Ухвала суду № 81883117, 14.05.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3295/19

Провадження №1-кс/359/1107/2019

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М.

при секретарі Пугач Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без технічної фіксації клопотання слідчого відділу розслідування Національної поліції в Київській області Лещенка Дмитра Івановича про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №12018110000000498, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київської митниці ДФС,

в с т а н о в и в:

12.04.2019 року слідчий відділу розслідування Національної поліції в Київській області Лещенко Д.І., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області Іванчуком А.В., звернувся до суду з клопотанням про передачу в управління майна.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018110000000498 від 28.08.2018 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом організації та забезпечення службовими особами Київської митниці ДФС ввезення окремими суб`єктами господарювання товарів поза митним контролем, а також розмитнення товарів з мінімізацією митних платежів шляхом використання підроблених документів в зоні діяльності окремих митних постів Київської митниці ДФС.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Київської митниці ДФС, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, із використанням свого службового становища, через підконтрольних осіб та представників митних брокерів організували схему із забезпечення переміщення окремими суб`єктами господарювання через митний кордон України товарів поза митним контролем, а також митного оформлення товарів, з мінімізацією митних платежів, шляхом використання підроблених документів.

У ході проведення слідчих (розшукових) дій отримані відомості про причетність до вказаних незаконних дій окремих службових осіб Київської митниці ДФС, зокрема заступника начальника управління-начальника першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС ОСОБА_1 , який із використанням свого службового становища з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб погоджує безперешкодне митне оформлення вантажів, що переміщуються через зону митного контролю деякими суб`єктами господарювання, без проведення необхідних заходів митного контролю, або здійснення пропуску товарів, обіг яких обмежено законодавством, через митний кордон без належного митного оформлення та вживає заходів щодо не притягнення до відповідальності за порушення митного законодавства вказаних осіб шляхом приховування таких фактів. Водночас службові особи митного посту «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС, із використанням свого службового становища, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, забезпечують безперешкодне митне оформлення вказаних вантажів без проведення необхідних заходів митного контролю, а також здійснюють пропуск товарів, обіг яких обмежено законодавством, через митний кордон без належного митного оформлення.

Зокрема, вказані особи надають незаконні переваги під час пропуску через митний кордон та митного оформлення вантажів комерційного призначення з високоліквідними товарами під виглядом особистих речей громадян, за підробленими документами щодо їх призначення, найменувань та вартості, а також прихованого переміщення товарів - об`єктів інтелектуальної власності, що прибувають авіаційним транспортом, в тому числі шляхом надання незаконних вказівок підлеглим працівникам не здійснювати належних заходів митного контролю та безперешкодно пропускати вантажі заздалегідь визначених осіб.

Так, вантажі комерційного призначення у вигляді великих партій мобільних телефонів, карт пам`яті, інших електронних пристроїв, одягу та взуття відомих брендів, які прибувають авіатранспортом та розміщуються на території вантажного терміналу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» в зоні митного контролю митного посту «Бориспіль-Аеропорт» Київської митниці ДФС, оформлюються під виглядом особистих речей громадян, що переміщуються у міжнародних поштових (експрес) відправленнях або у супроводжуваному багажі, та в подальшому передаються окремим суб`єктам господарювання для подальшої реалізації.

При цьому, з метою надання вказаним комерційним вантажам вигляду особистих речей, представниками суб`єктів господарювання подаються до митного органу недостовірні документи, виготовляються та наклеюються на кожну одиницю товару індивідуальні маркування із зазначенням підставних відправників та отримувачів - фізичних осіб, а також неправдивих відомостей про вміст вантажу.

Відповідно до ст. ст. 369, 371, 374 Митного кодексу України особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню митними платежами.

Водночас, фактично вказані вантажі є партіями товарів комерційного призначення та, відповідно до ст. 370 Митного кодексу України, не можуть бути віднесені до особистих речей громадян, а їх митне оформлення повинно здійснюватись у порядку, передбаченому для вантажних відправлень, з поданням митних декларацій та сплатою митних платежів.

Таким чином вказаними особами вчиняться дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від і митного контролю, відповідальність за які передбачена ст. 483 Митного кодексу України.

Водночас, службовими особами Київської митниці ДФС умисно не вживаються належні заходи митного контролю щодо запобігання та припинення вказаних порушень та забезпечується безперешкодний пропуск вказаних товарів через митний кордон, з метою одержання для себе чи третіх осіб неправомірної вигоди.

Такі дії призводять до завдання збитків державі у особливо великому розмірі у вигляді не сплачених до державного бюджету передбачених законодавством митних платежів.

На підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року проведено огляд господарських, адміністративно-побутових та складських приміщень, бізнес-центрів, відкритих майданчиків та транспортних засобів, розташованих на території вантажного терміналу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт, а саме таке нерухоме майно: адміністративно-побутовий корпус, інв. № 8302, А - ІІ, склад тимчасового зберігання СТЗ №1, 2, 3, інв. №8308, Б-ІІ, бізнес-центр вантажного терміналу, інв. №47565, Д-ІІ, склад тимчасового зберігання СТЗ № 6, 7, інв. № 8301, Г-І, склад тимчасового зберігання № СТЗ 8, інв. № 8307, Д-І, склад тимчасового зберігання СТЗ № 4, 5, інв. № 8306, Ж-І, замощення, №-І.

В ході проведення огляду складу тимчасового зберігання СТЗ №2 виявлено майно, яке перебувало у складських приміщеннях на території вантажного терміналу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, ДПМА «Бориспіль» майно, згідно переліку наведеного в клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавського В.В. від 02.04.2019 року накладено арешт на таке майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

З огляду на те, що вартість переліку майна згідно опису, на яке накладено арешт ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2019 року у справі № 359/2841/19 в межах кримінального провадження № 12018110000000498 від 28.08.2018 року, значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий просить передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління з метою відповідального зберігання на підставах, у порядку та на умовах, визначних ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" вищезазначене майно та зобов`язати управління забезпечити реєстрацію прав управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт.

Слідчий в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Клопотань про перенесення розгляду справи не надійшло.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке на думку слідчого судді не підлягає задоволенню з огляду на обмежені строки розгляду клопотання про передачу в управління майна, передбачені КПК України.

Адвокат Криворучко Л.С. в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ухвалою слідчого судді Чирки С.С. від 10.05.2019 року скасовано арешт майна, тому відсутня правова підстава для його задоволення.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Ознайомившись із матеріалами клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Розгляд даного клопотання можливий за відсутності сторні, зважаючи на те, що останні повідомлені належним чином про дату та час його розгляду. Їх неявка не перешкоджає розгляду такого клопотання. Заявлене клопотання прокурора про відкладення судового засідання не є перешкодою розгляду, зважаючи на вказане.

Тому слідчий суддя приймає рішення на підставі наявних доказів та інформації.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 100 КПК України, передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 5 ст. 100 КПК України, передбачає, що речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Крім того, в положеннях ч. 6 ст. 100 КПК України, зазначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України, у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Крім того, відповідно до п. 5 Порядку зберігання речових доказів, стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 (зі змінами та доповненнями, станом на 16.11.2016 року), умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання. Пунктом 10 вказаного положення передбачено, що взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об`єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день.

При цьому, в п.11 Положення зазначено, що після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного у цьому Порядку, слідчий у строки, зазначені в пункті 10 цього Порядку, зобов`язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів .

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні. У пункті 4 частини першої статті 9 Закон) - зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведенім оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешту кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами. Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї етап і, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону).

Основною метою заснування та діяльності Національного агентства є сприяння процесуальній діяльності слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду, спрямованій, зокрема, на забезпечення збереження речових доказів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також збільшення їх вартості, особливо тих, які підлягають конфіскації, спеціальній конфіскації (стягненню в дохід держави в кримінальному провадженні).

Повноваження Національного агентства з управління арештованим (до конфіскації) майном визначені статтями 1, 9, 10, 19-24 Закону та статтею 100 КПК України.

В управління Національному агентству можуть передаватись лише активи, які відповідають наступним умовам: на них накладено арешт у кримінальному провадженні; арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково), або користування майном (бажано); їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; це не завдає шкоди кримінальному провадженню.

У статті 19 Закону визначено дві альтернативні підстави передання активів в управління Національному агентству: ухвала слідчого судді, суду про передання активів в управління Національному агентству; згода власника активів на їх передання в управління Національному агентству.

Інститут управління арештованим майном призначений для досягнення мети та завдань арешту у кримінальному провадженні. Таким чином, за правовою природою, управління арештованим майном є своєрідним інструментом забезпечення арешту, який є заходом забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.05.2019 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2019 року у справі №359/2841/19, на майно, що було вилучено в ході огляду складу тимчасового зберігання СТЗ №2 на території вантажного терміналу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, ДПМА «Бориспіль».

Враховуючи вищевикладене, на думку слідчого судді за необхідне клопотання залишити без задоволення, оскільки арешт на майно, яке слідчий просить передати в управління скасовано.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 170-174, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Клопотання слідчого відділу розслідування Національної поліції в Київській області Лещенка Дмитра Івановича про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №12018110000000498, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київської митниці ДФС, - без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає у відповідності до положень ст. 307 КПК України.

Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 20.05.2019 року.

Слідчий суддя С.М.Вознюк