
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2019 р. Справа№200/5109/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просить: визнати дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправними, які виразились в припиненні ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії з 01.01.2017 року; визнати протиправним та скасувати розпорядження від 02.12.2016 року Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2017; зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , належної їй пенсії з моменту припинення виплати, тобто з 01.01.2017 року; зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити ОСОБА_1 суму заборгованості пенсійних виплат, яка утворилась з моменту припинення, тобто з 01.01.2017 року.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є пенсіонером за віком, має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває на обліку в Добропільському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області. Відповідач припинив виплату пенсії позивачу з 01.01.2017 року без правових на то підстав. Позивач вважає дії відповідача протиправними, що суперечать Конституції та Законам України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року відкрито провадження у справі розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що з 01.09.2014 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Добропільському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції. Розпорядженням управління від 02.12.2016 року на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 29.11.2016 року № 22-А виплату пенсії позивачу призупинено з 01.01.2017 року. З заявою про поновлення виплати пенсії з 01.01.2017 року ОСОБА_1 не зверталась. Виплата пенсії переміщеним особам з тимчасово окупованих територій, регулюються постановою КМУ № 595 від 07.11.2014 року «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки підприємствам, організаціям Донецької та Луганської областей», постановою КМУ № 509 від 01.10.2014 року «Про тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ», постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 року «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», постановою КМУ № 136 від 18.02.2016 року «Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації» та деякими іншими. Зазначені нормативно-правові акти не конституційними та такими що не відповідають актам вищої юридичної сили не визнавались, отже підстав не врахувати їх при здійсненні пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб не має. У зв`язку з вищевикладеним позовні вимоги позивача є не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Крім цього, відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, а також клопотання про визнання участі особи обов`язковою.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В клопотанні відповідача щодо визнання обов`язкової участі позивача у судовому засіданні не наведені конкретні обставини, що ускладнюють розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у справі у письмовому провадженні.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем надано відзив на позовну заяву та матеріали пенсійної справи позивача. Ознайомившись із матеріалами справи, враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за участю позивача.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач є отримувачем пенсії та перебуває на обліку Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.
В обґрунтування позовних вимог позивач надала до суду копії документів за наступним переліком: паспорта громадянина України НОМЕР_1 ; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_2 ; пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 , довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.11.2014 року №1422002626.
За результатами розгляду матеріалів наданих сторонами у справі, судом встановлено, що Розпорядженням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02.12.2016 року, припинено виплату пенсії ОСОБА_1 до з`ясування на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення соціальних виплат ВПО від 29.11.2016 року.
При цьому у відзиві відповідач, в обґрунтування законності своїх дій щодо припинення пенсійних виплат позивачу, посилається на приписи постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 року «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки підприємствам, організаціям Донецької та Луганської областей», постанови КМУ № 509 від 01.10.2014 року «Про тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ», постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 року «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», постановою КМУ № 136 від 18.02.2016 року «Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації та деякими іншими».
Інших доказів в обґрунтування законності підстав для невиплати пенсійних виплат позивачеві за спірний період часу, окрім викладеного у відзиві, відповідачем до суду не надано.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати виплати такого виду страхової виплати, як пенсія.
При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст.3, 19, 46), Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ст.ст.5, 49), Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (ст.ст.1, 4, 7, 12), постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014 за №637 (п.1), "Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", затвердженого 01.10.2014 постановою Кабінету Міністрів України №509 (п.1, п.7-1), та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Підстави наведені у відзиві на позовну заяву, не можуть бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на отримання соціального захисту, а саме - отримання пенсії.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; {Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009} у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Отже, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначений вичерпний перелік підстав для припинення виплат пенсії, отже розширеному тлумаченню він не підлягає.
Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду.
Звідси, суд вважає, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу у порушення вимог ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, суд зазначає, що застосування норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин є пріоритетним, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.
З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання дій протиправними та зобов`язання поновити виплату пенсії обґрунтовані. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Крім того, суд зазначає, що аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 805/402/18 (провадження №Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Стосовно пропуску строку звернення позивача з даним позовом, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Дійсно, цим кодексом, зокрема частиною 2 статті 122 встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.
В той час, частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Суд враховує, що позивач, вимоги якого, за своєю суттю, виникли у зв`язку із тим, що попередньо призначені суми пенсії, починаючи з січня 2017 року, не отримані ним з вини відповідача, який призначає і виплачує пенсію, і ці вимоги безпосередньо спрямовані на виплату призначеної пенсії за минулий час. Та такі вимоги не обмежуються будь-яким строком.
Тому суд вважає, що у даному випадку, позивач строків звернення до суду із позовом не пропустив, оскільки, на підставі вказаного вище закону, він має право захистити своє право на отримання виплати нарахованої йому пенсії, без обмеження будь-яким строком.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 768,40 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб`єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.
Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А, ЄДРПОУ 37755477) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2017 року.
Скасувати розпорядження Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02.12.2016 року про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2017 року.
Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.01.2017 року з виплатою виниклої заборгованості за весь період.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А, ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 21 травня 2019 року.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Буряк І. В.
Судове рішення № 81883350, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 21.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/5109/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: