Вирок № 81873416, 21.05.2019, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/705/18 Провадження №-1-кп/613/39/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., прокурора Кривошея Я.В., захисника – адвоката Зябкіна В.В., представника потерпілого – адвоката Векленка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12018220220000099 від 21 лютого 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Опішня Зіньковського району Полтавської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

за ч.2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20 лютого 2018 року близько 22 год. 00 хв., керуючи технічно - справним автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автошляху Харків-Охтирка, зі сторони с.Максимівка Богодухівського району Харківської області, в напрямку м.Богодухів Харківської області, на шляху прямування грубо порушивши Правила дорожнього руху України, а саме вимоги п.п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», виїхав на смугу зустрічного руху автошляху Харків-Охтирка, та на 48 км + 100 м допустив зіткнення з легковим автомобілем марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП останній отримав тілесне ушкодження у вигляді відкритого багатоосколкового перелому середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням відламків, яке згідно висновку судово-медичної експертизи 12-14 №60_БГ/18 від 28.03.2018 року за ступенем тяжкості кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою загрози для життя.

У діях водія автомобіля «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 маються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, не заперечував обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно він керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti», рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год, об`їжджаючи яму на дорозі, виїхав на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем, яким керував потерпілий ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку. Пояснив, що після пригоди він підбіг до потерпілого, який в цей час був біля авто та був поряд, поки його не забрала швидка. Уточнив, що зіткнення сталося лівою стороною його автомобіля з лівою стороною автомобіля потерпілого, та після пригоди він вживав пиво. Заявлені позови прокурора та потерпілого не визнав в повному обсязі.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснив, що він 20 лютого 2018 року, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, рухаючись в напрямку з м.Богодухова до с.Горького зі швидкістю близько 50 км/год, побачив як на його смугу руху виїхав автомобіль. Намагаючись уникнути зіткнення, він почав з`їжджати на обочину, але зіткнення уникнути не вдалося. Уточнив, що зіткнення сталося на полосі, по якій він рухався. Після пригоди він виліз з автомобіля та коли лежав на обочині сторонні люди надавали йому першу медичну допомогу, зробили знеболювальний укол, викликали швидку та працівників поліції. Удар прийшовся в передню ліву частину автомобіля, яким він керував. Обвинувачений дійсно приходив до лікарні, вибачався та надав йому кошти в розмірі 3000 гривень. Позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Просив позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами, щоб останній не мав можливості вчинити аналогічний злочин.

Протоколом огляду місця ДТП від 20 лютого 2018 року, схемою та фототаблицею до нього, згідно яких було оглянуто автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 з механічними пошкодженнями, отриманими в результаті дорожньо - транспортної пригоди та зафіксована обстановка на місці події /Т. 2 а.п. 11-23/;

Довідкою КУОЗ «Богодухівська ЦРЛ» №06-18/187 від 28.02.2018 року, відповідно до якої: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий: АДРЕСА_2 був доставлений в приймальне відділення КУОЗ Богодухівської ЦРЛ 20.02.2018 в 23-20 з місця ДТП, та був госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом: Відкритий багатоуламковий перелом обох кісток лівої гомілки в середній третині. 20.02.2018 операція: ПХО рани. 21.02.2018. Операція: МОС більшеберцової кістки. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий: АДРЕСА_3 був доставлений в приймальне відділення КУОЗ Богодухівської ЦРЛ 20.02.2018 з місця ДТП, від медичного огляду та медичної допомоги категорично відмовився./Т.2 а.п.66-67/

