Ухвала суду № 81869929, 21.05.2019, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/822/19

провадження № 2-з/179/11/19

У Х В А Л А

21 травня 2019 року смт. Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кошля А.О. розглянувши заяву позивача – ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач-1), селянське (фермерське) господарство «Лаванда» (відповідач-2), третя особа державний реєстратор відділу державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач-1), селянське (фермерське) господарство «Лаванда» (відповідач-2), третя особа державний реєстратор відділу державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна, в якій позивач просить:

- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 11,7337 га. кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений 20.02.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право оренди якого зареєстровано 04.07.2013 року реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції, з 05.07.2018 року строком на п`ять років на тих самих умовах.

- визнати укладеною додаткову угоду від 15.05.2018 року до договору оренди земельної ділянки 11,7337 га. кадастровий номер НОМЕР_1 укладений 20.02.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право оренди якого зареєстровано 04.07.2013 року реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції, номер запису про інше речове право 1521842;

- визнати недійним договір оренди земельної ділянки площею 11,7337 га. кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений 20.07.2018 року між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством «Лаванда», право оренди зареєстровано 27.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 27321449;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 11,7337 га. кадастровий номер НОМЕР_1 , зареєстрованого 27.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 27321449, на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного 20.07.2018 року між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством «Лаванда»

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:

-зупинити дію договору оренди земельної ділянки площею 11,7337 га. кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений 20.07.2018 року між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством «Лаванда», право оренди зареєстровано 27.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 27321449, до набрання судовим рішенням законної сили по даній справі;

-заборонити компетентним органам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки площею 11,7337 га. кадастровий номер НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_2 , до набрання судовим рішенням законної сили по даній справі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою забезпечення позову - є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Мотиви поданої заяви зводяться до того, оскільки спірний договір оренди укладений 20.07.2018 року до 20.07.2028 року, у разі задоволення позовних вимог рішення суду неможливо буде виконати. Враховуючи, що відповідачі уклали спірний договір в період дії договору від 20.02.2013 року, у зв`язку з чим на час розгляду справ можуть вчиняти будь-які дії, які унеможливлять виконання рішення суду щодо поновлення договору оренди, а саме укладання нового договору, додаткових угод та інше. У зв`язку з чим просить вжити заходів забезпечення позову.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд акцентує увагу на тому, що питання про порушення прав позивача, як орендаря, внаслідок дій відповідачів є предметом судового розгляду, тому висновок про протиправність таких дій є передчасним.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, вказані побоювання позивача мають форму припущень та не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.

За таких обставин, висновок позивача про вчинення відповідачами дій, спрямованих на унеможливлення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволенні позовних вимог, не знайшов свого підтвердження.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих позивачем щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Позивачем не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову, не надано жодних доказів про існування обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. Щодо вимог про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії зі спірною земельною ділянкою, вони не підлягають задоволенню, оскільки такі дії можуть обмежити законне право власника земельної ділянки розпоряджатись нею на власний розсуд. Передача земельної ділянки в оренду не виключає можливість зміни власника орендованої ділянки внаслідок настання певних юридичних обставин (спадкування, тощо), вчинення інших дій за умови дотриманням зобов`язань за договором оренди.

Враховуючи зазначене, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149- 150 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач-1), селянське (фермерське) господарство «Лаванда» (відповідач-2), третя особа державний реєстратор відділу державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали виготовлено 21.05.2019 року.

Суддя А.О. Кошля