Рішення № 81878772, 15.05.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2019 Справа № 905/2344/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

за участю секретаря судового засідання Корецької А.П.

за позовом: Державної Азовської морської екологічної інспекції (вул. Соборна, 26, м. Генічеськ, Херсонська область, 75500, код ЄДРПОУ 37989735)

до відповідача: Військової частини 1472 (Приморський бульвар, 24, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ 14321541)

про стягнення 8 470,80 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Державна Азовська морська екологічна інспекція, м. Генічеськ, Херсонська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Військової частини 1472, м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 8 470,80 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, внаслідок чого державі заподіяні збитки.

Відповідач у відзивах від 04.02.2019, 13.03.2019 заперечував проти задоволення позову, у зв`язку з незаконністю вимог по відшкодуванню шкоди завданої навколишньому природному середовищу, недоведеністю порушення з боку відповідача вимог ст.56 ЗУ “Про охорону навколишнього середовища” та недоведеністю причинного зв`язку між протиправною поведінкою або бездіяльністю відповідача та завданою шкодою. Крім того, при відборі проб води та визначенні площі нафтової плями, представники військової частини 1472 позивачем не залучались.

В судове засідання 15.05.2019 представники сторін не з`явилися.

14.05.2019 року на електронну адресу суду від Державної Азовської морської екологічної інспекції надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Проте, вказаний електронний документ не відповідає вимогам вказаної норми закону, а тому, таке звернення не підлягає оцінки судом в порядку Господарського процесуального законодавства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

13.07.2016 близькою п`ятої ранку, за наслідком повідомлення про розлиття нафтопродуктів у районі стоянки військових кораблів акваторії ТОВ «СРЗ», проведено огляд акваторії ТОВ «СРЗ» та акваторії ДП Маріупольської філії АМПУ на місці стоянки катерів відповідача та встановлено наявність великої масляної плями загальною площею 1377 м.2. Плавучий засіб та відомості про капітана не встановлені.

Згідно актів відбору проб вод від 13.07.2016 № 23, від 14.07.2016 № 24, від 15.07.2016 № 25 від 16.07.2016 № 26, від 17.07.2016 № 27 та від 18.07.2016 № 28, протоколів вимірювань показів складу та властивостей вод № 24 від 14.07.2016, № 25 від 15.07.2016, № 26 від 16.07.2016, № 27 від 17.07.2016, № 28 від 18.07.2016, на виконання аварійної ситуації, зроблено відбір поверхневих вод Азовського моря в акваторії ТОВ «СРЗ» , в районі причалів № 1-8 та встановлено наявність нафтопродуктів, що перевищує граничні норми вмісту нафтопродуктів (0,3 мг/дм.куб.), а саме:

- концентрацію на рівні 7,4 мг/дм3 на причалі №7 (протокол №23);

- концентрацію на рівні 3,71 мг/дм3 на причалі №7,8, по носу т/х «Капітан Білоусов» (протокол №24);

- концентрацію на рівні 2,6 мг/дм3 на причалі №7,8, по кормі т/х «Капітан Білоусов» (протокол №24);

- концентрацію на рівні 0,839 мг/дм3 на причалі №7 по кормі т/х «Капітан Білоусов» (протокол №25);

- концентрацію на рівні 3,23 мг/дм3 на причалі №8 по кормі т/х «Нардеков» (протокол №25);

- концентрацію на рівні 2,52 мг/дм3 на причалі №5 по кормі т/х «Ф.Мокряк (протокол №25);

- концентрацію на рівні 0,873 мг/дм3 на причалі №2 по кормі т/х «NIKITI II» (протокол №25);

- концентрацію на рівні 0,353 мг/дм3 на причалі №5 (протокол №26);

- концентрацію на рівні 0,930 мг/дм3 на причалі №7,8 (протокол №26);

- концентрацію на рівні 0,277 мг/дм3 на причалі №2,3 (протокол №26);

- концентрацію на рівні 0,108 мг/дм3 кут причалу № НОМЕР_1 (протокол №26);

- концентрацію на рівні 0,098 мг/дм3 на причалі №7 (протокол №27);

- концентрацію нарівні 0,344 мг/дм3 на причалі №8 (протокол №27);

- концентрацію рівні 0,096 мг/дм3 на причалі №1 (протокол №27);

- концентрацію на рівні 0,059 мг/дм3 на причалі №7 (протокол №28);

- концентрацію на рівні 0,171 мг/дм3 на причалі №8 (протокол №28);

- концентрацію на рівні 0,120 мг/дм3 на причалі №1 (протокол №28);

13 липня 2016 року позивачем за фактом порушення законодавства про охорону навколишнього середовища складено протокол № 11/1 відповідно до якого Державна Азовська морська екологічна інспекція дійшла висновку, що 12.07 2019 встановлено факт забруднення акваторії ТОВ «СРЗ» та акваторії ДП Маріупольської філії АМПУ на місці стоянки катерів морської охорони В/Ч № 23 (наразі Військова частина 1472) нафтопродуктами загальною площею 1377 м.2. Джерело забруднення не встановлено.

