Ухвала суду № 81872078, 21.05.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13462/16-а

Провадження № 2-а/344/438/19

У Х В А Л А

21 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Бородовського С.О.,

з участю секретаря Кондратів Х.І.,

представника відповідача Кучкуда П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання відводу головуючого судді за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішень, -

встановив:

позивач подав заяву про відвід головуючого судді з тієї підстави, що головуючим не продовжено розгляд справи зі стадії, на якій завершився її розгляд після скасування ухвали про закриття провадження, а із проведенням підготовчого судового засідання, не розглянуто відвід судді протягом двох днів з моменту подання заяви, не прийнято самостійну ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

Позивач не з?явився в судове засідання, не повідомив суд про причину своєї неявки, не надав суду доказів поважності причин неявки в судове засідання, призначене за його заявою.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив заяву про відвід з тієї підстави, що питання відсутності відводу позивача вже було вирішено судом на підготовчому судовому засіданні і позивач надав пояснення про відсутність у нього відводу головуючого судді, а відповідна заява ним подана після виходу суду із нарадчої кімнати і не задоволення клопотання заявника, яке було вирішено судом; тому вважає дії позивача виявленням незгоди із судовим рішенням, що формою незаконного впливу на суд.

Відповідно до п. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Таким чином позивач не подав заяви про відвід у строки, що передбачені процесуальним законом. Заяву про відвід головуючого подано у зв?язку із незадоволенням ним змістом ухвали щодо вирішення його клопотання про застосування до відносин сторін нечинного процесуального законодавства.

В ухвалі суду від 14/05/2019 надано правову оцінку його запереченню щодо продовження судового розгляду зі стадії, на якій його було завершено іншим складом суду з урахуванням ухвали апеляційного суду про скасування ухвали про закриття провадження та не проведення підготовчого судового засідання і не здійснення судового розгляду з початкової стадії розгляду спору по суті.

Було встановлено, що саме позивач перешкоджав проведенню підготовчого судового засідання, неодноразово повторюючи перед судом одне і теж саме пояснення про продовження розгляду спору за протоколом судового засідання від 22/11/2018, яке було завершено виходом суду в нарадчу кімнату після проведення судових дебатів. Судом повторно і неодноразово роз`яснено позивачеві, що надання ним одних і тих же пояснень про початок судового розгляду зі стадії судових дебатів спрямовано лише на затягування судового розгляду і перешкоджає розглядові справи.

Також судом вже було надано оцінку тій обставині, що зміна головуючого судді в цій справі здійснена на підставі повторного автоматизованого розподілу з причини задоволення 04/04/2019 відводу суддею, якій його було заявлено. Відвід задоволено суддею, яка не розпочинала і не продовжувала судовий розгляд спору, а отримала матеріали справи після скасування ухвали про закриття провадження.

Відповідно до ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Отже після скасування ухвали від 21/12/2018 суддя Антоняк Т.М. не міг прийняти участь в її розгляді, а тому не міг продовжити судовий розгляд цього спору, як про це вказував позивач в судовому засіданні.

Скасування апеляційним судом ухвали про закриття провадження в справі та повернення матеріалів справи для її розгляду не забороняє проведення підготовчого судового засідання у зв`язку із визначенням іншого головуючого судді та не передбачає обов`язку здійснити розгляд справи визначеному судді, починаючи зі стадії, на якій завершено судові дебати.

Відповідно до п. 14 ст. 31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Отже в ст. 31 КАС України передбачено загальне правило продовження судового розгляду у разі заміни судді за загальними підставами неможливості продовження судового розгляду зі стадії початку підготовчого провадження або початку розгляд справи по суті.

При цьому за положенням ст. 31 КАС України судовий розгляд не продовжується зі стадії завершення розгляду справи по суті чи, з початку або завершення стадії судових дебатів.

Крім цього правові наслідки зміни головуючого судді за спеціальними підставами передбачаються іншими процесуальними нормами КАС України.

Однак позивач просив суд про продовження судового розгляду зі стадії, на якій було завершено судовий розгляд 21/12/2018.

21/12/2018 судом складено протокол судового засідання, відповідно до якого ухвалу від 21/12/2018 постановлено після виходу суду до нарадчої кімнати зі стадії судових дебатів.

Таким чином виходу в нарадчу кімнату передували судові дебати.

Тому важливо відзначити, що відповідно до ст. 226 КАС України у разі виходу з нарадчої кімнати, після судових дебатів судом виключно можуть з`ясувуватись нові обставини, що мають значення для справи, або це може бути здійснено виключно для дослідження нових доказів і здійснюються такі дії виключно судом, який повернувся з нарадчої кімнати до встановлення обставин.

Таким чином в порушення принципу безпосередності дослідження доказів, що в тому числі передбачено положенням ст. 90 КАС України позивач просив суд не встановлювати фактичні обставини, не забезпечувати можливість іншим учасникам спору висловити правові позиції, висловити їх думку щодо оцінки доказів, не надати можливість оголосити заперечення проти позову, а одразу перейти до ухвалення судового рішення.

