Постанова № 81875, 14.08.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.06

Справа №АС12/291-06.

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбуд», м. Ромни

До відповідача : Роменської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

СУДДЯ Л.А. КОСТЕНКО

Представники сторін:

Від позивача: Майстренко Л.М.

Від відповідача: не прибув

За участю секретаря судового засідання Бардакової О.М.

(Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.08.2006 року відповідно до ст.ст. 71, 150, 165 Кодексу адміністративного судочинства розгляд справи відкладено до 12:20 год. 14.08.2006 року)

.

Суть спору: Позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції від 03.05.2006 року № 000171702/0 в зв»язку з тим, що воно не відповідає діючому законодавству, зокрема позивач в лютому 2005 року здійснив річний перерахунок прибуткового податку за 2004 рік відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а відповідач здійснив перевірку та провів донарахування штрафних санкцій, вважає позивач, застосувавши лист ДПАУ від 18.02.2005 року № 3059/7/17-3117.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

На підставі акту № 131-23/03586466 від 17.04.2006 року про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Агропромбуд» за період з 01.10.2004 року по 31.12.2005 року відповідач прийняв податкове повідомлення – рішення від 03.05.2006 року № 0001071702/0, яким визначив податкове зобов»язання податку з доходів найманих працівників в сумі 2 608 грн. 50 коп., в тому числі основного платежу 869, 5 грн.; штрафних санкцій – 1 739 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач встановив, що позивач несвоєчасно перерахував податок з доходів, чим порушив п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-1У від 22.05.2003 року (надалі Закон 889), яким передбачено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Перевіркою встановлено, що позивач несвоєчасно у 2005 р. перерахував податку з доходів в сумі 14 740 грн. 39 коп. Також перевіркою встановлено, що сума адміністративних штрафів, сплачена за працівників підприємством не обкладалась податком з доходів. Відповідно до ст. 1; п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону 889 до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо: Додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються платнику податку його працедавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Зазначених порушень відповідач виявив по чотирьом особовим рахункам, в зв»язку з чим позивачу донараховано 52 грн. 53 коп. Так як позивач повністю оскаржує рішення відповідача, то в судовому засіданні з»ясовувалися обставини даного порушення і позивач усно заявив суду, що погоджується з цим порушенням. Також позивач погодився з донарахуванням йому 17 грн. 65 коп. податку з доходів за порушення п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889 та п. 4 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» від 26.12.2003 року № 2035.

При перевірці відповідач донарахував позивачу також 799 грн. 32 коп. податку з доходів за порушення п.п. 6.5.2. п. 6.5 ст. 6 Закону 889, посилаючись зокрема, що податок із загального річного оподатковуваного доходу складається з сум податків, визначених за наслідком перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу, а не з середньомісячного оподатковуваного доходу, як було раніше при проведенні річних перерахунків прибуткового податку з урахуванням вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Суд дійшов висновку, що такий висновок відповідача не відповідає діючому законодавству, а саме:

Згідно п.п. 6.5.2 п.6.5 ст. 6 Закону 889 працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг за наслідками кожного звітного податкового року. Позивач здійснив річний перерахунок прибуткового податку за 2004 рік відповідно до розділу 9 «Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ГДПІ № 12 від 21.04.1993 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 09.06.1993 року № 64, та діючої на цей час. При цьому позивачем визначена сума сукупного річного оподатковуваного доходу фізичної особи, розрахований середньомісячний доход; визначені загальна сума фактично утриманих страхових внесків за розрахунковий період, об»єкт оподаткування та прибутковий податок за розрахунковий період по перерахунку. Тобто безпосередньо порядок обчислення податку встановлений не Законом 889, а діючою Інструкцією, яку позивач не порушив. Разом з тим і відповідач не зазначив в акті про порушення саме Інструкції, так як інший порядок обчислення законом не встановлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції від 03.05.2006 р. № 0001071702/0 в частині донарахування податку з доходів найманих працівників за основним платежем в сумі 799 грн. 32 коп., штрафних санкцій в сумі 1 598 грн. 64 коп., а всього 2 397 грн. 96 коп.

3. В іншій частині позову – відмовити.

Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.