Висновком судово-медичної експертизи 12-14№60-БГ/18 від 28 березня 2018 року, за яким: 1. Згідно даним наданої медичної документації у ОСОБА_2 мало місце тілесне ушкодження – відкритий багатоосколковий перелом середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням відламків. По ступеню тяжкості відкритий багатоосколковий перелом середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням відламків, що мався у ОСОБА_2 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою загрози для життя (П.2.1.1.а.,2.1.2.,2.1.3.м Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995р. №6). 2. Вищевказане ушкодження утворилося від ударної дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не знайшли свого відображення в характері ушкодження, але такими предметами могли бути і деталі салону автомобіля. 3. Вищевказаний відкритий перелом кісток лівої гомілки, що мався у ОСОБА_2 міг бути спричинений йому в період часу, вказаний в постанові, тобто 20.02.2018р. Під час спричинення вищевказаного ушкодження ОСОБА_2 міг бути водієм легкового автомобіля і був звернений лівою боковою поверхнею тіла до травмуючої сили. Згідно даним наданої медичної документації у ОСОБА_2 будь-які накладення на його тілі вказані не були./Т.2 а.п.69-70/

Висновком судової автотехнічної експертизи №321/18 від 26.04.2018, за яким: на момент експертного огляду, рульове керування автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 знаходилося в працездатному, але технічно несправному стані через деформацію рульової тяги переднього лівого колеса. До ДТП рульове керування автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 знаходилося в працездатному стані. На момент експертного огляду робоча гальмівна система автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 знаходилася в працездатному, але технічно несправному стані через руйнування гальмівного шлангу живлення гальмівного механізму переднього лівого колеса. На момент експертного огляду ходова частина автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 знаходилася в технічно несправному стані та не наскрізного пошкодження шини переднього лівого колеса, руйнування підрамнику у місці кріплення важеля підвіски переднього лівого колеса. З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, відповісти на питання: «Чи в працездатному стані знаходилася робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 до ДТП», не представляється можливим. Несправність рульового керування, у вигляді деформації рульової тяги переднього лівого колеса, виникла в результаті ДТП. /Т.2 а.п.79-82/

Висновком судової автотехнічної еспертизи №322/18 від 26.04.2018, за яким: на момент експертного огляду рульове керування автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 знаходилося в технічно несправному та не працездатному стані через руйнування рульової тяги переднього лівого колеса. На момент експертного огляду робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 знаходилася в працездатному, але технічно несправному стані через відсутність гальмівної рідини в одному із контурів живильного бачка, та розгерметизації гальмівної системи в контурі переднього лівого колеса. На момент експертного огляду ходова частина автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 знаходилася в технічно несправному та не працездатному стані через руйнування стійки стабілізатора поперечної стійкості підвіски переднього лівого колеса, наскрізне пошкодження шини заднього лівого колеса, руйнування кронштейну кріплення важеля розтяжки переднього лівого колеса до кузова та деформацію диску переднього лівого колеса. 2. Несправність ходової частини у вигляді деформації диску переднього лівого колеса виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди./Т.2 а.п.103-106/

Протоколом проведення слідчого експерименту від 19 березня 2018 року, за участю ОСОБА_2 , схемою та фототаблицею до нього, в ході якого останній показав та пояснив на місцевості про обставини дорожньо - транспортної пригоди, що не суперечить іншим доказам по справі /Т.2., а.п. 135-141/

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №320/18 від 18.04.2018 року, за яким: В момент первинного контакту автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 своєю лівою передньою боковою частиною контактував із лівою передньою боковою частиною автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 . В момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 і повздовжньою віссю автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 складав близько 170 градусів. /Т.2 а.п.122-125/

Висновком судової автотехнічної експертизи №431/18 від 23.04.2018, за яким: У даній дорожній ситуації водій автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України. У даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігання події для водіїв автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Технічна можливість запобігання події діями водія автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 не визначалась виконанням вимог Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 маються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебувають в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події. У діях водія автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували б у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події./Т.2 а.п.148-151/

Висновком судової автотоварознавчої експертизи №4833 від 06.09.2018 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_2 складає 48 251 гривень 70 коп. Визначити вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_2 не представилось можливим, оскільки вказаний автомобіль відновленню не підлягає.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки ці докази містять у собі відомості про факти, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_1 порушено вимоги п.п.10.1 ПДР України, суд приходить до висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 події та складу кримінального правопорушення (злочину).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує відсутність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, а також бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не працює,за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий. Відповідно до змісту висновку за досудовою доповіддю органу пробації, останній вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення (злочин), вчинене ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, також, при призначенні покарання суд враховує думку потерпілого ОСОБА_2 та його представника, які не заперечували проти звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, при цьому наполягали на позбавленні ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, з метою запобігання вчинення ним аналогічного злочину.

