормативно-правовими актами з питань громадянства України є ЗУ «Про громадянство України» та Указ Президента України від 27.03.2001 року № 215 «Питання організації виконання ЗУ «Про громадянство України».

Підстави набуття особою громадянства України визначаються індивідуально, залежно від її місця народження, походження, проживання, родинних зв`язків тощо.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. З ЗУ «Про громадянство України» громадянами України є, зокрема усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, а також особи, які проживали в Україні і не були громадянами інших держав станом на 24 серпня 1991 року або прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року, що має підтверджується документами про прописку.

Зокрема, за ч. 1,7 ст. 8 ЗУ «Про громадянство України» на набуття громадянства України за територіальним походженням має право особа, яка сама чи хоча б один з батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

Відповідно до п. 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 року № 588/2006 зі змінами визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Державки, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Заявник посилається на те, що документів (паспорту з відміткою про реєстрацію місця проживання, будинкової книги), що підтверджують факт постійного проживання його діда ОСОБА_3 на території України – не має.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 21.03.2019 року виконавчим комітетом Чопської міської ради Закарпатської області, вбачається, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 с. Мар`ївка, Солонянського району, Дніпропетровського області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Чоп, Ужгородського району, Закарпатської області.

Факт того, що ОСОБА_3 є дідом заявника підтверджується свідоцтвом про народження заявника від 14.04.1982 року серії НОМЕР_2 за НОМЕР_3 та свідоцтвом про народження його батька - ОСОБА_4 від 19.09.1975 року серії НОМЕР_4 .

З архівної довідки Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці «Про підтвердження стажу роботи» за № Х-365 від 19.04.19 року, слідує, що згідно матеріалів з особового складу архівного фонду колишнього Ужгородського відділку Львівської залізниці станції Чоп, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був прийнятий виконуючим обов`язки начальника контори передачі з 11.07.1948 року; наказом № 151 від 20.12.1948 року переведений начальником контори передачі; з 28.09.1949 року - ОСОБА_3 працював заступником начальника вокзалу станції Чоп, а з 19.10.1050 року - начальником вокзалу станції Чоп; з 08.08.1952 року переведений начальником поїзда далекого слідування, з 16.12.1952 року - старшим майстром по екіпіровці; наказом № 47 від 04.03.1953 року переведений заступником начальника вокзалу станції Чоп звідки звільнений 01.02.1957 року у зв`язку із виходом на пенсію.

Факт постійного проживання ОСОБА_3 в м. Чоп, підтверджується також відповіддю КП «Ужгородського районного бюро технічної інвентаризації нерухомого майна» за № 122/01-16 від 17 квітня 2019 року, згідно якої, відповідно із записом №264 у реєстровій книзі №2 житлових будинків по місту Чоп, Закарпатської області, житловий будинок НОМЕР_5 з належними до нього господарськими (надвірними) будівлями і спорудами, що розташовувався за адресою АДРЕСА_1 , був зареєстрований на праві приватної (особистої) власності за громадянином ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Чопською селищною Радою від 28.06.1951 року № 243; право власності на вказаний будинок виникло у ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Чопської селищної ради від 25 червня 1951 року №12 «Про визнання права власності» за гр. Холодовським ОСОБА_5 вцілому.

Крім цього, з відповіді на адвокатський запит КП «Ужгородського районного бюро технічної інвентаризації нерухомого майна» від 14 травня 2019 року слідує, що як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи №47 будинковолодіння АДРЕСА_2 , за неодноразовими замовленнями власника вищевказаного будинковолодіння - ОСОБА_3 , в період з 1951 по 1983 роки підприємством технічної інвентаризації здійснювалися окремі види робіт, а саме : виготовлення технічної документації на будинковолодіння, його обміри, інвентаризація садових насаджень, виготовлення довідок - характеристик.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

З урахуванням всіх обставин справи, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, враховуючи відсутність заперечень про встановлення юридичного факту зі сторони заінтересованих осіб та зважаючи на те, що заявником, згідно матеріалів справи, доведено факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України (колишня УРСР), а саме в м. Чоп, Закарпатської області в період з липня 1948 року по 06.12.1985 року, суд приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, про встановлення юридичного факту – задоволити.

Встановити факт проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України (колишня УРСР), а саме в м. Чоп, Закарпатської області, в період з липня 1948 року по 06 грудня 1985 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення суду складено 22 травня 2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М.Малюк