Вирок № 81866735, 20.05.2019, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1987/15-к

Номер провадження 1-кп/585/8/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, за участю секретарів М.В. Шунько, Ю.В Кириленко, прокурора С.М. Думал, представника потерпілого О.М. Максименка, захисників В.О. Маківського, В.І. Цимбала, А.І. Марченка, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської обл., громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, директора СФГ «Єлисей», мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Ромни Сумської обл., громадянки України, з середньою - спеціальною освітою, одруженої, лаборанта ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП», мешканки кв АДРЕСА_2 , не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Ромни Сумської області, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_4 , не судимої, -

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

З пред`явленого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході досудового слідства обвинувачення, яке було частково уточнене в ході судового розгляду провадження, вбачається, що відповідно наказу № 171 від 21.04.2011 ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду директора дочірнього підприємства «ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» Сумської обл., яке розташоване в м.Ромни вул. Прокопенка 10. Згідно статуту підприємства, в редакції 2001 року, його засновником (власником) є ДАК «Хліб України». У відповідності посадової інструкції, затвердженої наказом ДАК «Хліб України» від 24.10.2011 № 268-к, та положень розділу 5 зазначеного статуту, ОСОБА_1 , як директор підприємства, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а саме: визначав, формував, планував, здійснював та координував всі виді діяльності підприємства; організовував роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства; організовував виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, поширення передового досвіду; вживав заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, використання безпечних і сприятливих умов праці; здійснював ефективне використання майна власника та виконання виробничо-фінансових показників; забезпечував своєчасну та повну сплату платежів до бюджету, державних цільових фондів та вчасну виплату заробітної плати; визначав організаційну структуру підприємства, встановлював чисельність працівників і штатний розпис за погодженням із власником; без доручення діяв від імені підприємства; представляв інтереси підприємства у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами та органами державної влади; укладав трудові договори з працівниками; у межах своєї компетенції видавав нормативні документи, накази, розпорядження, давав вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів і працівників підприємства, тобто являвся службовою особою. В кінці липня 2012 року, у зв`язку з виробничою необхідністю та звільненням з посади начальника виробничої лабораторії ОСОБА_5 , ОСОБА_1 запропонував обійняти цю посаду ОСОБА_2 , яка на той час працювала заступником начальника виробничої лабораторії. Остання погодилася на пропозицію, але зауважила, що через відсутність досвіду на такій посаді та великий об`єм документації, їй буде допомагати виконувати цю роботу ОСОБА_6 Остання на той час працювала Державним інспектором сільського господарства відділу контролю якості та безпеки зерна і продуктів його переробки Управління контролю якості сільськогосподарської продукції Державної сільськогосподарської інспекції у Сумській області і в зв`язку з виконанням своїх обов`язків мала змогу знаходитися на території ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП» і допомагати ОСОБА_2 виконувати частину її роботи. Для виплати грошової винагороди ОСОБА_6 , за таку допомогу, ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з метою розтрати грошових коштів підприємства, запропонував ОСОБА_2 підшукати особу для фіктивного оформлення її на роботу, яка фактично не буде працювати на підприємстві, а нараховані в якості заробітної плати грошові кошти цій особі, передавати ОСОБА_6 ОСОБА_2 діючи в якості пособника для реалізації злочинних намірів, пов`язаних з розтратою грошових коштів підприємства, вирішила оформити таким чином на роботу свого сина - ОСОБА_7 , не повідомляючи останньому про вчинення протиправних дій. З метою досягнення запланованого, ОСОБА_2 підробила заяву про прийняття ОСОБА_7 на посаду начальника цеху млинзаводу ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» та надала її ОСОБА_1 , який поставив на ній резолюцію для підготовки наказу про прийняття на роботу вказаної особи. На підставі даної заяви директором підприємства ОСОБА_1 підписаний наказ № 80-к від 02.08.2012 про прийняття на посаду начальника цеху млинзаводу ОСОБА_7 з 01.08.2012. Крім того, було оформлено договір про повну матеріальну відповідальність з даним працівником, який підписав ОСОБА_1 , від імені адміністрації ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП», та ОСОБА_2 , яка поставила підпис за ОСОБА_7 Таким чином, підробивши офіційні документи, ОСОБА_1 діючи в групі з ОСОБА_2 , яка сприяла вчиненню злочину, надаючи підроблені документи, створили умови для розтрати грошових коштів підприємства, шляхом нарахування заробітної плати ОСОБА_7 , який не був обізнаний про прийняття його на роботу і в ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП» не працював. В подальшому, зловживаючи своїм службовим становищем, директор ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_1 , для вчинення розтрати грошових коштів підприємства, в інтересах третіх осіб, дав вказівку головному питлівнику ОСОБА_8 , яка керувала роботою млинзаводу та вела табель обліку робочого часу даного підрозділу, заносити дані до таких табелів про начебто вихід на роботу та відпрацювання відповідних годин та днів начальником цеху ОСОБА_7 . Таким чином, ОСОБА_8 , являючись службовою особою, достовірно знаючи що ОСОБА_7 не працює на підприємстві, стала вносити неправдиві відомості щодо виходу ОСОБА_7 на роботу, відпрацювання відповідних годин на посаді начальника цеху млинзаводу. Вчиняючи протиправні дії ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 не перебував на робочому місці та не виконував посадових обов`язків, оскільки на «Роменському КХП» не працював, вносила дані про начебто відпрацювання ОСОБА_7 відповідних днів та годин на вказаній посаді у табелі обліку використання робочого часу, які складались нею кожного місяця за період часу з серпня 2012 року по липень 2013 року та підписувала ці офіційні документи. В подальшому, з метою розтрати грошових коштів підприємства, починаючи з серпня по грудень 2013 року до табелів обліку робочого часу, неправдиві відомості про начебто відпрацювання ОСОБА_7 відповідних днів та годин на посаді начальника цеху млинзаводу, вносила та підписувала начальник виробничої лабораторії ОСОБА_2 , яка складала дані документи як службова особа, будучи керівником даного підрозділу, та виконуючи організаційно-розпорядчі функції. В свою чергу ОСОБА_1 , під час виконання своїх обов`язків на посаді директора підприємства, протягом часу з серпня 2012 року по грудень 2013 року достовірно знаючи про те, що табелі обліку робочого часу, складені ОСОБА_8 та ОСОБА_2 містять неправдиві відомості про роботу начальника цеху млинзаводу ОСОБА_7 , з метою незаконного нарахування та виплати на ім`я даної особи грошових коштів підприємства, затверджував їх своїм підписом. На підставі даних табелів обліку робочого часу кожного місяця в період часу з 01.08.2012 по 30.12.2013 (крім травня 2013 року) бухгалтером по заробітній платі ОСОБА_9 , яка не була обізнана про протиправні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , оформлювались розрахункові листи на кожного працівника підприємства, в тому числі і ОСОБА_7 та платіжні відомості, які передавались до банківської установи для зарахування на карткові рахунки працівників відповідних виплат по заробітній платі. Зважаючи на те, що заробітна плата працівникам ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» виплачувалися на підставі договору № 235 від 22.12.2011, укладеного з ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк», шляхом зарахування їх на карткові рахунки працівників згідно платіжних відомостей підприємства, ОСОБА_2 від імені ОСОБА_7 , підробивши його підписи, оформила заяву-анкету про відкриття рахунків та одержання платіжної картки та заяву договір № 56946:379 від 29.08.2012 про відкриття рахунку та надання спеціального платіжного засобу у вигляді старт-картки (зарплатної) на ім`я ОСОБА_7 Отримавши її у відділенні банку, з метою реалізації злочинних намірів по розтраті грошових коштів підприємства, діючи узгоджено з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 передала дану картку, разом з пін-кодом доступу до неї, ОСОБА_6 Остання , в період з 01.08.2012 по 30.12.2013 періодично, за допомогою вказаної банківської картки, отримувала готівкові грошові кошти, які зараховувалися в якості заробітної плати на ім`я ОСОБА_7 , з відкритого на його ім`я розрахункового рахунку, і витрачала на власні потреби. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в період часу з 01.08.2012 по 30.12.2013 (крім травня 2013 року) незаконно нараховані до виплати та виплачено у якості заробітної плати та інших виплат на ім`я ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 28642,78 грн. Крім того, у зв`язку з незаконним нарахуванням та виплатою заробітної плати на ім`я ОСОБА_7 було перераховано до державних цільових фондів грошові кошти в сумі 6562,73 грн. Таким чином ОСОБА_1 , за пособництва ОСОБА_2 спричинив матеріальної шкоди ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» на загальну суму 35205,51 грн., вчинивши розтрату чужого майна у вигляді грошових коштів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» в інтересах третіх осіб.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що: своїми умисними діями, які виразились у розтраті чужого майна - грошових коштів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» в сумі 35205,51 грн. шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 191 КК України, тобто розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб; своїми умисними діями, які виразилися у внесенні до офіційних документів - ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП»: наказу про прийняття на роботу ОСОБА_7 від 02.08.2012, договору про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_7 , табелів обліку робочого часу в період з 01.08.2012 по 31.12.2013 (крім травня 2013), завідомо неправдивих відомостей, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що: своїми умисним діями, які виразилися у пособництві в розтраті чужого майна - грошових коштів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» в сумі 35205,51 грн. шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою з ОСОБА_1 , вчинила злочин передбачений ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 191 КК України, тобто пособництво в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; своїми умисними діями, які виразилися у внесенні до офіційних документів - табелів обліку робочого часу ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» в період з 01.08.2013 по 31.05.2014, завідомо неправдивих відомостей, вчинила злочин передбачений ч.1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразилися у внесенні до офіційних документів - табелів обліку робочого часу ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» в період з 01.08.2012 по 31.07.2013, завідомо неправдивих відомостей, вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в: розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинене за попередньою змовою групою осіб та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей не визнав. Суду пояснив, що на комбінат хлібопродуктів він прийшов під кінець квітня 2011 року, здається 23 числа. Коли почав розбиратися з фінансовою стороною з`ясувалося, що підприємство взагалі не працювало три роки. Всі фахівці були втрачені. Залишилося 5 чоловік. Потім вони розрахувалися по боргу з виплати заробітної плати в 1 млн. Перед ним стояло завдання з ДАК «Хліб України» - відновити підприємство, щоб воно давало державі прибуток. Набрали людей, почали працювати. У 2011 працювали над тим щоб вивчити економічну ситуацію, підготувати спеціалістів. Він розумів, що повинен відновити виробництво, строк був до 2012 року. Взагалі КХП працює по наданню послуг, перероблює зерно на муку, зберігає зернові культури і отримує за це кошти. Складність діяльності підприємства полягає в тому, що воно розділене, центральний офіс і хлібзавод знаходиться на Горького 106, а інша територія підприємства, не менш важлива, знаходиться на вул. Прокопенка, 10, відстань між територіями кілометр. Це підприємство дуже залежить від проведення лабораторних досліджень. В них лабораторія акредитована, вона розподіляється на два підрозділи, тобто частина людей працює на Горького, а решта - на Прокопенка. Робота підприємства починається з лабораторії, тобто зерно надходить від клієнта, лабораторія досліджує його якість, вологість та інші параметри. Лабораторія розробляє план дій, що підприємство повинно виробити з даного зерна. Половина лабораторії на Горького приймає зерно і переробляє на муку, її називали лабораторією по муці. Лабораторія на Прокопенка, 10 працювала лише по зерну. Переміщувати лаборантів з однієї території на іншу неможливо, бо специфіка роботи така, що лаборанти, які працюють по муці не можуть працювати в тому підрозділі лабораторії, що працює на зернових культурах. Підрозділ лабораторії, що на зернових культурах, приймає машини, розраховує вологість, «сор» та якість зерна, а потім дає рекомендації всьому підприємству, що кожен підрозділ повинен робити: або сушити, або очищати або складувати чи зберігати. Така специфіка роботи лабораторії. У них в лабораторії не було фахівців взагалі, вони набирали нових людей, була значна плинність кадрів, бо люди не знали специфіки роботи і не витримували, хтось навчався на ходу. Місткість всього підприємства 23 тисячі тон зерна, які підприємство може прийняти і переробити. У 2011 році займалися контрактами. До 2012 року він уклав 50 тисяч контрактів по зернових. Коли звільнився зерновик ОСОБА_5, постало питання де знайти людину, яка б могла замінити його по лабораторії. Вони спілкувалися із фахівцями по зерну по Роменському району, також він звертався в Київ, щоб дали фахівця навчити тих людей яких він набрав з вулиці. Але з Києва була відмова, а по району знайти не зміг. Коли він оголосив, яка буде завантаженість підприємства, всі керівники підрозділів висловили стурбованість щодо відсутності хоча б одного хорошого спеціаліста по зерну. Почали думали де знайти фахівця щоб навчити лаборантів, яких лише набрали. Він людина нова, фахівців не знав. На планерці хтось запропонував залучити ОСОБА_6 , яка є фахівцем по зерну. На той час вона працювала в хлібінспекції і в неї було місце роботи. Переговорили щоб вона навчила лаборантів працювати на зерні, показала як ведеться документація, як організувати роботу лабораторії, бо начальник лабораторії більше спеціаліст по муці, а на зерні ніколи не працював. ОСОБА_6 погодилася, але пояснила, що у зв`язку зі слабким здоров`ям дуже довго допомогти не зможе, але навчить людей і підбере кадри. Спочатку домовилися, що вона допоможе 2-3 місяці. Мабуть вона просила, щоб узгодили це питання за її основним місцем роботи. На той час там проводилася відомча реорганізація, змінювалися керівники, були в.о. і з ним на цю тему ніхто не хотів спілкуватися. Згодом інспекцію приєднали до сільгоспуправління, довго призначався керівник і він не зміг узгодити всіх дій, щоб її не лаяли, а вона їм допомогла. В даній ситуації вже людина працювала, організувала роботу і потрібно було їй платити кошти. Рішення було прийнято таким чином, щоб людину якусь оформити, а ОСОБА_6 виплачувати тимчасово ці кошти, щоб вона не пішла, бо була така виробнича необхідність. Необхідність в тому, що наприклад коли надходить зерно і лабораторія не ретельно обстежує зерно, якщо помилка виникає на 1 % по вологості, то якщо брати по об`єму, з 10000 тон зерна, а це третя частина завантаження цього підприємства, 100 тон зерна зразу втрачається. Якщо вологість кукурудзи береться 27, а її фактична вологість була 26 і після цих досліджень майстер керується ними, розробляється температура сушки, потік сушки, цикл очищення зерна, вираховується скільки газу, електроенергії потрібно щоб сушити зерно. Якщо на 1 % пересушується зерно, по ГОСТ вологість має бути 13,5 - 14, а виходить 12, зерно не відповідає ГОСТ, господар зерна не продасть його і не захоче забирати, це вже втрати. Також йде мова про зменшення ваги, із 10000 тон - 100 тон нестачі. Цього всього він боявся, бо нові люди не знали цієї відповідальності, міг бути брак і ризикувати він не міг. Якби мала місце нестача, її довелося б поповнювати, а це на той час близько 200000 грн. за 1 % помилки. Він виходив з того, що якщо людині сплатити 1000 грн., а вона дасть їм можливість вирівняти ситуацію, то це нормальна угода. Розумів, що йде на порушення, але це було вимушено. Лабораторія займається відвантаженням, механіка відвантаження така, що там є майстри і робочі, а сама лабораторія - контролює. По тих цінах він рахував, що якби вагон відправили в порт на Одесу чи Миколаїв, неправильно навантажили його або поганої якості і вагон повернувся назад, то оплата вагона туди й назад, плюс зерно, то це до 50000 грн. збитків. Невиконання контракту могло призвести до збитковості підприємства на мільйони. Вищестояща організація це не схвалила б, могла бути і кримінальна справа. На підприємстві був борг близько 1 млн. 300 т. грн. по зарплаті, який треба було виплачувати, також потрібно було сплачувати поточну зарплату, було 600 тисяч господарських боргів. Він постарався підняти підприємство в 2,5-3 рази, тобто з місткістю 23 тисячі тон зерна, він прокрутив - 50 тисяч. Це дало змогу розрахуватися з усіма боргами, по зарплаті, за газ і в 2013 році вони почали виплачувати заробітну плату без затримок. ОСОБА_6 йому запропонував хтось на планерці як хорошого фахівця і він в ній не помилився.Він хотів взяти цю людину за договором, але Київ заборонив йому збільшувати штат. Крім того, для того щоб взяти цю особу на роботу потрібно було узгодити це з її керівництвом. Але там керівники змінювалися і це питання не було з ким узгодити. Але гроші платити потрібно було, хто запропонував цю схему у 2012 році він не пам`ятає. Пішли на цей крок, бо іншого варіанту не було. Вона отримувала по 800-1000 грн. щомісячно, але дала можливість отримати підприємству прибуток, жодного вагону не повернулося. Завдяки їй зберегли ту потужність яку запланували. Вихід знайшли такий - офіційно працевлаштували іншу особу, яка не працювала - це був ОСОБА_7 , а фактично працювала ОСОБА_11 і їй платили заробітну плату. Думали, що так буде 2-3 місяці, але вийшло по іншому. Пішли перевірки по комбінату і він не міг відслідковувати хто працює хто ні. Хто писав заяву про прийняття на роботу ОСОБА_12 він не відслідковував. Коли підписував наказ про призначення ОСОБА_12 він розумів, що ця особа працювати не буде. З якого часу ОСОБА_6 працювала точно не пам`ятає, може з вересня. Лаборанти працювали позмінно, бо підприємство працювало цілодобово. Начальник підрозділу, як начальник лабораторії, складала графік з прізвищами працівників, хто і коли повинен виходити на роботу. Ці обов`язки виконувала ОСОБА_6 як заступник начальника лабораторії на тій території де приймалося зерно. Вона і навчала, і складала графіки. Начальником лабораторії в цей час була ОСОБА_13 , вона була на Горького 106, на млинзаводі, вона більше фахівець по муці, а не по зерну. Тому вона попросила взяти фахівця по зерну. ОСОБА_2 до цього працювала на млинзаводі заступником начальника лабораторії, а коли пішов ОСОБА_5, він запропонував їй стати начальником лабораторії і вона погодилася. Начальник лабораторії - по муці, а заступник - по зернових, і знаходяться вони на різних територіях. Робочий день з 8 год. до 17 год. - так працювала і ОСОБА_14 . У ОСОБА_6 був вільний графік, вона виконувала свою роботу, вечорами заповнювала журнали, робила «сводки» у вихідні дні. Коли їхав у відрядження на Київ, в 4-5 годин ранку, неодноразово бачив ОСОБА_6 на підприємстві. Коли прийшов працювати на підприємство, крім боргу по заробітній платі, були й інші борги: 100 тисяч за газ, борг за господарські потреби десь до 200 тисяч, всього боргу десь до 2-х млн. За час його роботи на підприємстві в 2012 році отримали 0,5 млн. чистого прибутку, у 2013 році теж був прибуток. На час його звільнення зароблених грошей було 2,5 млн., боргів не було.ОСОБА_6 брали для того, щоб навчала людей. У 2012 році брали на роботу ОСОБА_23, яку навчала ОСОБА_11 , але та захворіла на онкозахворювання і померла. Окрім цього, начальником лабораторії працює ОСОБА_42, яку навчала саме ОСОБА_6 сама заповнювала журнали, але, здається підписи вона не ставила. ОСОБА_11 допомагала підприємству ще раніше - у 2011 році, тоді її просто просили. Певний час ОСОБА_6 за роботу нічого не отримувала, він боявся, щоб вона взагалі від них не пішла. У 2013 році влітку ОСОБА_42 було призначено на посаду заступника начальника лабораторії. Її на посаду призначив його заступник ОСОБА_16 , який згідно посадових обов`язків вів кадрову політику на підприємстві, підписував табелі по заробітній платі за його відсутності. ОСОБА_16 мав право приймати осіб на роботу без узгодження з ним. На час призначення ОСОБА_42 на посаду заступника начальника, його на підприємстві не було, він спочатку був у відпустці, а потім на лікарняному. ОСОБА_16 не погоджував з ним питання призначення ОСОБА_42 , до відома теж не ставив. За той період часу, коли формально працював ОСОБА_7 , а фактично працювала ОСОБА_6 , певні періоди він був у відрядженнях, відпустках. За цей період ОСОБА_16 не писав йому доповідних про те, що ОСОБА_6 працює незаконно чи ОСОБА_7 не працює. Він працював директором підприємства до січня 2014 року. Десь з 2-3 лютого 2014 року він пішов у відпустку, написав заяву на звільнення і після відпустки на роботу більше не вийшов. Його на посаді змінив ОСОБА_16 , а ОСОБА_6 продовжувала працювати. ОСОБА_7 , який не працював, був призначений на посаду начальника млина. Зарплата начальника млина і начальника лабораторії були однакові. Яка була зарплата у ОСОБА_6 в хлібінспекції йому не відомо. Він пропонував їй перейти до них, але ОСОБА_6 пропрацювала там 10-15 років і не хотіла переходити. Якби вона знала, що цієї установи згодом не буде, вона б погодилася. ОСОБА_6 працювала в них не в робочий час, але він не знав як на це подивиться її керівництво і хотів з ними домовитися. ОСОБА_6 перевіряла показники, що лаборанти писали в журнал. Вона могла з метою навчання лаборантів проводити дослідження зерна разом з ними. Коли береться зразок з транспорту при вивантаженні зерна, воно береться в певний бачок, який зберігається деякий час. ОСОБА_6 перевіряла показники аналізів, зроблених лаборантами, здійснювала контроль. Кінцевий результат - гроші отримувала та людина, яка фактично працювала. На сьогодні КХП не працює. Лаборанти, яких навчала ОСОБА_6 , на даний час пішли на інші підприємства в Андріяшівці, Біловодах. ОСОБА_6 раніше він не знав, йому було відомо про наявність інспектора в хлібінспекції. ОСОБА_6 йому порекомендував ОСОБА_18 . Потім він дізнався, що ОСОБА_6 раніше працювала на комбінаті лаборантом, тобто зерновиком. І він ризикнув, довіривши їй роботу на підприємстві. Як фахівець в хлібінспекції ОСОБА_6 теж відбирала проби, звітувала перед своїм керівництвом, перевіряла класність зерна, робота більше стосувалася статистики. Це стосувалося Держрезерву - 3,5 тисячі жита і 2,5 тисячі пшениці, це близько 10 % відсотків від 50000 тон. Він визнає, що на той час був посадовою особою, погоджується з тим, що підписав наказ про прийняття на роботу особи, яка не працювала. Він знав, що обов`язки виконує ОСОБА_6 , яка не працевлаштована, а ОСОБА_7 , який працевлаштований, на роботу не виходить. Він не визнає, що це злочин і його діями завдано збитки. Штатний розпис формував економічний відділ, затверджувала його вищестояща організація в м. Києві, змінювати на протязі року вони не мали права, якщо змінювали, то лише ДАК. Певний час, десь рік ОСОБА_11 працювала коли посада заступника начальника була вільна. В цей період на цю посаду нікого не призначали. Точно не пам`ятає, мабуть, ОСОБА_2 запропонувала призначити свого сина ОСОБА_7 на посаду щоб закрити цю проблему, а він на це погодився. У 2011 році коли був ОСОБА_19 , ОСОБА_2 допомагала йому, а в 2012 році після його звільнення, не було людини, яка б могла організувати роботу. Не навчену людину на заступника він не хотів брати, бо звільнити особу з державного підприємства складно. ОСОБА_7 мав аграрну освіту і підходив для цієї посади. Чи давав він вказівку знайти когось для офіційного працевлаштування замість ОСОБА_6 не пам`ятає.