Рішення № 81883299, 15.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Справа № 160/613/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., за участю: представника відповідача – Овсяникової Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «СВІТЕКС»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «СВІТЕКС» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0241841212 від 25.09.2018 року, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у сумі 928 348,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 13.04.2016 року по 28.08.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішенням №0241841212 від 25.09.2018 року, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у сумі 928 348,16 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

29.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.02.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

21.02.2019 року у підготовче судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце, не з`явились, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судом було оголошено перерву у підготовчому провадженні.

13.03.2019 року у підготовчому засіданні було витребувано у відповідача додаткові докази по справі, у зв`язку з чим оголошено перерву у підготовчому провадженні.

14.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

09.04.2019 року у підготовчому судовому засіданні було закрито підготовче провадження, вирішено перейти до розгляду справи по суті та призначено судове засідання.

25.04.2019 року у судовому засіданні представником позивача було надано відповідь на відзив, відповідно до якого вказано, що позивач заперечує проти доводів відповідача наведених у відзиві на позовну заяву та вказав, що позивач в повному обсязі виконало вимоги чинного законодавства, які входять до кола його обов`язків та безпосередньо залежать від нього для своєчасної та повної сплати узгоджених зобов`язань з податку на додану вартість за податкові періоди з жовтня 2016 року по вересень 2017 року.

Також, 25.04.2019 року у судовому засіданні було витребувано у відповідача додаткові докази по справі, у зв`язку з чим оголошено перерву.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце, у судове засідання призначене на 15.05.2019 року не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 13.04.2016 року по 28.08.2018 року, за результатами якої складено акт №48956/04-36-12-12/24614310 від 31.08.2018 року (далі – Акт перевірки).

Згідно висновків акту №48956/04-36-12-12/24614310 від 31.08.2018 року перевіркою було встановлено несвоєчасну сплату ПП «СВІТЕКС» узгоджених сум податкового зобов`язання в зв`язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установи банку.

На підставі висновків акта перевірки №48956/04-36-12-12/24614310 від 31.08.2018 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0241841212 від 25.09.2018 року, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у сумі 928 348,16 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0241841212 від 25.09.2018 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

При цьому, податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з ПДВ визначені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзаці пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між тим, підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Питання, пов`язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою ПДВ, врегульовані розділом V цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Дана норма пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України кореспондується з нормою абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якої, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), а грошовим зобов`язанням платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 31.1, пункту 31.3 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).

З акту перевірки вбачається, що позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ на суму 928348,16 грн.

Судом встановлено, що згідно інформації щодо відправлених реєстрів до ДКУ на сплату ПДВ по ПП «СВІТЕКС» за період з 01.04.2016 року по 28.08.2018 року вбачається що:

- по податковій декларації з ПДВ № 9220422809 від 17.11.2016 року за жовтень 2016 року, грошові кошти в розмірі 22 575,00 грн. були перераховані органом держказначейства 24.11.2016 року на підставі реєстру податкового органу від 24.11.2016 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9220422809 від 17.11.2016 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9244109630 від 16.12.2016 року за листопад 2016 року, грошові кошти в розмірі 16 090,00 грн. були перераховані органом держказначейства 23.12.2016 року на підставі реєстру податкового органу від 23.12.2016 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9244109630 від 16.12.2016 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9265900368 від 17.01.2017 року за грудень 2016 року, грошові кошти в розмірі 241 036,00 грн. були перераховані органом держказначейства 23.01.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 23.01.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9265900368 від 17.01.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9023845896 від 20.02.2017 року за січень 2017 року, грошові кошти в розмірі 11 152,00 грн. були перераховані органом держказначейства 23.02.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 23.02.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9023845896 від 20.02.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9043323866 від 16.03.2017 року за лютий 2017 року, грошові кошти в розмірі 43 559,00 грн. були перераховані органом держказначейства 23.03.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 23.03.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9043323866 від 16.03.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9068935323 від 19.04.2017 року за березень 2017 року, грошові кошти в розмірі 165 717,00 грн. були перераховані органом держказначейства 24.04.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 23.04.2017 року .з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9068935323 від 19.04.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9091944547 від 18.05.2017 року за квітень 2017 року, грошові кошти в розмірі 241 761,00 грн. були перераховані органом держказначейства 25.05.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 25.05.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9091944547 від 18.05.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9115240241 від 16.06.2017 року за травень 2017 року, грошові кошти в розмірі 356 619,00 грн. були перераховані органом держказначейства 23.06.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 23.06.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9115240241 від 16.06.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9138579531 від 18.07.2017 року за червень 2017 року, грошові кошти в розмірі 334 708,00 грн. були перераховані органом держказначейства 24.07.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 23.07.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9138579531 від 18.07.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9165077444 від 17.08.2017 року за липень 2017 року, грошові кошти в розмірі 304 743,00 грн. були перераховані органом держказначейства 28.08.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 24.08.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9165077444 від 17.08.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9190147700 від 18.09.2017 року за серпень 2017 року, грошові кошти в розмірі 430 085,00 грн. були перераховані органом держказначейства 25.09.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 23.09.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9190147700 від 18.09.2017 року»;

