
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2019 р. Справа№200/4947/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»
до Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування вимоги № Ю-3666-25 від 11 лютого 2019 року в частині недоїмки на суму 225187,06 гривень
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3666-25 від 11 лютого 2019 року в частині нарахування недоїмки в сумі 225187,06 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19 лютого 2019 року структурним підрозділом позивача - Лиманським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» була отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 1192007,95 гривень, нарахованої станом на 31 січня 2019 року.
Не погодившись з вказаної вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до ДФС України, проте рішенням ДФС України від 28 березня 2019 року вимогу залишено без змін.
Позивач зазначає, що відповідач без законних підстав виніс оскаржувану вимогу. Вважає, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014р. по теперішній час.
Лиманське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства зареєстроване у м. Лимані Донецької області, а юридична особа - у м. Донецьку.
Лиманське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» направило на адресу Слов`янської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області заяву від 05.11.2014 року за № 270 про звільнення від сплати єдиного соціального внеску, та таким чином виконало вимоги, передбачені пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає загальну суму недоїмки 1192007,95 гривень, винесена станом на 31 січня 2019 року частково включає в себе суми, раніше зазначені у попередніх вимогах, скасованих рішеннями Донецького окружного адміністративного суду.
У спірній вимозі від 11 лютого 2019 року міститься сума недоїмки за січень 2019 року в розмірі 225187,06 гривень, яку просить скасувати позивач.
Місто Лиман, де було взято на облік структурний підрозділ позивача як платника податків та місто Донецьк, де фактично знаходився апарат управління підприємства позивача входять до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1255-р.
Крім того, 25 листопада 2014 року підприємство позивача відповідно до ст. 10 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» отримало сертифікати Торгово-промислової палати № 1735 та 1736 про настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року без зазначення дати закінчення його дії при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.
Виходячи з наведеного, комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» вважає, що довело наявність форс-мажорних обставин, що спричинило неможливість сплати підприємством ЄСВ, тому з зазначених підстав просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3666-25 від 11 лютого 2019 року на суму 225187,06 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 21 травня 2019 року.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Представником позивача надано клопотання про розгляд справи без участі (а.с. 241).
Представник відповідача Яковлєва А.С. до суду з`явилася.
Представником відповідача надано письмовий відзив разом з інтегрованою карткою платника ЄСВ (а.с. 43-240). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів. Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 31 січня 2019 року становила 1192007,95 гривень, тому ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу на вказану суму боргу.
Також зазначає, що антитерористична операція закінчилася, посилаючись на лист СБУ від 23.10.2018 року № 33/1-8434.
Приписи Закону України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275-р не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов`язків щодо формування вимог про сплату недоїмки на підстави наданої платниками звітності.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00191678, має структурний підрозділ - Лиманське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» з кодом 35580890, що доведено випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30, 32) та Положенням № 24 (а.с. 28-29).
Структурний підрозділ позивача в дійсний час значиться на обліку у Слов`янській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у витягу (а.с. 32 зв.бік).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідач у даній справі є суб`єктом владних повноважень, який відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» здійснює адміністрування зазначеного внеску з жовтня 2013 року.
Отже, безпосередньо, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) із змінами і доповненнями.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.2 та п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, передбачено, що зобов`язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.
Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
Нарахування узгоджених сум грошових зобов`язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов`язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.
Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку.
У відповідності до п.1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття Звітного документа є обов`язком контролюючого органу.
Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп`ютерної обробки Звітних документів.
Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус «Повністю введено».
Для звітних документів, поданих засобами електронного зв`язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.
Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.
11 лютого 2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3666-25 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму недоїмки 1192007,95 гривень (а.с. 6). В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 31.01.2019 року.
Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк.
Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ, у тому числі, за січень 2019 року в сумі 225187,06 гривень (а.с. 23-24). Решта сум ЄСВ скасована судовими рішеннями, однак відповідач продовжує обліковувати в інтегрованій картці позивача дані суми (а.с. 11-22).
Із інтегрованої картки структурного підрозділу Лиманське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» з єдиного соціального внеску вбачається, що заборгованість з єдиного внеску станом на 31.01.2019 року складає 1192007,95 гривень, у тому числі: недоїмка -1192007,95 гривень (а.с. 51-240).
Таким чином, станом на 31 січня 2019 року не сплачена загальна сума боргу з ЄСВ у строк, передбачений Законом № 2464 склала 1192007,95 гривень.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:
« 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Лиман Донецької області.
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк, де до 31 березня 2016 року був зареєстрований позивач та м. Лиман Донецької області.
Тобто, у період невиконання обов`язків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин сертифікати Торгово-промислової палати України від 29 жовтня 2014 року № 1217 та від 25 листопада 2014 року № 1735 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обов`язках зі сплати податків та обов`язкових платежів (а.с. 26-27).
Крім того, Лиманське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» направило на адресу Слов`янської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області заяву від 05.11.2014 року за № 270 про звільнення від сплати єдиного соціального внеску (а.с. 25).
Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного соціального внеску до закінчення проведення АТО.
Суд не бере до уваги лист Штабу Антитерористичного центру при СБУ України від 23.10.2018 року № 33/1-8434 про закінчення АТО, оскільки він не є джерелом права.
Крім того, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. На даний час Указ Президента України не видавався.
За таких обставин, вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3666-25 від 11 лютого 2015 року в частині 225187,06 гривень підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А, код ЄДРПОУ 00191678) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування вимоги № Ю-3666-25 від 11 лютого 2019 року в частині недоїмки на суму 225187,06 гривень - задовольнити.
Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3666-25 від 11 лютого 2019 року в частині нарахування недоїмки за січень 2019 року в сумі 225187,06 гривень.
Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 00191678) судові витрати з судового збору у розмірі 3377 (три тисячі триста сімдесят сім) гривень 81 копійку.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 травня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Голубова Л.Б.
Судове рішення № 81883605, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 21.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/4947/19-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: