Ухвала суду № 81881132, 22.05.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13794/17

Провадження № 2/263/112/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Киян Д.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Інгаз», ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді 07.11.2018 р. згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підстав розпорядження керівника апарату суду № 485 надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Інгаз», ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

22 травня 2019 року заявляю самовідвід.

Мотивами для відводу є те, що суддя є сусідом позивача ОСОБА_1 за місцем реєстрації останнього та в силу зазначених обставин між ними виникли дружні відносини з травня 2019 року, тому суддя в силу певних чинників не зможе зберегти неупередженість при розгляді справи.

Таким чином, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості розгляду справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

Відповідно до приписів статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Розглянувши заяву про самовідвід, приходжу висновку про його обґрунтованість та вважаю його таким, що підлягає задоволенню.

За змістом ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У пункі 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст. 6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

У зв`язку із наведеним, зважаючи на те, що відвід від розгляду справи лише сприятиме уникненню сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, заявленню відводів у подальшому, прийняттю законного та об`єктивного рішення у розумні строки, доцільно передати справу на розгляд іншому складу суду.

Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Кияна Д.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Інгаз», ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Цивільну справу № 263/13794/17 (провадження 2/263/112/2019) передати до канцелярії Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду іншому судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Киян