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину в: пособництві у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинене за попередньою змовою групою осіб та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей не визнала. Суду пояснила, що в ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП працює з 12.06.2000 р. і по даний час. З моменту прийняття на роботу вона працювала на посаді техніка-лаборанта млинзаводу. Директором підприємства на той час був ОСОБА_20 Підприємство має 2 структурних підрозділи: млинзавод, який розташований на вул. Горького і заготсітка, розташована на вул. Прокопенко. Керівництво цими структурними підрозділами здійснювалося двома заступниками директора, їхніх прізвищ вона не пам`ятає. Млинзавод має свою лабораторію, яка займається тільки борошном, а лабораторія заготсітки займається тільки зерном. За розпорядженням директора підприємства, виробничою лабораторією заготсітки керував безпосередньо начальник лабораторії, а лабораторією млинзаводу - заступник начальника лабораторії. Посадові обов`язки начальника та заступника начальника лабораторії, які затверджуються директором підприємства фактично однакові. На момент прийняття її на роботу техніком-лаборантом, її безпосереднім керівником була заступник начальника лабораторії ОСОБА_21 ., а начальником виробничої лабораторії ОСОБА_22 Начальники виробничої лабораторії на заготсітці, за час її роботи, дуже часто змінювалися, було може чоловік 10. У жовтні 2010 р. заступником директора підприємства призначили ОСОБА_1 , а в травні 2011 р. його призначили директором. Заступник начальника виробничої лабораторії ОСОБА_21 пішла на пенсію. 01.09.2011 р. наказом директора її було призначено на посаду заступника начальника виробничої лабораторії підприємства, а з 02.08.2012 р. її призначено на посаду начальника виробничої лабораторії. В її посадові обов`язки як начальника виробничої лабораторії згідно посадової інструкції, затвердженої 27.08.2012 р., входили наступні обов`язки: забезпечувати безперебійну роботу виробничої лабораторії, виконання її завдань та функцій, встановлених нормативними актами, складати графіки звітності працівників, забезпечувати дотримання і впровадження держстандартів на зерно та насіння, забезпечувати своєчасний відбір проб, ефективне використання майна підприємства, в процесі зберігання зернових перевіряти склад зерносховищ, звітувати головному інженеру про раціональне використання ввіреного обладнання, забезпечувати виконання наказів директора та інших нормативних документів, перевіряти санітарний стан автомобілів, вагонів, які подаються на завантаження, не допускати несправності контрольно-вимірювальних приладів для визначення якості хлібопродуктів, забезпечувати: правильне зберігання в лабораторії зразків зерна, якість продовольчої пшениці, яка направляється на переробку на борошно, якість зберігання зерна на млинзаводі, якісне виробництво продукції згідно стандартів, складання звітності про якість виготовленої партії зерна, інформує керівництво про всі випадки виготовлення недоброякісної продукції, забезпечувати чітке проведення лабораторних аналізів у відповідності до діючих норм, належний стан техніки безпеки, організацію технічного навчання, підвищення кваліфікації лаборантів. Крім того, вона повинна забезпечувати зберігання комерційної таємниці, правил технологічного процесу. Коли вона працювала заступником начальника лабораторії, її начальником був ОСОБА_19 . У липні 2012 року він пішов у відпустку, а з відпустки не вийшов, бо звільнився. Постало питання де взяти начальника лабораторії, пошуки ні до чого не привели, бувші начальники, до яких їздили додому, не погоджувалися працювати. В них на підприємстві працювала ОСОБА_6 , яка була інспектором сільського господарства і знала цю роботу, вона допомагала і колишнім начальникам лабораторії. Її робоче місце було в них в кабінеті в лабораторії млинзаводу. Директор ОСОБА_1 прийняв рішення, про те, що вона буде начальником лабораторії, але залишатиметься працювати на млині, бо роботи заготсітки вона не знала, а ОСОБА_6 буде працювати на заготсітці, бо вона більше знала по зерну. Вони виконували кожен свою роботу, отримували кожен свою заробітну плату. Коли постало питання оплати, директор наказав їй знайти людину, яка буде оформлена але не буде виходити на роботу, а кошти буде отримувати ОСОБА_6 Таких людей вона не знала, рідних в неї немає, вона сирота. Іншого виходу не було і вона запропонувала оформити свого сина, який на той час не був працевлаштований офіційно. Вона написала за нього заяву і віддала її директору. Було обумовлено, що це все тимчасово, доки ОСОБА_6 не навчить працівника. Збиралися навчати ОСОБА_23 , яка працювала в лабораторії лаборантом, але та захворіла і померла. Потім прийняли рішення стосовно навчання ОСОБА_42 . Коли звільнився ОСОБА_1 , його обов`язки виконував ОСОБА_16 , який достовірно знав, що ОСОБА_6 виконує обов`язки в лабораторії заготсітки, це не було секретом ні для кого. ОСОБА_6 навчала лаборантів, вела записи в журналах. Вона неодноразово говорила про те, що ОСОБА_12 необхідно звільнити, але він говорив, що ОСОБА_6 йому потрібна. В травні 2014 року вона написала заяву про звільнення сина за згодою сторін і подала через секретаря ОСОБА_16 . і він її задоволив. Раніше вона неодноразово просила ОСОБА_16 про те, щоб він перевів її лаборантом. ОСОБА_16 знав ОСОБА_6 , бо коли директором був ОСОБА_1 , його заступником на заготсітці був ОСОБА_16 , який разом з ОСОБА_6 здійснював підбір лаборантів. За час керівництва ОСОБА_1 , підприємство працювало, заробітна плата виплачувалася, а при керівництві ОСОБА_16 підприємство зупинилося, заробітну плату не виплачував на протязі семи місяців. Вона впевнена, що робота ОСОБА_6 була потрібна, бо жодна людина не може працювати на двох територіях одночасно. ОСОБА_6 не могла замінити її, а вона не могла замінити ОСОБА_6 Остання відпрацьовувала свої години, вона приходила раніше, йшла пізніше, виходила у святкові та вихідні дні. Табелювала її спочатку ОСОБА_3 . Потім ОСОБА_47 викликала її і ОСОБА_2 , коли вони ділили якісь гроші по відділам, та повідомила, що оскільки ОСОБА_6 працює в лабораторії, то ОСОБА_8 припиняє табелювати, а ОСОБА_13 продовжує далі табелювати працівника за роботу ОСОБА_6 . Це вона почала робити з 2013 року. Так як говорила ОСОБА_47, вона ставила по шість годин в табелі, субота, неділя - вихідні. ОСОБА_6 працювала навіть більше, говорила, що отримує малу зарплату. Картку на зарплату вона отримувала в бухгалтерії, її видавала ОСОБА_9 , яка займалася цими картками з Експресбанку . Цю картку з документами вона передала на заготсітку, повідомила код ОСОБА_6 , яка знімала з картки гроші і отримувала заробітну плату. Коштів ні вона, ні її син не отримували. В неї зацікавленості ніякої не було. Службовою особою вона себе не вважає, бо по статуту підприємства службовими особами є директор і заступник директора, своєї вини не визнає. Директор їй наказав тому вона оформила сина на роботу. Син спочатку про це нічого не знав. Запис в трудовій книжці про його прийняття на роботу виконали на підставі заяви, поданої нею, від імені сина. ОСОБА_6 працювала інспектором сільського господарства від Сум, а кабінет в неї був в лабораторії млинзаводу. Можливо, підприємство орендувало цей кабінет. Але на роботі вона була не постійно, бо виїжджала то в Біловоди, то в Андріяшівку . Кабінет їй виділили на території млинзаводу в м. Ромни по вул. Горького, так як вона проживає м. Ромни. В кабінеті в неї була своя документація, там ОСОБА_6 перебувала доки не перейшла працювати на заготсітку - саме з часу оформлення ОСОБА_7 на роботу. На заготсітці по вул. Прокопенка, ОСОБА_6 сиділа за столом, окремого кабінету там не було. Все життя вона працювала лаборантом, продавцем, в неї немає вищої освіти і сина вона оформила на роботу, бо так наказав директор. Як підлегла, вона виконувала всі вказівки директора. Вона визнає що зробила так як записно, але не вважає, що це злочин. При керівнику, який був до ОСОБА_1 , підприємство було збиткове, існувала заборгованість по заробітній платі. За час керівництва ОСОБА_1 об`єми виробництва збільшилися в рази, було таке, що виробляли по 100 тон муки, заборгованості по зарплаті не було. З оформлення на роботу особи, яка не працювала, ОСОБА_1 ніякої вигоди для себе не мав, була виробнича необхідність, надходило зерно, а документи не виготовлялися. За весь час своєї роботи і до цього часу, з боку керівництва ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП», чи безпосередньо від ДАК «Хліб України», ні до неї, ні