Крім того, відповідно до положень п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання, зокрема, за ст. 286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода відбулась через порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , зважаючи на позицію потерпілого та його представника, з врахуванням ставлення обвинуваченого до кримінального правопорушення (злочину), відсутність відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі, із звільненням його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в порядку, передбаченому ст.75 КК України при здійсненні контролю за його поведінкою, відповідно до положень ст.76 КК України, з призначенням додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

На думку суду, саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , а також буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Стосовно цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 суд зазначає наступне:

Відповідно до змісту ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7000 гривень задоволенню не підлягає, оскільки належних та допустимих доказів необхідності придбання вказаних в чеках ліків, та доказів їх придбання саме для лікування наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася, суду надано не було.

Крім матеріальної шкоди, ОСОБА_2 посилається на заподіяння йому моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 200 000 гривень, посилаючись на те, що внаслідок ДТП він пережив і переживає сильні душевні страждання, при цьому зазначає, що його звичайний життєвий устрій потерпів значних негативних змін, оскільки він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні, пересувався за допомогою милиць. В результаті ДТП було порушено його особистий уклад життя та життя його сім`ї. Він переніс тяжкі вимушені зміни у психологічному стані, у життєвих стосунках, оскільки були великі проблеми у самостійному пересуванні та обслуговуванні, не мав змоги допомагати своїй родині у побуті та по господарству. Тривалий час він не мав змоги працевлаштуватися, на належному рівні утримувати свою сім`ю.

Так, правилами ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом…, використання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до вимог ч. 5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до положень ст.1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальними підставами відповідності за завдану моральну шкоду є спричинення моральної шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями особи, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільного відповідача, у спричиненні неправомірних дій цивільному позивачу, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, та винні дії обвинуваченого знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з моральною шкодою, що була спричинена цивільному позивачу ОСОБА_2 , тому суд вважає, що моральна шкода в даному випадку - це витрати немайнового характеру, які цивільний позивач зазнав внаслідок моральних та фізичних страждань, заподіяних йому незаконними діями обвинуваченого, а також негативних наслідків, які знайшли свій вираз в моральних переживаннях у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких зазнав потерпілий, а також приймаючи до уваги, що злочин скоєно з необережності, приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме - в розмірі 70000 грн. В задоволенні решти вимог – відмовити.

Позов прокурора Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Богодухівської районної державної адміністрації, на фінансуванні якої знаходиться КУОЗ Богодухівська ЦРЛ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат на лікування потерпілого від злочину у розмірі 5842 гривні 23 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки судом встановлено, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КУОЗ Богодухівської ЦРЛ. з 20.02.2018р. по 06.03.2018р. з діагнозом обломковий перелом середньої третини лівої гомілки обох кісток зі зміщенням, вартість лікування становить 5842 грн. 23 коп, що підтверджується довідкою КУОЗ Богодухівської ЦРЛ.

Відповідно до статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.Згідно частини третьої даної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Обговорюючи питання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на проведення експертиз, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати в сумі 16159 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ч.1, ч.2 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в цей орган, не виїждати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року на автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2005 року випуску, який належить ОСОБА_1 ; автомобіль марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , зеленого кольору, 1997 року випуску, який належить ОСОБА_2 - скасувати.

Речові докази: автомобілі марок Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 та ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , які знаходяться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області – повернути власникам.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Богодухівської районної державної адміністрації, на фінансуванні якої знаходиться КУОЗ Богодухівська ЦРЛ (р/р №35429255037127 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02003899) витрати на лікування потерпілого, у сумі 5842 (п`ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 23 копійки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень. В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в доход держави, витрати за проведення судових експертиз в сумі 16159 (шістнадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Богодухівський районний суд Харківської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя