Рішення № 81882816, 21.05.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/5013/17

Провадження №2/242/564/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Гречка К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №242/5013/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

За участю представника позивача Козлякової О.В., представника відповідача Дальгіс Л.О.,-

встановив:

Позивач 13.11.2017 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.05.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», оскільки підписав анкету-заяву про приєднання до умов і Правил надання банківських послуг у Приват Банку, таким чином між ним і банком укладено договір. Позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором. У порушення умов договору, відповідач зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором станом на 31.08.2017 року виникла заборгованість у розмірі 86626,73 грн., з яких заборгованість за кредитом – 6399,54 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 72325,92 грн.; заборгованість за пенею та комісією – 3300,00 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна ставка) – 4101,27 грн.. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.05.2012 року у розмірі 86626,73 грн., а також судові витрати у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.02.2019 року заочне рішення Селидівсьького міського суду Донецької області від 24.01.2018 року скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. 21.03.2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

04.03.2019 року представник відповідача надала суду відзив проти позову, в якому заперечувала проти позовних вимог, посилалася на недійсність укладеного договору через відсутність підпису відповідача на заяві та те, що позивачем неправомірно підвищено процентну ставку.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала пороти позовних вимог, підтримала відзив на позов, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню.

Даний висновок суду ґрунтується на наступному.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно анкети - заяви позичальника № б/н від 07.05.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Представник відповідач не заперечувала проти оформлення анкети-заяви у ПАТ КБ «Приват Банк» з метою отримання грошових коштів, також вона не заперечувала той факт, що відповідач отримала картку від ПАТ КБ «Приватбанк» та користувалася коштами з цієї картки.

Разом з тим, заперечуючи проти позову, представник позивача зазначала, що укладений договір є недійсним, оскільки на ньому відсутній підпис ОСОБА_1

Суд не погоджується із даним висновком, оскільки у заяві, яка заповнюється власноруч заявником містяться вся інформація про фізичну особу та у графі «клиент» зазначено повне прізвище, ім`я та по батькові. Крім того, представник відповідача не заперечувала той факт, що відповідач на підставі анкети – заяви отримала карту ПАТ КБ «Приватбанк», якою активно користувалася.

Належних та допустимих доказів того, що договір укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 від 07.05.2012 року визнано недійсним, представником відповідача суду не надано. Із зустрічним позовом щодо визнання кредитного договору недійсним відповідач до суду не звертався.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України встановлено обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З огляду на те, що відповідач підтвердив свою згоду з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», про що свідчить його власноруч заповнена анкета-заява від 07.05.2012 року про приєднання до умов і Правил надання банківських послуг у Приват Банку, суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 і банком укладено договір.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. При порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п. 1.1.1.50 Умов та правил надання банківських послуг мінімальний обов`язків платіж – розмір зобов`язання клієнта, який щомісячно підлягає сплаті клієнтом у межах строку дії карти.

У пункті 2.1.1.12.2 Умов та правил надання банківських послуг зазначено, за користування кредитом, наданий отримувачу, за наявності пільгового періоду, отримувач сплачує відсотки за пільговою ставкою 0,01 % річних у межах встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції.

Пунктом 2.1.1.12.3 зазначених Умов визначено, що погашення кредиту – поповнення картрахунку отримувача, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковому і безготівковому порядку та зарахування банком на картрахунок отримувача, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Також, п. 2.1.12.4 Умов, визначено строки та порядок погашення кредиту (кредитного ліміту) по кредитним картам з установленням мінімального обов`язкового платежу, а також овердрафту, який виник по таких картках , наведений у пам`ятці клієнта/довідка про умови кредитування, яка є невідємною частиною.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

У порушення умов договору, відповідач зобов`язання належним чином не виконав у зв`язку з чим за кредитним договором станом на 31.08.2017 року виникла заборгованість у розмірі 86626,73 грн., з яких заборгованість за кредитом – 6399,54 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 72325,92 грн.; заборгованість за пенею та комісією – 3300,00 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна ставка) – 4101,27 грн..

Згідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

В судовому засіданні встановлено, що позивач належним чином виконував свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредит, але не виконував свої обов`язки за договором, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.

З розрахунку заборгованості та із позовної заяви вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 30,00% на рік, потім процентна ставка була змінена, а саме – з 1 вересня 2014 року збільшена до 34,80% , а з 01 квітня 2015 року - до 43,20%.

Пункт 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачає, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв`язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року, що всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року.

При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.

При підвищенні процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Разом з тим, позивач не надав належних та допустимих доказів щодо правомірності підвищення з 1 вересня 2014 року процентної ставки до 34,80% та з 01 квітня 2015 року - 43,20%.

Також позивачем не доведено право в односторонньому порядку змінювати умови договору, зокрема - підвищувати проценту ставку.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів повідомлення відповідача про зміну процентної ставки.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено підстави для нарахування відповідачу з 01.09.2014 року процентів за користування кредитом в розмірі 34,80% на рік, а з 01.04.2015 року - 43,20% на рік. Отже, при розрахунку заборгованості за кредитним договором слід використовувати встановлену процентну ставку 2,5% щомісяця, що складає 30,00% річних.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суд виходить з наступного розрахунку: заборгованість по тілу кредиту становить 6399 грн. 54 коп., перемножується на 30% річних, отриманий результат ділиться на 360 днів, після чого результат множиться на кількість днів прострочення зобов`язання з 01 вересня 2014 року по 31 вересня 2017 року. Отриманий результат є розмір заборгованості по відсоткам за вказаний період, що становить 5855 грн. 58 коп. ((6399,54 х 30%) : 360) х 1098 днів прострочки.

До отриманого результату додаємо заборгованість за відсотками за період з 07 травня 2012року по 01 вересня 2014 року у розмірі 1205,52 грн.

Таким чином, заборгованість за відсотками складає 7061 грн. 10 коп. (6399,54 + 1205,52)

На підставі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3300,00 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна ставка) у розмірі 4101,27 грн., суд зазначає наступне.

Згідно положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р., якою введено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями.

Згідно вказаної статті на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у м. Гірник Донецької області, тобто населеному пункті, яке відповідно до Розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р, відноситься до населеного пункту, де здійснювалася антитерористична операція.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалось нарахування пені у розмірі 3300,00 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна ставка) у розмірі 4101,27 грн., однак враховуючи положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р., суд вважає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.11.2017 року підлягають частковому задоволенню, та з відповідача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 13460,64 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6399,54 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 7061,10 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне документально підтверджені витрати позивача на сплату судових витрат у розмірі 1600 грн. 00 коп. покласти на відповідача, пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено. З урахуванням вказаних вимог закону з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 248 грн. 64 коп. (13460,64/86626,73)*100%=15,54%; 1600,00*15,54% =248,64 грн.).

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,258,263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), знаходиться за адресою: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, б.1Д, заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.05.2012 року у розмірі 13460 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 64 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 6399 (шість тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн.. 54 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 7061 (сім тисяч шістдесят одна) грн. 10 коп. та судові витрати у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 64 коп.

У задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.05.2019 року.

Суддя В.І.Капітонов