до її сина претензій майнового характеру щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, пред`явлено не було, ніяких збитків відшкодувати ніхто не вимагав. З приводу неправомірного ведення обліку робочого часу претензій з боку керівництва не було. Табелі обліку робочого часу після них завжди перевіряла економіст ОСОБА_32 , лише після її підпису, табелі підписував директор. ОСОБА_32 перевіряла кожен табель, перевіряла години, ходила з перевірками туди де ОСОБА_6 працювала на заготсітці, претензій чи зауважень не було. Відомості щодо кількості робочого часу відповідали дійсності. ОСОБА_32 достовірно знала обставини щодо роботи ОСОБА_6 , яка виконувала обов`язки заступника начальника лабораторії. ОСОБА_6 все встигала. Коли вона виїжджала по основній роботі, їй можна було телефонувати, вона завжди відповідала. Яку суму заробітної плати отримувала ОСОБА_6 їй невідомо. На прохання ОСОБА_6 , корінці по заробітній платі віддавали їй безпосередньо. За час роботи ОСОБА_6 на підприємстві збитків не було. Про те до кого б пред`явили претензії у разі помилки в роботі ОСОБА_6 та нарахування збитків, вона не думала, бо була впевнена в ОСОБА_6 Чи зараховано цей період в трудовий стаж сина їй невідомо, трудову книжку вони викинули. Податки, мабуть, сплачувалися. Після звільнення, син на облік на біржу не ставав. Коли директором підприємства став ОСОБА_16 , одразу заяву про звільнення сина вона не написала, бо ОСОБА_16 говорив, що йому ще потрібна ОСОБА_6 Вона не вважає себе службовою особою, бо була старшим лаборантом і за весь час не відчула, що була начальником лабораторії. Табелі заповнювалися на всіх лаборантів. На заготсітці і млинзаводі вели свої чорновики табелів в яких записували за кожен день скільки хто відпрацював годин. Потім у кінці місяця вона переписувала все у загальний табель. Вона вела табель обліку по лабораторії на млині. На млині працювала вона і три лаборанти. А на заготсітці чорновики вела ОСОБА_6 На заготсітці під час загрузки по договору набирали більше людей, можливо чотири - шість, всіх було десь до десяти осіб. Кінцевий табель по двом лабораторіям підписувала вона і віддавала ОСОБА_33 , яка перевіряла і теж підписувала його, а потім підписував директор. Чистовий варіант табеля ОСОБА_6 не підписувала. Про зняття коштів у банку є відеозапис на якому чоловік ОСОБА_11 знімав гроші з банкомату. Договір про повну матеріальну відповідальність на підприємстві з нею було укладено, як і з усіма працівниками, які приходили на підприємство, навіть з вантажниками укладала такі договори. Таке положення ввела ОСОБА_45, всі підписували стандартні договори про повну матеріальну відповідальність. Чому ОСОБА_6 не навчала її сина, це питання не до неї. Син про працевлаштування дізнався пізніше, коли саме не пам`ятає. Коли підписувала табель робочого часу вона не думала про те, що це неправда. В голові не вкладалося, що це кримінальна справа. Вона вважала, що це робиться для розвиту підприємства. Себе вона не вважає службовою особою, бо з службовими особами трудові відносини оформляє Київ, її в Київ з цього приводу не запрошували. Письмовий наказ щодо її обов`язку вести табелі обліку робочого часу вона не бачила. Це було словесно від попереднього начальника, бо так було заведено на підприємстві. У її посадових обов`язках відсутнє ведення обліку робочого часу. Інші виплати на користь ОСОБА_12 платили, табелі вона вела з 2013 року, а не з 2012 р. Сина вона оформляла в той час коли ще була заступником начальника, табелювала його спочатку ОСОБА_34 Вона в свою чергу табелювала сина близько 10 місяців. Це було усне розпорядження ОСОБА_32 За нею рахувалося все виробниче обладнання на млинзаводі і на заготсітці.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей не визнала. Суду пояснила, що на Роменському КХП працює з 1996 року, спочатку звичайним апаратником, потім пройшла курси підвищення кваліфікації, її перевели змінним майстром, потім технологом. Після навчання була питлівником першої категорії, а в 2010 році її поставили головним питлівником. У 2010 році до них прийшов ОСОБА_1 До цього зерна мололи мало, була велика заборгованість по заробітній платі. У квітні 2011 році комбінат запрацював, їм виплатили заборгованість, набирали людей навіть не на одну зміну, запустили фасувальний цех, муку фасували на замовлення в Київ. Її робота, як питлівника, пов`язана з мукою, це безпосередньо на млині. За час керівництва ОСОБА_1 , об`єми виробництва збільшилися в рази, муку відправляли до Молдавії, в Суми, Прилуки, Конотоп і навіть в Кролевець. У серпні 2012 року, її викликав до себе директор, там була ОСОБА_2 і їй було сказано, що на млинзаводі вона буде табелювати ОСОБА_7 начальником цеху. Контролювати роботу буде ОСОБА_2 В кінці місяця коли потрібно було закривати табель, вона переговорила з ОСОБА_2 і та їй повідомила, що ОСОБА_6 виконувала роботу на заготсітці так як там нікому було вести цю роботу. На планерках вона неодноразово чула, що була проблема з начальником чи заступником по лабораторії, щоб хтось виконував цю роботу, бо було велике навантаження. Вона табелювала роботу ОСОБА_12 , а працювала ОСОБА_6 Працювали вони й ночами. Неодноразово вона бачила, що чоловік виходив зустрічати ОСОБА_6 , а вона в цей час йшла на роботу. На іншу сторону вона не їздила, але ОСОБА_32 - головний економіст, яка відповідала за табель обліку робочого часу, ходила звіряла години, контролювали хто був на робочому місці. Всі бачили і знали, що там працює ОСОБА_6 . Зазначено, що вона табелювала цілий рік, але були такі місяці, в які вона пропускала табелювання ОСОБА_12 , бо забувала. Табелі вона здавала ОСОБА_32 , яка перевіряла і не придавала значення, що пропущений ОСОБА_7 , після неї підписував директор. Потім віддавали ОСОБА_9 , яка була бухгалтером по зарплаті - останнім спеціалістом кому віддається табель. Бувало таке, що ОСОБА_9 сама дописувала ОСОБА_12 Корінці по заробітній платі отримувала безпосередньо ОСОБА_6 Через деякий час її з ОСОБА_2 викликала головний економіст і сказала, щоб вона припинила табелювання, а ОСОБА_2 продовжила табелювання, це було пов`язано з розподілом грошей по структурним підрозділам. В її посадових обов`язках немає обов`язку складати табель обліку робочого часу. Коли вона стала технологом не пам`ятає. До цього технологом була ОСОБА_21 , потім її перевели в лабораторію заступником. ОСОБА_21 теж здійснювала табелювання. А коли її перевели технологом, ОСОБА_21 показувала які звіти робити за зміну і повідомила, що вона має писати і табель. Коли вона складала табель, то і підписувала його. Якщо людину звільняли був наказ на звільнення. Коли вона не виходила на нічну зміну, змінний майстер-крупчатник чи питлівник писав список осіб, які були на зміні. Крім цього, ці люди записувалися на охороні. ОСОБА_37 і вигадала цей журнал, в якому розписувалися за прихід та вихід з підприємства, підпис ставив і охоронець. Записи, які вели майстри, вона відмічала в чорновому варіанті табелю, а в кінці місяця переносила в табель. Коли працівники були на лікарняному, вони обов`язково телефонували, а потім приносили їй, а в разі її відсутності - бригадиру чи начальнику цеху лікарняний лист. Вони все відмічали, віддавали у відділ кадрів для відмітки, а потім передавали в бухгалтерію - бухгалтеру по заробітній платі. З серпня 2012 року по серпень 2013 р. вона вписувала в табель ОСОБА_12 , але є два місяці у 2012 році, коли вона не вписувала ОСОБА_12 в табель обліку робочого часу, там видно, що відмічено не її почерком. Наказу про покладення на неї обов`язку щодо ведення табелю не було. За своїми посадовими обов`язками вона підпорядкована директору, заступнику директора і начальнику цеху. ОСОБА_7 був оформлений на посаду начальника цеха і підпорядковувався директору. Вона по посаді підпорядковувалася ОСОБА_7 , а табель на нього вела, бо так сказав директор. Питлівник - це той самий технолог. Хоча були начальники цеху, але табелі обліку робочого часу завжди складали питлівники. Вона підписувала оригінали табелів. Не вважає себе посадовою особою, бо вона не зазначена ні в статуті підприємства, ні в положеннях ДАК, вона просто спеціаліст. Договір про повну матеріальну відповідальність з нею було укладено як і зі всіма працівниками. За своїми посадовими обов`язками вона відповідає за якість, стандартну вагу, за вихід продукту, за зерно, яке надійшло на млин, відповідає за технологічну схему, обладнання.

Представник потерпілого Максименко О.М . суду дав свідчення, що цивільний позов він не підтримує і підприємство також. Працювати на підприємство він прийшов у 2004-2005 роках, спочатку працював фахівцем з методів розширення ринку збуту, через місяць його перевели на посаду менеджера зі збуту. З 1 квітня 2016 року він працює юрисконсультом на цьому підприємстві. Згідно наказу № 171-К від 21.04.2011 р. ОСОБА_1 було призначено на посаду директора в ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів. До цього підприємство не працювало. Коли на підприємство прийшов ОСОБА_1 , почалася робота, укладалися контракти, ОСОБА_1 фактично підняв підприємство. Йому відомо, що питання щодо невиконання обов`язків з боку ОСОБА_6 ніколи не виникало, оскільки він був присутнім на планерках і нарадах. Про те чи є на сьогоднішній день на підприємстві первинні бухгалтерській документи, які б підтверджували розтрату майна, грошових коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 йому невідомо. За період 2012-2014 року нестачі грошових коштів з цього приводу немає. На підприємстві проводилися аудиторські перевірки, але які саме йому невідомо. Чи притягувалися до дисциплінарної відповідальності за фактами викладеними в обвинувальному акті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 йому невідомо. Коли він працював менеджером, до його завдань входив продаж муки. По роботі на комбінаті хлібопродуктів він не перетинався з ОСОБА_6 Кабінет в якому працювала ОСОБА_6 як інспектор знаходився на Горького, 106 в м. Ромни. Коли він відправляв муку у Молдавію, ОСОБА_6 виписувала документи по сертифікації. Про оформлення сина ОСОБА_7 на роботу він дізнався коли розпочалася справа. Він є головою профспілки, був присутній в судових засіданнях. Вважає, що якщо ОСОБА_7 неправильно прийнято на роботу, то його неправильно і звільнено. Позов підприємства просить залишити без розгляду, оскільки на даний момент не встановлено винність чи невинність обвинувачених. Підприємство вважає за необхідне подати позов в порядку цивільного судочинства. На даний момент матеріальних збитків не має. Чому в такому випадку було пред`явлено позов раніше, йому невідомо, позов підписував попередній керівник. Вважає, що в даному випадку мало місце виключно порушення трудового законодавства в частині прийому на роботу. Одна людина виконувала роботу, але офіційно грошей за це не отримувала. Інша людина не виконувала роботу, але була офіційно працевлаштована. На його думку, ОСОБА_6 може пред`явити позов до суду про встановлення факту трудових відносин з моменту фактичного виконання нею роботи. ОСОБА_6 виконала свою роботу, претензій до неї немає. Незважаючи на кримінальне провадження, нестачі на підприємстві немає. Вважає, що кошти перераховані до пенсійного фонду, податкової із заробітної плати ОСОБА_7 , який фактично не працював, мають бути повернуті на підприємство.

Свідок ОСОБА_7 згідно ст. 63 Конституції України відмовився від дачі свідчень в даному кримінальному провадженні відносно себе і відносно своєї матері.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_40 суду пояснив що з ОСОБА_2 вони разом живуть. ОСОБА_2 працювала лаборантом на млинзаводі в мучній лабораторії. В цей час в лабораторії заготсітки не було спеціаліста і було вирішено взяти досвідченого спеціаліста. При цьому оформили на роботу ОСОБА_7 , але він не працював. Йому про це відомо, так як її син - ОСОБА_7 живе з ними. Обов`язки заступника лабораторії по заготсітці виконувала ОСОБА_6 ОСОБА_7 заробітну плату не отримував. На той час на підприємстві виникла така ситуація, що ОСОБА_2 не могла виконувати роботу на заготсітці, бо вона лаборант млинзаводу. Було вирішено підключити до цієї роботи ОСОБА_6 , яка пропрацювала багато років, вчила лаборантів, виконувала роботу на заготсітці і відповідно отримувала кошти, які були нараховані. Всім було відомо про те, що ОСОБА_7 був лише оформлений на роботу, а ОСОБА_6 фактично виконувала цю роботу. Про це він знав і тому, що теж працював на підприємстві.

Допитана в якості свідка ОСОБА_42 суду дала свідчення, що працює заступником начальника лабораторії ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП з червня 2013 року, з 21 чи з 23 числа, точно не пам`ятає. В цілому на підприємстві працює 31 рік. У 2012-2013 роках вона обіймала посаду лаборанта. Начальником лабораторії на той час була ОСОБА_2 , а посади заступника начальника лабораторії чи людини яка б виконувала цю роботу не було. Тоді була велика плинність кадрів. Чи працював на підприємстві ОСОБА_7 їй не відомо. У 2013 р. директором був ОСОБА_1 Коли була на зміні, то бачила, що ОСОБА_6 працювала на підприємстві, допомагала як інспектор і компетентний працівник, виконувала надану їй роботу. Офіційно ОСОБА_6 працювала інспектором. Бачила, що вона щось рахувала, виконувала сушки, акти доробок, надходження, підробки. Підробками в них називають очисні машини і споруди. З якого часу вона почала виконувати ту роботу їй невідомо. Можливо у серпні - жовтні, коли в полі збирають зернові культури. У 2012 році, коли на підприємстві були кадрові проблеми, посаду заступника їй не пропонували.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_44 суду пояснив, що з червня чи з липня 2013 року він працює начальником виробництва на Роменському КХП. На підприємстві працює з 07.02.2011 р. У 2012-2013 роках обіймав посаду майстра і старшого майстра дільниці млинзаводу, в цей період ОСОБА_12 на підприємстві не бачив. На той час йому не було відомо про те, що ОСОБА_7 офіційно працевлаштований на заводі. ОСОБА_6 мала робоче місце в лабораторії на заготівці. Там вона щось писала, вираховувала, давала консультації, заповнювала журнали. Хоча ОСОБА_6 офіційно працювала інспектором сільського господарства, але виконувала комбінатівську роботу, вела лабораторні журнали. У 2012 році в коло його обов`язків входило прийняти зерно, розмістити його, подати на млинзавод, прийняти і відпустити продукцію. ОСОБА_6 розповідала йому про якість зерна. Питання про те чи офіційно вона працює на підприємстві його не цікавило. Він звертався до ОСОБА_6 як до спеціаліста КХП. Він узгоджував з нею питання щодо якості зерна, зберігання і відвантаження продукції, зберігання муки. Вона завжди давала кваліфіковані відповіді. Він фактично навчався в неї, бо коли прийшов на комбінат нічого не знав. На момент його приходу на підприємство у 2011 р., спочатку ОСОБА_6 не було, оскільки у зв`язку з операцією вона перебувала на лікарняному. Хто саме сказав йому звертатися по виробничим питанням до ОСОБА_6 він не пам`ятає. До ОСОБА_6 за консультаціями зверталися майстри на заготсітці, лаборанти. ОСОБА_6 він бачив на роботі в різний час і до 17 год., і пізно ввечері. Накладні ОСОБА_6 не підписувала, оскільки їх підписує черговий лаборант. ОСОБА_6 консультувала його усно. На даний час він обіймає посаду начальника виробництва, в нього в підпорядкуванні певні особи і певні структурні підрозділи. До цього посади начальника виробництва не було, а існувала посада заступника начальника виробництва, на якій перебував Легкобит. Йому підпорядковані обидві території, зокрема і млинзавод. За посадою начальника виробництва він підпорядковується директору, у нього в підпорядкуванні майстри, які займаються прийманням, переробкою і відвантаженням продукції. Лабораторія з точки зору підпорядкування не входила в коло його діяльності. З 2014 року на підприємстві ОСОБА_6 він не бачив, мабуть, з цього часу вона звільнилася. У 2012-2013 роках табелювання виходу працівників на роботу він не здійснював, табелі обліку робочого часу не підписував.

Допитна в якості свідка ОСОБА_45 суду дала свідчення, що з 02.12.2011 року працює інспектором з кадрів ДП ДАК «Хліб України» Роменського КХП. При прийнятті на роботу особа пише заяву про прийом на роботу, яка візується начальником підрозділу і підписується керівником. Потім надаються відповідні документи, паспортні дані, документ про освіту. При потребі, надається автобіографія чи резюме, документи з приводу того військовозобов`язана особи чи ні. На підставі заяви, видається наказ про прийом на роботу. Є випадки, коли заяву про прийняття на роботу у її присутності не пишуть, а передають через секретаря. Стосовно прийняття на роботу ОСОБА_7 вона не пам`ятає чи писав він заяву особисту, чи заяву було передано через секретаря. Їй відомо що ОСОБА_7 був оформлений на роботу. На той час вона вважала, що ОСОБА_7 працював на підприємстві, але пізніше з`ясувалося, що замість нього працювала інша людина. Відносно ОСОБА_7 видавалися накази про прийом на роботу і про звільнення. Преміювання на підприємстві не проводиться. Трудову книжку на ОСОБА_7 , здається, їй принесла ОСОБА_2 , яка і отримала його трудову книжку при звільненні. Їй відомо про те, що трудову книжку видають безпосередньо особі, але під тиском керівника підприємства ОСОБА_16 , трудову книжку вона віддала ОСОБА_2 , яка поставила свій підпис у книзі реєстрації трудових книжок. Наказ про звільнення ОСОБА_12 вона підготувала на підставі його заяви про звільнення. Він був звільнений або за власним бажанням, або за згодою сторін, точно не пам`ятає. Чи надавалася ОСОБА_7 відпустка вона не пам`ятає. Про те чи працював фактично ОСОБА_7 на підприємстві їй не було відомо, оскільки вона його не табелювала. На підприємстві є визначені наказом особи, які здійснюють табелювання. Вона особисто табелює лише бухгалтерію. Наказ з приводу табелювання вилучений правоохоронними органами. ОСОБА_6 не була офіційно працевлаштована на їхньому підприємстві. Працюючи на підприємстві з 2004 року, вона постійно бачила ОСОБА_6 на комбінаті, яку роботу вона виконувала їй невідомо. Вона вважала, що ОСОБА_6 працює інспектором і виконує свої обов`язки. Графіки виходу на роботу вона не підписувала, цю роботу виконували уповноважені особи. Економіст ОСОБА_47 вела і перевіряла табелі. Посадові інструкції розробляла ОСОБА_47 і доводила їх до відома працівників. Штатний розпис більше стосується роботи бухгалтерії і знаходитися у бухгалтера по заробітній платі. В неї наявна копія штатного розпису і при прийнятті осіб на роботу вона повідомляє посадовий оклад. Штатний розпис у 2012-2014 роках розробляла ОСОБА_47 На наради у керівника запрошували тих керівників структурних підрозділів, яких викликав керівник. Розрахунками при звільненні займається бухгалтерія, до наказу про звільнення оформляється спеціальний бланк і бухгалтерія нараховує відповідну компенсацію. У 2012-2014 роках ОСОБА_42 працювала на різних посадах: начальника лабораторії, заступника начальника лабораторії, техніка-лаборанта. Коли і як відбувалося її переведення не пам`ятає. Таких випадків, щоб на одній посаді перебувала дві особі не було. Подробиць звільнення ОСОБА_12 вона не пам`ятає. Штатні розписи на підприємстві змінювалися, скорочень працівників не було. Укладенням договорів про повну матеріальну відповідальність займався юрисконсульт.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_48 дав суду свідчення, що працює начальником Роменського відділення «Експрес-банку». Працівники Роменського КХП обслуговуються в Експрес-банку. За наявності паспортних даних, коду і заяви, з працівником укладався відповідний договір, видавалася картка, за допомогою якої працівник отримував заробітну плату через банкомат або безпосередньо в банку. За отриманням картки працівник в банк звертається особисто. Картки не іменні, але на них вказаний відповідний номер. Для видачі картки зверталися особисто до банку. ОСОБА_7 повинен був приходити в банк особисто, якщо він отримував картку, оскільки іншим особам картки не видаються і рахунки не відкриваються. Через сторонніх осіб картки не видаються. Впевнений, що ОСОБА_7 звертався до банку особисто, але чи звертався саме до нього не пам`ятає, оскільки пройшло чотири роки. Якщо особа припиняє трудові відносини з підприємством, картка в банк не повертається.

Допитана як свідок ОСОБА_50 суду дала свідчення, що з 1998 року по жовтень 2014 року вона працювала головним бухгалтером на ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП. В її підрозділі працювало 5 бухгалтерів, серед яких була бухгалтер по заробітній платі ОСОБА_9 . Остання здійснювала нарахування по заробітній платі після того як головний економіст здавала їй табелі обліку робочого часу, які були нею перевірені і підписані керівництвом. Після того як була нарахована заробітна плата, формувалися списки для перерахування на карткові рахунки працівників грошових коштів. Під списки формувалося платіжне доручення, яким підприємство перераховувало кошти в банк. За даний період в них був зарплатний проект в Експрес-Банку. Після надходження коштів, банк перераховував заробітну плату кожному працівникові на їх карткові рахунки. Табелювання працівників здійснювали начальники підрозділів. Це було закріплено внутрішнім розпорядженням, яке знаходилося у кадровій службі. Про те чи працював ОСОБА_7 на підприємстві, до початку слідства ніхто не думав. Картку для отримання заробітної плати працівники отримували безпосередньо в банку згідно поданих ними документів. Списки для перерахування заробітної плати на карткові рахунки їй надавала бухгалтер по заробітній платі ОСОБА_9 із зазначенням кодів і суми до виплати. Потім вона звіряла, щоб сума, яка зазначена в списку і сума коштів для перерахунку співпадали, після чого формувала платіжне доручення. Нарахування заробітної плати бухгалтером по заробітній платі здійснювалося за допомогою комп`ютерної програми на підставі підписаних перевірених табелів обліку робочого часу.

Допитана в якості свідка ОСОБА_51 дала суду свідчення, що з липня 2006 року по 30 серпня 2016 року працювала старшим майстром заготсітки ДП ДАК «Хліб України» Роменського КХП. В її обов`язки входила організація приймання зерна, розміщення його по складах, сушка зерна, його очистка і відвантаження. ОСОБА_6 на той час працювала інспектором на КХП, навчала лаборантів, прийнятих на роботу. Питання щодо працевлаштування ОСОБА_6 на КХП її не цікавило. ОСОБА_12 вона взагалі не знала. ОСОБА_1 на посаду директора підприємства був призначений у 2011 році. До його приходу на підприємство об`єми заготівель були незначні, підприємство майже не працювало, була заборгованість по заробітній платі. З приходом ОСОБА_1 об`єми заготівель значно зросли, працівникам виплачувалася заробітна плата, вони були задоволені. Працювала не лише заготовка, а і млин. Після того як ОСОБА_1 пішов з підприємства заготовки зменшилися. Багато залежало від того як директор і заступник директора могли зацікавити поклажедавців. У ОСОБА_1 це виходило добре. Для зберігання зерна потрібно, щоб були професійні лаборанти і лабораторія працювала якісно. Коли надходить зерно, лаборанти визначають показники якості по кожному виду зерна, визначають яке зерно відправити на сушку, а яке на зберігання до складів, пишуть відповідні направлення. Після цього, як старший майстер, вона надавала розпорядження щодо розміщення зерна. В кінцевому результаті від якості зерна, залежить його кількість. Наприклад, якщо лаборант невірно визначить вологість зерна, його можуть пересушити і втратиться вага. Лабораторія постійно контролює процес зберігання зерна в складах, температуру зберігання, починаючи від прийомки зерна і до його відвантаження. Після сушіння зерна і поміщення його в склад, лаборанти один раз на десять днів проводять лабораторні спостереження зерна, яке зберігається. ОСОБА_6 один раз на місяць приходила перевіряти зерно як інспектор сільського господарства, а не як працівник комбінату. Звертаючись до лабораторії, декілька раз під кінець робочого дня вона бачила там ОСОБА_6 , яка займалася навчанням лаборантів. Кожне зерно потрібно було розрізати, подивитися його в середині і цьому потрібно було навчати, але це не входило в обов`язки інспектора. Навчання лаборантів на той час було виробничою необхідністю. Склади, на яких зберігалося зерно, були в її підпорядкуванні, при необхідності лаборанти говорили щоб їм відкрили склади для проведення лабораторних досліджень. Лаборанти вели записи в Журналі лабораторного спостереження. Лабораторні дослідження в складах проводилися двічі на місяць, а можливо й частіше, бо якщо склади були відкриті - лаборанти перед нею не звітували коли приходили. Виконавши дослідження, лаборанти доводили їй до відома усно або письмово про необхідність переміщення зерна. Як старший майстер з поточними питаннями вона зверталася до лаборанта, який був на зміні. З приводу відвантаження вагонів вона зверталася до начальника лабораторії ОСОБА_2 або до директора. Протягом 2012-2013 років проблем з цього приводу не було, нарікань від клієнтів не надходило, що свідчить про якісну роботу лабораторії. Обов`язку щодо підбору кадрів у неї не було. З виробничими питаннями особисто вона до ОСОБА_6 не зверталася.

Допитний в якості свідка ОСОБА_52 дав суду свідчення, що з другої половини літа 2012 року він звернув увагу на те, що розпорядок робочого дня його дружини ОСОБА_6 кардинально змінився. Якщо раніше вона йшла на роботу о 07 год. 30 хв. і приходила одразу після 17 год. 00 хв., то в цей час на роботу вона почала йти о 06 год. і поверталася з роботи після 22 год. На його запитання з цього приводу, відповіла, що багато роботи. Він знає її роботу інспектора сільського господарства. Саме відвантаженням зерна займалася його дружина. Пройшло декілька місяців, восени почало рано темніти, тому він приходив зустрічати дружину з роботи. Знову запитав її як довго буде продовжуватися цей період роботи з великими об`ємами. Тоді вона пояснила, що з літа вона дала свою згоду виконувати певний обсяг роботи в лабораторії Роменського КХП. Спочатку про це йому не сказала, бо була домовленість з керівництвом КХП, що цей період буде тривати незначний час, доки вона зможе підготувати людину, яка виконуватиме роботу задля якої її залучали на підприємство. Але так сталося, що людина, яку вона готувала захворіла. Дружина не говорила про це ще й тому, що вона перенесла дві операції на серці. Остання операція була у 2011 році, він перебував з нею в інституті Амосова, бачив які труднощі вона долала і був би категорично проти щоб вона працювала додатково. Коли він приходив забирати дружину з роботи за адресою вул . Прокопенка, 10, досить часто біля неї бачив ОСОБА_53 , яку дружина готувала для виконання роботи на підприємстві. Однак, ця людина захворіла, а з літа 2013 року йому стало відомо, що хвороба взагалі не дозволила цій людині вийти на роботу. Згодом, коли він приходив до дружини на роботу, бачив, що біля неї завжди була ОСОБА_42 Йому говорили, що вона готує цю жінку для того щоб та могла виконувати роботу задля якої його дружини брали на підприємство. Він розумів, що якщо дружина погодилася на це, люди на неї розраховують, тому роботу потрібно виконувати. Восени 2012 року у дружини з`явилася картка «Експрес Банку». На його запитання, дружина відповіла, що це картка з її роботи, з якої її роботи, він не уточнював, вважав, що з основного місця роботи - з інспекції. Пізніше дружина йому розповіла, що працює на РКХП і ця картка «Експрес-Банку», на яку зараховуються кошти за виконану роботу на РКХП. Він теж отримував гроші з цієї картки, пін-код він знав. На Роменському КХП він працював два періоди: охоронником з 1997 р. по 2004 р. Потім йому було встановлено ІІ групу інвалідності і він не працював. У 2009 року йому встановили ІІІ групу інвалідності, МСЕК дозволила працювати на тих же умовах і він влаштувався на підприємство сторожем на півставки. Дружина на РКХП працювала з серпня 2012 р. і по травень 2014 р. Працюючи на КХП, дружина на роботі була з 06 год. до 22 год., а також всі вихідні. Коли працювала лише інспектором, її робочий час був з 08 год. до 17 години, її робочий кабінет був на РКХП в адмінбудівлі, але по роботі вона їздила на Біловодський комбінат, Андріяшівський комбінат і Роменський комбінат.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 дала суду свідчення, що в той час працювала інспектором сільського господарства в Сумській державній інспекції. В її обов`язки входило відвантаження зерна за кордон із Біловолського КХП, Андріяшівського КХП і Роменського КХП, а також збір інформації по підприємству і передача в її установу. Робочий кабінет в неї був на території млинзаводу, в лабораторії на ІІІ поверсі, мабуть офіс орендували, бо в неї була звітність яку необхідно було зберігати. Кабінет ОСОБА_16 теж був там. Взагалі з 90-х років вона працювала на Роменському КХП. У другій половині серпня 2012 року її запросили в кабінет директора Роменського КХП. На той час з підприємства розрахувався фахівець ОСОБА_5 і в період заготовок не було кому виконувати його роботу. Директор обговорював з нею питання про те чи зможе вона допомогти лабораторії зробити розрахунки по сушці і по переробці. Хоча після перенесеної операції в неї ще не закінчився реабілітаційний період, вона погодилася виконувати цю роботу. Раніше вона працювала лаборантом і бухгалтером, а тому вміла робити необхідні розрахунки. Більше 30 років вона працювала в цій сфері, роботу знала і тому погодилася її виконувати. Директор попрохав її підготувати спеціаліста який би зміг виконувати цю роботу. Домовленість була, що працюватиме недовго, десь до півроку. Обговорили, що навчатиме виконувати цю роботу, зокрема виконання розрахунків по лабораторії ОСОБА_23, яка працювала на комбінаті. На той час заступником лабораторії була ОСОБА_2 , а потім її перевели на начальника лабораторії, але вона працювала на млинзаводі і роботи на заготсітці не знала. Була безвихідна ситуація і вона погодилася з пропозицією директора. Домовилися, що вона виконуватиме роботу у вільний від основної роботи час. На КХП вона приїздила першим автобусом, який йде о 06 год. ранку і до 08 год. намагалася встигнути звести відомості за попередню добу щодо зерна, яке надійшло на підприємство і передати їх начальнику лабораторії. Після 08 год. вона займалася своєю основною роботою інспектора - відвантаженням і збором інформації. До 15 год. вона відвантажувала продукцію і виписувала сертифікати якості. Відвантаження були також на Біловодському , Андріяшівському комбінаті хлібопродуктів. Також їй необхідно було звертатися в дозвільні центри при міськвиконкомі чи райдержадміністрації, залежно від того де було відвантаження, для реєстрації сертифікатів якості. Потім вона поверталася в свій робочий кабінет на вул. Горького, 106 і через інтернет передавала інформацію в Суми. В період з 16 до 17 години вона зводила роботу за день і передавала інформацію в Суми. Потім вона поверталася на заготзерно і виконувала роботу яку обумовлювали з директором КХП. Директор говорив, що йому все рівно коли вона буде виконувати роботу, головне, щоб робота була виконана. Також вона виходила на КХП у вихідні, у відпустці. Про те скільки буде за це отримувати коштів, не говорили. Директор сказав, що робота буде оплачена і на цьому розмова була закінчена. Через деякий час ОСОБА_2 передала їй банківську картку з пін-кодом, картка була не іменна. На той час, вона вважала, що це її картка і вона отримуватиме гроші за виконану роботу, що її влаштовувало. Звідки гроші її не цікавило, заяви про прийом на роботу чи видачу картки вона не писала. Ні керівництво підприємства, ні вона особисто умислу на розтрату коштів не мали. Отримані з картки кошти ОСОБА_1 чи комусь іншому вона не віддавала. Через місяць роботи на КХП, вона отримала кошти і сума її задовольнила. По факту вона виконувала роботу яку не міг виконувати простий лаборант. Робота лаборанта - відбирати зразки, ходити в склад на сушки. Вона контролювала роботу лаборантів, бо була велика плинність кадрів. В робочий зошит вносилися відомості про кількість сушок, якість зерна. Надходили накладні, складалися реєстри. З робочих зошитів вона брала відомості що і скільки зробили лаборанти. Вона заповнювала журнали і бланки, відомості передавала ОСОБА_2 . Свій підпис на документах, вона не ставила. Підпис ставили ОСОБА_42, іноді ОСОБА_2 Сільськогосподарська інспекція надає послуги власникам зерна, контролює продаж зерна. Роменське КХП приймає, сушить, «підробляє» зерно, а вона як інспектор сільського господарства здійснює контроль якості при відвантаженні. Після надходження з Сум підтвердження про сплату коштів в бюджет, вона відбирала зразки з кожного навантаженого вагона і виписувала сертифікат якості. Так було на різних підприємствах. Вона встигала це робити, бо в договорі на послуги було обумовлено, що замовники забезпечують інспектора транспортом. Її відвозили на підприємства, і привозили назад теж. Посада інспектора сільського господарства не належить до посад державної служби. Вона працювала на КХП зранку десь півтори години, а також з 17 год. до 21 год., інколи й пізніше. Роботи вистачало не лише влітку, а і на протязі року, кукурудзи надходило вдвічі чи втричі більше, ніж зернових. У 2012 році з приходом на підприємство ОСОБА_1 заготовок було багато: пшениця, соняшник, кукурудза, овес. На картку щомісячно їй надходили кошти від 1000 до 2000 грн., точно не пам`ятає. Складність роботи полягає в тому, що коли надходить зерно, потрібно відібрати зразки, зробити аналізи, розподілити його по якості, оформити сушку і підробку. До основного розрахунку, додається купа інших розрахунків. