Вирок № 81874266, 21.05.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/807/19

Номер провадження 1-кп/623/153/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Павленко М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ізюмського міськрайонного суду Харківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2019 року за № 12019220320000136 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого 08.09.2014 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.09.2016 з не відбутим строком покарання 1 рік 2 місяці 26 днів ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 23-00 години, знаходився з дозволу власниці ОСОБА_3 у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Honor» моделі «BLN-L21», який належить ОСОБА_3

Після чого, ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вважаючи, що за його діями ніхто не слідкує, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, від`єднав від зарядного пристрою мобільний телефон марки «Honor» моделі «BLN-L21», який належить ОСОБА_4 та направився у напрямку виходу із будинку. В цей час ОСОБА_5 , який також знаходився у приміщенні кухні помітив те, як ОСОБА_1 від`єднує від зарядного пристрою мобільний телефон, достовірно знаючи, що він належить ОСОБА_4 та почав говорити йому, щоб той зупинився.

Далі, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його протиправні дії помічені ОСОБА_5 та розцінюються останнім як викрадення, з метою заволодіння майном, проігнорував його вимоги зупинитися та продовжив вчиняти злочин, а саме зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв гр. ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2764 грн. 30 коп.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1

правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 186 ч. 2 КК України - грабіж, тобто відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

ОСОБА_1 раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Ізюмської ЦМЛ не перебуває.

Відповідно до висновку досудової доповіді Ізюмського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

При призначенні покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що він щиро розкаюється у вчиненні злочину та активно сприяв розкриттю злочину, матеріальна шкода потерпілій відшкодована шляхом повернення викраденого, що є обставинами, які пом`якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 є рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить з того, що відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, та враховує позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких покарання, як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним, пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи Балканов проти Росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти Росії від 29.11.2007 року).

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення з застосуванням умов ст. 75 КК України, із звільненням від відбування призначеного покарання із зобов`язаннями, передбаченими ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 300 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання про речові докази має бути вирішене згідно ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_7 в період іспитового строку, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та додатково покласти обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 520/19 від 12.02.2019, в сумі 300,00 грн. на розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк» 5168742212386969, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий експерт ОСОБА_9 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2019.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Honor»моделі «BLN-L21» ІМЕІ: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , який переданий на зберігання потерпілій, - залишити потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонним суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко