Рішення № 81882539, 16.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/705/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гуцалюк І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 .,

представника відповідача Наумчик Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача ОСОБА_3 згідно фактури від 17.01.2019 № MDВ293 було придбано у компанії "Global Triangle AB" (Швеція) транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки BMW 520D за ціною 14 800,00 Євро.

З метою митного оформлення вказаного товару декларантом до Львівської митниці ДФС подано митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209190/2019/019560, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору в сумі 14 800,00 Євро. На підтвердження заявленої митної вартості відповідачу надано пакет документів, передбачений статтею 53 МК України, в тому числі документи що підтверджують ціну товару та експортна декларація країни відправника.

Позивачу безпідставно відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000116/2 від 20.02.2019 згідно з яким вартість товару визначена за резервним методом.

В оскаржуваному рішенні вказано, що митна вартість товару, які ввозиться на митну територію України не може бути визнана у зв`язку з тим, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначенні митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість не підтверджена документально і не відповідає інформації про вартість даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 23900 Євро.

Водночас, відповідачем не вказано які саме складові частини митної вартості є не підтвердженими. Декларанту не роз`яснено, які саме сумніви виникли у відповідача та в чому вони полягають. Жодних доказів недостовірності заявленої митної вартості митний орган у рішенні про коригування митної вартості товарів не навів та не зазначив зауважень до поданих декларантом документів.

Митний орган скоригував митну вартість та визначив її як середню ціну в сумі 23900 Євро без посилання із яких джерел взято таку середню ціну та на основі яких нормативно-правових документів.

Оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 55 МК України, оскільки не містить наявної у митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару декларантом та до прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Саме по собі спрацювання автоматизованої системи аналізу і управління ризиками не є безумовною підставою винесення рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що зазначені відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2 підстави для такого коригування є необґрунтованими, а надані позивачем до митного органу документи, на підтвердження митної вартості задекларованого товару, за своїм змістом та обсягом дають можливість визначити митну вартість даного товару за основним методом - за ціною контракту, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2 є протиправними та підлягає скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У поданих до суду відзиві на позовну заяву від 04.04.2019 №271/13-70-10/14 (а.с.27-34) та додаткових поясненнях від 02.05.2019 №391/13-70-10/14 (а.с.58-60) представник Львівської митниці ДФС позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що декларантом за митною декларацією від 11.02.2019 №UA209190/2019/019560 заявлено до митного оформлення товар «легковий автомобіль марки BMW, модель 520D, тип кузова - седан, категорія М1, б/в, призначений для перевезення пасажирів на дорогах загального користування, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см.куб, тип двигуна дизельний, 2015 року виготовлення, дата введення в експлуатацію 07.01.2016, країна виробник - Німеччина», митну вартість якого було визначено декларантом за першим методом у розмірі 14 800,00 Євро, що еквівалентно 451 706,83 грн. До митної декларації було надано фактуру від 17.01.2019 № MDB 293 на суму 14 800,00 Євро.

Відповідно до вимог Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою КМУ від 12.12.2018 №1077, якщо заявлена фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу є меншою від встановленого індикатора ризику для такого транспортного засобу, проводиться перевірка достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу.

За МД №UA209190/2019/019560 від 11.02.2019 індикатор ризику, визначений на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країну експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів, склав 23 900,00 Євро, що перевищувало заявлену фактурну вартість 14 800,00 Євро.

При розгляді поданих до митного оформлення документів було виявлено, що до митного оформлення було подано фактуру від 17.01.2019 № MDB 293, видану юридичною особою. Відповідно до вимог частини 1 статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Однак, прихідний касовий ордер, касовий чек чи інший документ про прийняття визначеної суми готівки від громадянина до митного оформлення не подавалися.

Відповідно до вимог Тимчасового порядку та частини 3 статті 53 МК України, Львівська митниця ДФС повідомила декларанта про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу шляхом подання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Однак, додаткові документи декларантом надані не були. У зв`язку з вищевикладеним, вартість транспортного засобу була визначена Львівською митницею ДФС самостійно за резервним методом.

Враховуючи вищенаведене, посадовою особою Львівської митниці ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2. Для визначення митної вартості при винесенні даного рішення використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР - 23 900,00 Євро.

Представник відповідача вважає безпідставним твердження позивача, що Львівська митниця ДФС не витребовувала додаткові документи та не проводила письмові консультації, оскільки, інтереси ОСОБА_2 згідно договору представляв декларант ОСОБА_4 і вся переписка між Львівською митницею ДФС та декларантом ОСОБА_4 відбувалась в електронній системі, відповідно до чинного законодавства України, що підтверджено матеріалами справи. Однак, додаткові документи декларантом надані не були.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2 є правомірним, обґрунтованим та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала позицію, викладену у відзиві на позов та додатково пояснила, що в графі 33 оскаржуваного рішення митна вартість товару 17 217, 50 євро зазначена помилково. Дійсна вартість товару, яка визначена Львівською митницею ДФС зазначена у графі 30 оскаржуваного рішення і становить 23900 Євро. Просила у задоволені позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2019 для митного оформлення товару: «легковий автомобіль марки BMW, модель 520D, тип кузова - седан, категорія М1, б/в, призначений для перевезення пасажирів на дорогах загального користування, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см. куб, тип двигуна дизельний, 2015 року виготовлення, дата введення в експлуатацію 07.01.2016, країна виробник - Німеччина», декларантом ОСОБА_4 . до Львівської митниці ДФС було подано митну декларацію від 11.02.2019 №UA209190/2019/019560 (а.с.47-48) та комплект документів а саме: рахунок-фактуру (інвойс) фірми «Global Triangle AB» від 17.01.2019 № MDB293 на суму 14 800,00 Євро, копію митної декларації країни відправлення (експортну декларацію) від 01.02.2019 №19PL402010E0114568, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03.02.2019 №UA209020/2019/05979; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.47-50,51).

Згідно з нотаріально засвідченою довіреністю від 29.01.2019 ННМ 347953 ОСОБА_2 . уповноважила ОСОБА_3 придбати на її ім`я транспортний засіб BMW 520D, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , або інший транспортний засіб (а.с.16).

Відповідно до фактури (інвойсу) фірми «Global Triangle AB» від 17.01.2019 №MDB293 та експортної декларації від 01.02.2019 №19PL402010E0114568 експортером товару є фірма «Global Triangle AB» (Швеція), а отримувачем товару є ОСОБА_3 Вартість легкового автомобіля BMW 520D, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 згідно з наданими документами становить 14 800,00 Євро (а.с.49-50).

Як слідує із графи 43 електронної митної декларації від 11.02.2019 №UA209190/2019/019560, товар «легковий автомобіль марки BMW, модель 520D, тип кузова - седан, категорія М1, б/в, призначений для перевезення пасажирів на дорогах загального користування, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см.куб, тип двигуна дизельний, 2015 року виготовлення, дата введення в експлуатацію 07.01.2016, країна виробник - Німеччина» був задекларований за 1 методом, тобто за ціною контракту -14 800,00 Євро.

Вважаючи, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, посадовою особою митного органу 11.02.2019 декларанту було направлено письмову вимогу та відповідно до частини 3 статті 53 МК України запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціальними експертними організаціями; експортну декларацію країни відправлення, а також надати оригінали всіх документів (а.с.71).

У зв`язку з неподанням додаткових документів, 20.02.2019 Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000116/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару «легковий автомобіль марки BMW, модель 520D, тип кузова - седан, категорія М1, б/в, призначений для перевезення пасажирів на дорогах загального користування, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см.куб, тип двигуна дизельний, 2015 року виготовлення, дата введення в експлуатацію 07.01.2016, країна виробник - Німеччина» за ціною 23 900,00 Євро (замість 14 800,00 Євро, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 №689 та постанови КМУ від 12.12.2018 №1077 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 17 217,50 EUR. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 17 217,50 EUR. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару - легкового автомобіля.

Статтею 49 МК України від 13.03.2012 № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, серед іншого надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2 вбачається, що з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС.

Таким чином, додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв`язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, на думку відповідача, не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

На переконання суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості легкового автомобіля виходячи з наступного.

Як встановлено судом, уповноваженою особою позивача ОСОБА_3 згідно рахунку-фактури від 17.01.2019 № MDВ293 у компанії "Global Triangle AB" (Швеція) було придбано транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки BMW 520D, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, 2015 року виготовлення.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) фірми «Global Triangle AB» від 17.01.2019 № MDB293, наданого до митного оформлення, вартість транспортного засобу становить 14 800,00 Євро (а.с.14).

Оплата даного транспортного засобу підтверджується квитанцією про оплату від 17.01.2019 № MDВ293 до рахунку-фактури від 17.01.2019 № MDВ293. З вищевказаної квитанції вбачається, що уповноваженою особою позивача ОСОБА_3 проведено оплату за автомобіль марки BMW 520D, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 14 800,00 Євро (а.с.15).

Відповідно до вимог частини 1 статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Для усунення сумнівів у визначенні митної вартості товару, позивачем також надавалась відповідачу копія митної декларації країни відправлення товару (експортна декларація) від 01.02.2019 №19PL402010E0114568 фірми прадавця «Global Triangle AB» (Швеція). Даний документ є доказом того, що митна вартість товару задекларована ОСОБА_2 є вірною, оскільки, як передбачено статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна декларація країни відправлення є доказом того, що за поставлений товар сплачена визначена ціна і вона відповідає тій митній вартості, яка була заявлена ОСОБА_2 .

Отже, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Як слідує з пояснень представника відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР, а саме за МД №UA209190/2019/019560 від 11.02.2019 індикатор ризику, визначений на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країну експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів, склав 23 900,00 Євро, що перевищувало заявлену фактурну вартість 14 800,00 Євро.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у графі 33 оскаржуваного рішення немає посилань на МД №UA209190/2019/019560 від 11.02.2019, а вказано, що вартість даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС складає 17 217,50 Євро. Тобто в оскаржуваному рішенні нема посилань на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних товарів) та містяться суттєві розбіжності, так як у графі 30 вказаного рішення визначена ціна транспортного засобу у розмірі 23900 Євро.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Наявність таких підстав відповідачем не наведено ні в оскаржуваному рішенні, ні в судовому засіданні.

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Крім того, як було вже вищезазначено, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому, застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування інших методів визначення митної вартості у зв`язку відсутністю у органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, з причини відсутності в органу доходів і зборів вартісної основи для розрахунку митної вартості, тому митна вартість визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України на підставі наявної у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР "Митна вартість товару становитиме 23 90,00 EUR. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР". Документи, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підставні та обгрунтовані, а рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений квитанцією від 15.03.2019 №0.0.1296102276.1 (а. с. 2).

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA209000/2019/000116/2.

Присудити на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної фіскальної служби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 травня 2019 року.

Суддя Т.М. Димарчук