- по податковій декларації з ПДВ № 9215712885 від 18.10.2017 року за вересень 2017 року, грошові кошти в розмірі 722 338,00 грн. були перераховані органом держказначейства 23.10.2017 року на підставі реєстру податкового органу від 23.10.2017 року з призначенням платежу «Перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА декларація ПДВ 9215712885 від 18.10.2017 року».

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що позивач по вказаним деклараціям сплачував узгоджені зобов`язання з податку на додану вартість, у встановлені законом строк, шляхом перерахування відповідних сум на відповідних рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в органі держказначейства та із відповідним зазначенням щодо призначення платежу.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статті 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (пункт 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пункту 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (пункту 200-1.7 статті 200 Податкового кодексу України).

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України ввід 16 жовтня 2014 року №569 (далі по тексту - Порядок №569).

Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (пункт 1 Порядку №569).

Згідно підпункту 1 пункту 2 Порядку №569, у цьому Порядку термін «рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок)» вживається у такому значенні - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку №569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 01 лютого 2015 року, - 01 лютого 2015 року).

Згідно пункту 20 Порядку №569, за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статті 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок.

Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

З аналізу наведених норм вбачається, що на контролюючий орган та казначейську службу покладено обов`язок здійснити заходи, спрямовані на зарахування коштів з рахунку платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ до бюджету у строки, встановлені Податковим кодексом України, для самостійної сплати податкових зобов`язань.

Як було встановлено судом, позивач сплачував відповідні суми грошових зобов`язань у визначені строки самостійно, і ці обставини не спростовано, при цьому всі надходження податку до бюджету були зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу.

Тобто, на думку суду, позивач виконав свій обов`язок зі вчасної сплати поточних зобов`язань з податку на додану вартість та вважається виконаним з моменту перерахування відповідних сум на відповідний рахунок, при цьому перерахування вказаних сум ПДВ до бюджету здійснювалось безпосередньо контролюючим органом.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, як передбачено у пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, підставою для застосування штрафних санкцій є саме не сплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач фактично сплачував у встановлений строк узгоджені суми грошового зобов`язання, при цьому перерахування вказаних сум ПДВ до бюджету здійснювалось безпосередньо контролюючим органом, суд дійшов висновку про відсутність самого факту правопорушення, у зв`язку з чим відповідальність передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України до позивача застосована бути не може.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність нарахування податковим органом штрафу за порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем – Приватним підприємством «СВІТЕКС» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 13 925,22 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №9096 від 16.01.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 13 925,22 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «СВІТЕКС» (50079, м.Кривий Ріг, вул.Черкасова, 31В, код ЄДРПОУ 24614310) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0241841212 від 25.09.2018 року, яким нараховано штраф у сумі 928 348,16 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства «СВІТЕКС» (код ЄДРПОУ 24614310) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 13 925,22 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень двадцять дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 22.05.2019 року.

Суддя М.В. Дєєв