Ухвала суду № 81876510, 21.05.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5871/19

Провадження № 4с/712/32/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Дядюрі І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси цивільну справу за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року ТОВ «Оптіма Факторинг» звернулось до суду з указаною скаргою, просить визнати дії державного виконавця Соснівського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області неправомірними та скасувати постанову державного виконавця від 29 березня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 44202250.

Скаргу обґрунтовано тим, що 24 липня 2014 року Соснівським відділом ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44202250 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2620/10 від 2 серпня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором у розмірі 273 900,87 грн., прострочених процентів – 7 359,78 грн, пені – 100 785,45 грн, комісії – 1 200 грн, судових витрат – 1820 грн, а всього – 385 066,10 грн.

15 січня 2019 року державним виконавцем на підставі судового рішення було замінено стягувача у виконавчому провадженні № 44202250 на ТОВ «Оптіма Фактринг», а вже 29 березня 2019 року – винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану.

Зазначену постанову, на думку стягувача, винесено передчасно, оскільки державний виконавець у порушення Закону України «Про виконавче провадження» не вчинив дій із направлення запитів до ДФС, ДПІ, ПФУ з метою встановлення майнового та фінансового стану боржника, не здійснено звернення до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України, не здійснено виклик боржника з приводу виконавчих документів.

У судове засідання 21 травня 2019 року представник заявника не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Державний виконавець Соснівського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т.М. у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, надавши суду для огляду матеріали виконавчого провадження № 44202250. Додатково пояснила, що здійснювала всі необхідні заходи з метою розшуку майна боржника, його рахунків у банку та місцезнаходження в цілому. Проте вжиті заходи не дали жодних результатів, оскільки будь-якого майна крім іпотечної квартири він не має, а адреса місцезнаходження – не відома.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши додані до скарги матеріали та оригінал матеріалів виконавчого провадження № 44202250, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом положень Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), примусове виконання рішень суддів в країні покладається на Державну виконавчу службу.

Статтею 18 Закону визначено права та обов`язки державного виконавця, відповідно до якої він має, зокрема, права з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Судом установлено, що постановою державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 24 липня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2620/10 від 2 серпня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» боргу в розмірі 168 324,54 грн.

Під час вчинення виконавчих дій за період із липня 2014 року по березень 2019 року державний виконавець 28 січня 2014 року, 19 березня 2014 року, 6 квітня 2017 року, 17 травня 2017 року, 12 грудня 2017 року, 22 травня 2018 року, 10 грудня 2018 року, 16 січня 2019 року та 20 лютого 2019 року отримував відповіді із ПФУ, ДПІ та ДФС про відсутність в боржника будь-яких доходів, 3 липня 2017 року, 21 травня 2018 року, 21 лютого 2019 року та 29 березня 2019 року – відповіді із ДАІ про відсутність в нього транспортних засобів, 29 травня 2017 року, 19 лютого 2019 року – відповіді від ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті про відсутність у боржника земельних ділянок, цінних паперів, морських і річкових транспортних засобів.

Крім того, 11.01.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника в межах вказаного виконавчого провадження.

Отже, в цій частині доводи скарги необґрунтовані, особливо з урахуванням того, що новий стягувач не знайомився із матеріалами виконавчого провадження.

Водночас суд звертає увагу на те, що державний виконавець має використати всі передбачені Законом заходи для встановлення місцезнаходження боржника з метою виклику його до державного виконавця, відшукання його майна та проведення необхідних виконавчих дій.

Із досліджених судом матеріалів виконавчого провадження вбачається, що згідно з актом державного виконавця від 13 червня 2014 року боржник ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , двері не відчинив, зі слів сусіда за цією адресою не проживає більше року.

Згідно з даними адресно-довідкового бюро станом на 2014 рік, ОСОБА_1 з 19 травня 2009 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до актів державного виконавця, станом на 4 грудня 2014 року, 8 травня 2018 року та 21 лютого 2019 року боржник за адресою: АДРЕСА_2 , що є гуртожитком ЧХТК, не проживає. При складанні останнього акта консьєрж гуртожитку пояснила державному виконавцю, що боржник не проживає за цією адресою у зв`язку із закінченням строку навчання.

Таким чином, достовірно знаючи про вибуття боржника із останнього відомого державному виконавцю зареєстрованого місця проживання, державний виконавець міг направити запити до адресно-довідкового бюро ДМС України в Черкаській області чи Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради для встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

Доказів про направлення таких запитів, крім запитів до Державного демографічного реєстру, суду відшукати в матеріалах виконавчого провадження не вдалось.

Разом із тим, як убачається із довідки з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено обтяження у виді заборони відчуження на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 , яке накладено у зв`язку з договором іпотеки від 1 лютого 2007 року.

Проте державним виконавцем не було здійснено вихід за місцем знаходження нерухомого майна боржника, не перевірено його проживання у цій квартирі чи наявності майна в ній.

Не звертався державний виконавець і до суду з клопотанням про розшук боржника, що передбачено ст. 438 ЦПК України.

Суд також звертає увагу й на те, що в матеріалах виконавчого провадження міститься заява, в якій ще 10 жовтня 2014 року АТ «Банк «Фінанси та Кредит» просило державного виконавця звернутись до суду з поданням про встановлення обмеження у праві виїзду боржника за кордон, але таке клопотання стягувача залишилось без реагування державного виконавця.

Пояснення державного виконавця в судовому засіданні про те, що йому не вдалось здобути докази про перетин боржником державного кордону чи принаймні про видачу паспорту для виїзду боржника за кордон – не виправдовують відсутність реагування на вказане звернення стягувача, оскільки наведені державним виконавцем обставини не є перешкодою для звернення до суду з відповідним поданням, особливо за умови наявності клопотання про це стягувача.

За таких обставин, винесення державним виконавцем постанови від 29 березня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) - є передчасним, а відтак зазначена постанова підлягає скасуванню, що є підставою для зобов`язання державного виконавця поновити виконавче провадження та вжити всіх заходів для розшуку боржника, його майна та належного й повного виконання рішення суду.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 447, 450, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» – задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Соснівського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 29 березня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 44202250.

В іншій частині скарги – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів, шляхом подання апеляційної скарги до Соснівського районного суду м.Черкас.

Суддя: Я.В. Пересунько