Рішення № 81870581, 11.05.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №205/8932/18

Провадження №2/201/1841/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла зазначена цивільна справа.

В обґрунтування позовних вимог представник ПрАТ «СК «Інгосстрах» посилався на те, що 18 лютого 2017 року за участю автомобіля марки Audi 80, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 і належного на праві власності ОСОБА_2 , відбулась дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої у судовому порядку був визнаний ОСОБА_1 . Оскільки відповідач є учасником бойових дій і на підставі ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнений від обов`язку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позивач звернувся до МТСБУ із заявою про сплату ПрАТ «СК «Інгосстрах» страхового відшкодування, виплаченого останнім на користь потерпілої у відповідній дорожньо-транспортній пригоді особи, в розмірі 34256 грн. Оскільки МТБУ було відмовлено позивачу у виплаті зазначених грошових коштів, а відповідач під час дорожньо-транспортної пригоди керував не належним йому автомобілем, позивач звернувся до суду з цим позовом і просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 34256 грн., а також судові витрати у справі.

Представником позивача надано до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обов`язок МТСБУ відшкодувати позивачеві суму сплаченого останнім страхового відшкодування в розмірі 34256 грн.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 лютого 2017 року за участю автомобіля Audi 80, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 і належного на праві власності ОСОБА_2 , а також автомобіля Hyundai Accent, д/н НОМЕР_2 , відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зазначені автотранспортні засоби були пошкоджені (а.с. 12).

Винуватцем цієї ДПТ постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2017 року був визнаний ОСОБА_1 (а.с. 13).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai Accent, д/н НОМЕР_2 , застрахована ПрАТ «СК «Інгосстрах» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту DNF0CPS-168RCKT від 27 вересня 2016 року (а.с. 9-10), у зв`язку з чим позивачем було виплачено страхове відшкодування за договором DNF0CPS-168RCKT в розмірі 34256 грн. (а.с. 21).

Судом також встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 19 березня 2015 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 22, 23 зворот), у зв`язку з чим ПрАТ «СК «Інгосстрах» звернулось на адресу МТСБУ із претензією (заявою) про сплату коштів страхового відшкодування, виплачених страховою компанією на адресу потерпілої в дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 18 лютого 2017 року, особи в розмірі 34256 грн. (а.с. 24).

Листом № 25894 від 09 серпня 2018 року МТСБУ повідомило ПрАТ «СК «Інгосстрах» про відсутність підстав для здійснення регламентної виплати в рахунок відшкодування витрат понесених за договором майнового страхування через відсутність належним чином завірених документів ОСОБА_1 про те, що він відноситься до відповідної категорії громадян (учасників бойових дій) (а.с. 22 зворот).

Положеннями п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з офіційним тлумаченням зазначеного Закону України, яке міститься в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2014 від 23 грудня 2014 року у справі №1-6/2014, в аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі.

В процесі розгляду цієї цивільної справи судом не встановлено обставин, які б спростовували законність права керування ОСОБА_1 автомобілем марки Audi 80, д/н НОМЕР_1 , 18 лютого 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ПрАТ «СК«Інгосстрах» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 34256 грн., оскільки на відповідача поширюється вимоги п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому за даним позовом ОСОБА_1 не є належним відповідачем.

При цьому суд звертає увагу на те, що МТСБУ відмовило ПрАТ «СК «Інгосстрах» у здійсненні регламентної виплати з причин ненадання належним чином завірених копій документів ОСОБА_1 на підтвердження його пільги, а не з причин керування відповідачем неналежним йому на праві власності автомобілем, на що посилається позивач в обґрунтування заявленого позову до ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.С. Федоріщев