Рішення № 81876444, 14.05.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3897/18

Провадження №: 2/332/131/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Андрюшиної Л.А., за участю секретаря судового засідання -Ковтуна В.І.,представника позивача – Чернишевої В.В.,відповідача – ОСОБА_1 ., представника відповідача – адвоката Горобієвського С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу № 332/3897/18 (провадження № 2/332/131/19) за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електроенергії, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електроенергії. В обґрунтування позову зазначено, що 09.08.2018 р. під час перевірки дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 за адресою: м АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 було виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку, про що складено відповідний акт № 00142404 від 09.08.2018 року. На підставі вказаного акту та відповідно до п. 3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. № 562,визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил на суму 19400,10грн.. Посилаючись на зазначені обставини, позивач ПАТ «Запоріжжяобленерго» просив суд стягнути з відповідача вартість не облікованої електроенергії, розрахованої за актом про порушення у сумі 19400,10грн..

Представники позивача ОСОБА_2 та Чернишева В.В., які діють на підставі довіреності, під час розгляду справи, кожен окремо, підтримали заявлені ПАТ «Запоріжжяобленерго» позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити. Представник позивача Глазунов В.С. в обґрунтування позову суду надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Разом з тим, представником позивача ОСОБА_2 надано відповіді на відзив(а.с.119-123), відповідно до якої, 09.08.2018 року рейдовою бригадою проведена перевірка дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, за адресою місця проживання відповідача ОСОБА_1 та встановлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку. За даним фактом було складено Акт про порушення відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, тобто нормативно-правового акту, що був чинний на час виявлення порушення. Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії було зроблено на підставі акту про порушення та згідно з п. 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією і виписано рахунок у сумі 19400грн.10копійок. Акт № 00142404 від 09.08.2018 року було складено відносно того, що у відповідача було підключення до мереж, які не належать ПАТ «Запоріжжяобленерго» поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії і електрична енергія, яка використовувалась через це підключення не враховувалась і ніким не сплачувалась. Порушення було виявлено 09.08.2018 року, тому при складані акту про порушення, працівники позивача повинні були користуватися нормами діючого на той час законодавства, а саме Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Отже, відповідач, на думку позивача, помилково вважає, що позивач повинен був керуватися «Правилами користування електричною енергією», затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28. Також зазначає, що позовна заява підписана уповноваженою особою позивача ОСОБА_3 .В., яка діяла на підставі довіреності, та зміна керівництва юридичної особи, не припиняє дію довіреності видану на представництво його інтересів. Разом з тим, зазначає, що відповідач помилково вважає, що його звернення до енергопостачальника з заявою про начебто невірну роботу приладу обліку звільняє його від відповідальності, оскільки у самому письмову звернені відповідача не йшла мова щодо виявлення споживачем зазначених у п. 1.2 Методики порушень, так як п. 1.2 Методики передбачено звільнення від відповідальності за порушення пов`язані з приладом обліку електричної енергії (пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб), але порушення, яке було виявлено у відповідача, полягає у самовільному підключенні електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку. Висновки відповідача стосовно того, що розрахунок вартості не облікованої енергії зроблено на підставі порушення «Правил користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999 року № 1357 не відповідають дійсності, оскільки як в акті про порушення, так і в протоколі засідання комісії з розгляду актів зазначено про порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Розрахунок по акту зроблено з дотриманням вимог Методики, з використанням формули 2.7, якою не передбачено зменшення вартості не облікованої електричної енергії на суму платежів за використану електричну енергію за період розрахунку. Оскільки до обов`язків споживача входить, окрім іншого, не допущення без облікового користування електричною енергією, саме споживач у разі виявлення порушень пов`язаних з безобліковим споживанням електричної енергії зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» не визнала та просила суд відмовити у їх задоволені, мотивуючи тим, що у 2016 році пристрій обліку електроенергії з її квартири було перенесено на сходову клітину етажного поверху із подальшим заварюванням дверей металевої шафи, що унеможливило проникнення сторонніх осіб до щитової. З цього часу пристрій обліку електроенергії став неналежно працювати, що стало причиною звернень до позивача, які були залишені без належного реагування. Вважає, що Акт проведеної 09.08.2018 р. перевірки та нарахування збитків у сумі 19400,10грн. став наслідком звернення її матері зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ПАТ «Запоріжжяобленерго» до Запорізької міської ради. Під час здійснення перевірки вона була відсутня в Україні та про те, що їй нарахована сума збитків вона довідалась лише у листопаді 2018 року. Не заперечує, що вона є споживачем електричної енергії за особовим рахунком, відкритим на її ім.»я та вчасно сплачує за спожиту електричну енергію.

Представник відповідача – адвокат Горобієвський С.О. у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі. Вважав, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України через його підписання неуповноваженою особою. В обґрунтування заперечень проти позову надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві долученому до справи(а.с.56-65), зазначивши про помилкове визначення суб`єкта позовних вимог; помилковість у визначені правових підстав для визначення обсягу і вартості не облікованої електричної енергії; відсутність письмового договору між сторонами на постачання електричної енергії; неправильне застосування позивачем положень закону щодо дії нормативно-правових актів у часі під час розрахунку вартості не облікованої енергії; незастосування до правовідносин п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, оскільки виявлене порушення сталося, на його думку, саме з вини позивача. На підставі наведеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ «Запоріжжяобленерго» у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частин 1,3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 10.10.2003 р. за реєстровим номером 2339. Співвласником вказаного об`єкта нерухомості на підставі вказаного договору є ОСОБА_4 (а.с. 161). Вказане право власності зареєстроване у встановленому законом порядку 15.10.2003 р., що підтверджується витягом, наданим Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації(а.с. 162). На ім`я відповідача ОСОБА_1 ПАТ «Запоріжжяобленерго» відкрито особовий рахунок за НОМЕР_1 (а.с.6).З листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 53/98-4226 від 14.08.2018р. також вбачається, що саме на ім`я відповідача ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 та зазначено про укладання договору про користування електричною енергією від 18.07.2012р.(а.с. 77).

Основним видом діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб є розподілення електроенергії (а.с. 140).

Відповідачем та її представником в обґрунтування заперечень проти позову було зазначено про відсутність письмового договору між сторонами.

Вирішуючи питання про наявність між сторонами договірних відносин, суд виходить з такого. Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Крім того, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами та до відповідних змін у національному законодавстві, порядок постачання електричної енергії фізичним особам також було врегульовано ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику» (втратив чинність 11.06.2017 р. за виключенням окремих положень) та Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року за № 1357 (втратили чинність 26.06.2018 р. на підставі постанови КМУ № 502 від 20.06.2018).

Закон України «Про ринок електричної енергії» набрав чинності 11.06.2017 р. з урахуванням особливостей, зазначених у розділі XVII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону.Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

19.04.2018 р. набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. Вказані Правила згідно з пп. 1.1.1 п. 1.1. розділу І регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Суд враховує, що акти цивільного законодавства, які втратили чинність, так само як і нові акти цивільного законодавства передбачали, що постачання споживачам електричної енергії повинно здійснюватись на підставі відповідного договору.

Під час розгляду справи встановлено, що письмовий договір у вигляді окремого документу на постачання електричної енергії сторонами не був укладений. Проте суд зазначає, що відсутність факту підписання сторонами письмового договору не є підставою для звільнення від відповідальності за необліковане використання електричної енергії, оскільки згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснював постачання абоненту ОСОБА_1 електричної енергії до квартири АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 використовувала вказану енергію для власних потреб, провадила оплату (а.с. 69-71), брала участь у технічних перевірках приладу обліку електроенергії (72, 73, 78), зверталась до позивача із заявами(а.с.76,77). Вказані обставини свідчать про фактичне існування між сторонами договірних відносин.

Також під час розгляду справи встановлено, що 09.08.2018 р. представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» за участю ОСОБА_5 і ОСОБА_4 було проведено перевірку дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено порушення п. 5.5.5.20 ПРРЕЕ, а саме – здійснення самовільного підключення електропроводки до електромережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку, підключення електророзеток в квартирі поза засобом обліку. Точки самовільного підключення знаходяться у розподільчій щитовій, фазний провід підключено на дообліковій «F» шині, нульовий провід підключено на дообліковій «N» касодні. Контролер без застосування спеціальних технічних засобів не мав можливості виявити порушення. Виявлене порушення було зафіксоване у акті № 00142404 від 09.08.2018р. Акт підписаний представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», з ним ознайомлені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .. ОСОБА_4 зазначила, що не знала про те, що проводка підключена неправильно(а.с.3).

17.08.2018 р. було проведено засідання комісії з розгляду зазначеного вище акту за участі ОСОБА_6 , за результатами якого було прийнято рішення про визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідно до п. 3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, (далі - Методика) у сумі 19400,10грн. (а.с. 4-5).

Перевіряючи доводи представника відповідача щодо подання позовної заяви особою, яка немає на це повноважень, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого представника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п. 1 частини першої та частини третьої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Статтею 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до поданої 15.11.2018 року позовної заяви, ОСОБА_7 , як представник ПАТ «Запоріжжяобленерго», звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої енергії.

На підтвердження повноважень представника суду було надано копію довіреності № 47 від 01.01.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_7 , як представнику, надані права представляти інтереси ПАТ «Запоріжжяобленерго» з наданням прав, передбачених законодавством для позивача зокрема підписувати та пред`являти від імені ПАТ «Запоріжжяобленерго» позови. Вказана довіреність була видана ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі виконуючого обов`язки Генерального директора ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_8 на підставі Статуту. Довіреність дійсна до тридцять першого грудня дві тисячі вісімнадцятого року включно.

Відповідно до п. 18.14 Статуту ПАТ «Запоріжжяобленерго» особа, що виконує повноваження Генерального директора та/або директора, має такий же обсяг прав і обов`язків, та несе таку ж відповідальність що і Генеральний директор та/або директор. Відповідно до п. 18.29(7) Генеральний директор з урахуванням вимог цього Статуту має право видавати, підписувати та відкликати доручення й довіреності працівникам Товариства.На час звернення до суду із позовною заявою довіреність видана ОСОБА_8 не скасована та не визнана недійсною.

Пунктом 13 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) передбачено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб вносяться зокрема відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Отже, саме по собі невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомостей про виконуючого обов`язки Генерального директора ПАТ не свідчить про відсутність у нього повноважень на підставі Статуту видавати від імені акціонерного товариства довіреності, зокрема з наданням прав, передбачених законодавством для позивача, у тому числі подавати, підписувати, пред`являти позови в судах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у представника позивача ОСОБА_7 були повноваження на підписання та подання позовної заяви у цій справі. Вказане свідчить про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, на що посилався представник відповідача.

Перевіряючи доводи відповідача та її представника щодо порушення, на їх думку,позивачем правил дії актів цивільного законодавства у часі, суд виходить з таких положень закону.

Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

На підставі наведеного, та з урахування того, що порушення у квартирі ОСОБА_1 було виявлено представникам ПАТ «Запоріжжяобленерго» 09.08.2018 р., застосування позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. до цих правовідносин є правомірним та таким, що відповідає вимогам ст. 5 ЦК України.

Доводи відповідача про протиправність незастосування абз. 2 п. 1.2.Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. № 562 (далі - Методика) до спірних правовідносин також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Так, відповідно до п. 1.2. Методики, вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Отже, посилання відповідача на відповідь ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 28.08.2018 р. щодо не виявлення недоліків у роботі приладу обліку (а.с. 76) не спростовують доводів позивача щодо застосування Методики, оскільки виявлене актом № 00142404 від 09.08.2018 р. у відповідача порушення стосується не роботи приладу обліку електричної енергії, а самовільного підключення електропроводки до електромережі поза засобом обліку, тому не беруться судом до уваги при постановлені рішення у цій справі. Разом з тим, суд враховує, що відповідачем на підтвердження своїх доводів не було надано суду її звернень(письмових повідомлень) до позивача про виявленінею пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб.

Щодо перевірки розрахунку вартості не облікованої електричної енергії, суд приходить до переконання, що розрахунок проведено вірно, виходячи з наступного.

У відповідача було виявлено порушення, передбачене пп. 5 п. 3.1 Розділу 3 Методики, а саме - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Згідно з п. 3.5. Методикиу разівиявленняуспоживача порушень, зазначених у підпунктах1-3пункту3.1 цієї глави у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень,зазначених у підпунктах 5, 6 пункту3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт.год)через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

Пунктом 2.7 Методики визначена формула: Wдоб.с.п. = Pс.п *tвик.с.п. * Кв,

де Pс.п(кВт) визначається за формулою (2.8) або (2.9) Методики, але виходячи з найменшої з величин: номінального струму спрацювання ввідного комутаційного апарата, установленого у споживача (у разі наявності такого та за умови збереження пломб, якими він опломбований); номінального первинного струму трансформатора (трансформаторів) струму (якщо він (вони) задіяний (задіяні) у схемі обліку); максимального струму лічильника, при якому нормується його похибка (якщо трансформатор (трансформатори) струму в схемі обліку не задіяний (не задіяні);

t вик.с.п. (день) та Кв в визначаються відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Методики.

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

З розрахунку, що доданий до рішення комісії від 17.08.2018 р. по розгляду акту про порушення випливає, що він був зроблений за період з 04.08.2017 р. до 09.08.2018 р., тобто - з дня останньої технічної перевірки електричної мережі по день встановлення порушення, що не перевищує сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення та становить 19400,10грн..

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відповідність проведеного позивачем розрахунку вартості самовільно спожитої відповідачем енергії Методиці. Будь-яких доказів щодо спростування вказаного розрахунку відповідачем не надано. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, на її ім`я відкрито особовий рахунок та до її обов`язків як споживача віднесено недопущення без облікового користування електричною енергією, а в разі виявлення таких порушень, споживач зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки. Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати позивачу нараховану по акту про порушення суму вартості необлікованої електричної енергії у сумі 19400,10грн..

Вирішуючи питання про розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при звернені до суду із позовом судовий збір у розмірі 1762 грн..

Керуючись ст.ст. 5, 11, 246, 714ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р., ст.ст.5, 12-13, 58, 60, 62, 76-81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 274,279ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Центральне РВЕМ) (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вулиця Волгоградська, б.25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення вартості не облікованої електроенергії - повністю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж(Центральне РВЕМ)(місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вулиця Волгоградська, б.25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926) нараховану по акту про порушення суму вартості не облікованої електроенергії у розмірі 19400,10грн.(дев`ятнадцять тисяч чотириста гривень)10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж(Центральне РВЕМ)(місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вулиця Волгоградська, б.25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкам апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20 травня 2019 року.

Суддя Андрюшина Л.А.