Розпорядженням начальника адміністрації Маріупольського морського порту від 25.07.2016 № 20 створено комісію з розслідування забруднення навколишнього середовища з метою виявлення джерела забруднення акваторії ТОВ «СРЗ» і акваторії Маріупольського морського порту, яке сталося 12.07.2016, про що складено звіт.

За результатами розслідування комісія прийшла до висновку, що забруднення навколишнього природного середовища в межах акваторії ТОВ «СРЗ» і акваторії Маріупольського морського порту відбулось в районі постійної дислокації Маріупольського загону морської охорони приблизно з 18.00 до 19.00 12.07.2016 під час запуску прикордонного водометного катеру «Калкан».

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Водного кодексу України - державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Згідно п. «и» ст.20.2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну Азовську морську екологічну інспекцію, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 року № 136 (далі - Положення), Державна Азовська морська екологічна інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Підпунктом 4.2 пункту 4 Положення встановлено що, Державна Азовська морська екологічна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у тому числі про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо якості та кількості скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин.

За змістом п.8 Методики, обчислення розміру збитків, завданих внаслідок забруднення навколишнього природного середовища, що сталося у разі витоку або зливу нафти із суден, проводиться у доларах США з урахуванням маси нафти, визначеної згідно з розділом II цієї Методики, та такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №484 від 3 липня 1995р. «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України».

Відповідно до п.п.5, 6 Методики, маса скинутої нафти розраховується на підставі: - виявлення під час перевірки судна та суднових документів фактів втрати судном нафти; - заміру маси нафти, зібраної з водної поверхні та берегової смуги, з урахуванням маси нафти, що залишилася після проведення заходів з ліквідації наслідків забруднення; - результатів аерозйомки, візуальної оцінки площі забруднення та товщини нафтової плівки на водній поверхні.

Маса скинутої нафти розраховується за такою формулою:

Мі = Мз + Мо,

де Мі - маса скинутої нафти, тонн;

Мз - маса нафти, зібраної з водної поверхні та берегової смуги, тонн;

Мо - маса нафти (тонн), яка залишилася на поверхні води після проведення заходів з ліквідації наслідків забруднення, що розраховується за такою формулою:

Мо = Мп х S х 10-6,

де Мп - маса нафти на 1 кв. метр водної поверхні, визначена на підставі результатів аерозйомки та візуальної товщини нафтової плівки, г/кв. метр (візуальна товщина нафтової плівки визначається згідно з додатком до Методики);

S - площа розливу нафти на поверхні води, кв. метрів.

З формули, що була застосована інспекцією у розрахунку обчислення розміру відшкодувань та оплати збитків, заподіяних державі, внаслідок скиду нафтопродуктів в акваторію Азовського моря із корабля морської охорони «Калкан», вбачається, що при встановленні кількості скинутої нафти, застосовано візуальну оцінку площі забруднення та товщини нафтової плівки на водній поверхні, визначення маси нафти на 1 кв. метр водної поверхні за зовнішнім виглядом нафтової плівки, маса нафти на 1 кв.м. водної поверхні - 0,4г., площа розливу нафти на поверхні води – 450 кв.м. (згідно схеми).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що при здійсненні розрахунку розмірів відшкодування збитків Державною Азовською морською екологічною інспекцією досліджувалися та перевірялися судно (корабель морської охорони «Калкан»), суднові документи, які свідчать про факт втрати судном нафти; не доведено проведення інспекцією заміру маси нафти, зібраної з водної поверхні та берегової смуги, з урахуванням маси нафти, що залишилася після проведення заходів з ліквідації наслідків забруднення або проведення аерозйомки.

Враховуючи вищевикладене, розрахунок обчислення розміру відшкодувань та оплати збитків, заподіяних державі, внаслідок скиду нафтопродуктів в акваторію Азовського моря із корабля морської охорони «Калкан», складений позивачем, не відповідає вимогам п.п.5, 6 Методики, оскільки інспекцією не визначена маса нафти, зібраної з водної поверхні та берегової смуги (Мз), а маса нафти, яка залишилася на поверхні води після проведення заходів з ліквідації наслідків забруднення (Мо) визначена безпідставно, оскільки аерозйомка зовнішніх ознак нафтової плівки інспекцією не проводилась, висновки про зовнішні ознаки нафтової плівки та площу поверхні води із забрудненням зроблені інспекцією на підставі актів візуального огляду та схем забруднення, а не на підставі огляду корабля морської охорони, перевірки записів у відповідних журналах. Будь-яких досліджень з приводу ідентичності нафтопродуктів з поверхні моря тим, що знаходилися на катері морської охорони, позивачем не проведено.

Акти відбору проб вод від 13.07.2016 № 23, від 14.07.2016 № 24, від 15.07.2016 № 25 від 16.07.2016 № 26, від 17.07.2016 № 27 та від 18.07.2016 № 28 та протоколи вимірювань показів складу та властивостей вод № 24 від 14.07 2016, № 25 від 15.07.2016, № 26 від 16.07 2016, № 27 від 17.07.2016, № 28 від 18.07.2016, складені лише працівниками Державної Азовської морської екологічної інспекції без участі представника відповідача.

Як вже було зазначено судом, за результатами розслідування забруднення навколишнього природного середовища в межах акваторії ТОВ «СРЗ» і акваторії Маріупольського морського порту, яке сталося 12.07.2016 складено звіт.

Суд звертає увагу, що в Звіті комісії зазначено наступне: «Значне скупчення масляних плям в куту причалів №№ 8,5 можна пояснити напрямком вітру, але дуже важко пояснити яким чином з`явилося значне скупчення масляних плям в районі постійної дислокації Маріупольського загону морської охорони, якщо припустити, що забруднення відбулося в іншому місці. Йдеться про те, що цей район обмежено зі сходу Північним молом, а із заходу перехідними понтонами доку та самим доком, тому проникнення значної кількості залишків нафтопродуктів зі сторони акваторії ТОВ «Азовський судноремонтний завод» і акваторії Маріупольського морського порту неможливе. Звичайно, можна припустити, що забруднюючі речовини могли проникнути в район постійної дислокації Маріупольського загону морської охорони з акваторії ТОВ «Азовський судноремонтний завод» і акваторії Маріупольського морського порту поміж понтонів доку, але це були б незначні масляні плями, а не велике скупчення забруднюючих речовин».

З огляду на вищевикладене, суд зазначає що висновки звіту зроблені комісією з розслідування на підставі припущень та не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

За таких обставин, наявні у матеріалах справи документи не можуть вважатись належними у розумінні ст.76 ГПК України доказами забруднення акваторії ТОВ «СРЗ» та акваторії ДП Маріупольської філії АМПУ нафтопродуктами саме з катеру морської охорони відповідача.

Згідно ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом статті 304 Кодексу торговельного мореплавства України власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров`я людей або живих ресурсів моря (далі - забруднюючі речовини), за винятком випадків, передбачених статтею 306 цього Кодексу.

Шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об`єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

Згідно з п. 5.1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених Постановою КМУ від 29.02.1996 №269, скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води. У разі коли в районі водокористування (акваторії морського порту) гранично допустима концентрація основних забруднюючих речовин перевищує значення фонових показників якості води, рівень забруднення ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, що призвело до фактичного погіршення якості води, вимірюється згідно з фоновими значеннями показників якості води відповідного району водокористування. Перевірка здійснюється з метою встановлення джерела забруднення.

Положенням про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №116 від 26 жовтня 1995 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 1995 року за №478/1014 (чинне на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що факти скиду забруднюючих речовин встановлюються державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій Державної екологічної інспекції або спеціальних підрозділів Мінприроди, посадовими особами інших спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і їх органів на місцях та громадськими інспекторами з охорони довкілля.

За фактом скиду на основі результатів державного та громадського контролю, спеціальних досліджень та візуальних спостережень складається протокол про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України, який підписується капітаном судна, іншого плавучого засобу, командиром корабля (або особою, що виконує їх обов`язки), судновласником, а їх підписи засвідчуються судновою печаткою (печаткою корабля, іншого плавучого засобу). ( п.п.1.2-1.3. Положення).

Проте, протоколом №11/1 від 13.07.2016 за фактом порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України не визначено судно (корабель), інший плавучий засіб, на якому вчинено правопорушення, відомостей про капітана судна, іншого плавучого засобу не встановлено. Окремо зазначено, що джерело забруднення також не встановлено.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачається, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено розмір шкоди, оскільки відсутній належний та об`єктивний розрахунок збитків, та недоведений причинний зв`язок між шкодою та поведінкою відповідача, з огляду на що, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Державної Азовської морської екологічної інспекції до Військової частини 1472 про стягнення 8 470,80 грн.

В судовому засіданні 15.05.2019 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2019.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Сковородіна