Крім цього відповідно до положень ст. ст. 224, 225 КАС України судові дебати проводяться після завершення з`ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами.

Відповідно до п. 3 ст. 224 КАС України вислухавши додаткові пояснення, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Отже з`ясування обставин в цій справі 21/12/2018 було завершено, судові дебати в цій справі також було завершено.

Тому, по-перше, відсутні правові підстави для продовження завершених процесуальних дій.

По-друге, відсутня будь-яка інша можливість розпочати судовий розгляд з будь-якої іншої стадії, як тільки з підготовчого засідання.

Також важливо зазначити, що відповідно до п. 5 ст. 223 КАС України у випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті, суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

Отже повернення до початку розгляду справи під час її розгляду по суті може бути виключно у разі не завершення відповідної стадії та не оголошення судових дебатів.

Тому положення п. 5 ст. 223 КАС України не підлягає застосуванню в даній справі щодо відносин, про які вказав позивач.

Крім цього цим складом суду не відкривалось провадження в даній справі, оскільки провадження відкрито ухвалою іншого складу суду, після зміни головуючого процесуальним законом не передбачено необхідності постановлення ухвали про прийняття справи до провадження чи повторного відкриття вже відкритого провадження, виклик в судове засідання учасників здійснюється на підставі відповідного повідомлення, а не ухвали суду.

Таким чином процесуальним законом не передбачено необхідності повторного постановлення письмової ухвали про призначення попереднього засідання, не заборонено проведення підготовчого засідання, питання проведення підготовчого засідання віднесено до компетенції головуючого судді, а не до компетенції сторін, вирішення питання про проведення підготовчого засідання не здійснюється з урахуванням думок будь-яких інших учасників судового розгляду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вайт та Кенеді проти Німеччини» (Waite and Kennedy v. Germany), заява № 26083/94, п. 54, ЕСПЛ 1999-I Суд повторює, що саме національні суди повинні тлумачити національне законодавство та надавати оцінку наданим їм доказам.

Після передання матеріалів справи сторонам направлено виклики в судове засідання на 23/04/2019, засідання відкладено на 14/05/2019, на час початку, якого оголошено про проведення підготовчих дій за змістом Глави 3 КАС України. Отже судом однозначно повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання.

При цьому представник відповідача, на відміну від позивача, просив суд про проведення саме підготовчого судового засідання для участі в якому і з`явився в зал судових засідань, а також він просив суд про оголошення перерви саме на стадії підготовки судового розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України серед основних засад адміністративного судочинства є проголошено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Отже, хоча позивач заявляв про необхідність розгляду даного спору для його вирішення по суті, при цьому усі його дії було спрямовано на зловживання правами з метою не забезпечення можливості для представника відповідача реалізувати його права, затягування судового розгляду, звільнення позивача від необхідності виконати його процесуальні обов`язки. Єдиним наслідком зазначених дій позивача було затягування судового засідання. При цьому судом саме на прохання позивача дату судового розгляду було призначено на 14/05/2019 з відповідної дати в липні місяці 2019 року та повідомлялось позивачеві, що 14/05/2019 в суді значне навантаження у зв`язку із необхідністю розгляду кримінальних проваджень щодо яких процесуальним законом встановлено невідкладний строк їх розгляду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини виключно національному суду належить компетенція на тлумачення діючих в суді правил, суд не є засобом для будь-якої зі сторін для зловживання їх правами, не сприяє та не толерує цього. Також позивачем не враховано, що зловживання сторін правами заборонено положенням ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже заяву про відвід головуючого судді, подану під час судового розгляду може бути вирішено виключно в судовому засіданні.

В п. 11 ст. 40 КАС України вказано, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Разом з цим в п. 3 ст. 126 КАС України вказано, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Таким чином для надання можливості представнику відповідача прибути в судове засідання та надати його пояснення з приводу заяви позивача про відвід головуючого, яка підлягає розглядові виключно після з?ясування думки представника відповідача судом призначено відповідне судове засідання на 21/05/2019.

Отже пояснення позивача про упередженість головуючого судді у розгляді заяви про відвід не в дводенний строк суперечить положенням процесуального закону, а саме п. 3 ст. 126 КАС України.

При цьому зазначена ситуація має місце саме з вини позивача, оскільки саме ним подано заяву про відвід головуючого судді після проведення підготовчого судового засідання, на якому ним повідомлено про відсутність у нього відповідних заяв та після визначення дати і місця судового розгляду спору по суті.

Відповідно до ст. 40 КАС України заяву про відвід головуючого судді може бути передано на розгляд іншого судді тільки після висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

постановив:

провадження в справі зупинити до моменту вирішення питання відводу головуючого судді;

заяву про відвід головуючого судді передати до канцелярії суду для визначення судді щодо її розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бородовський С.О.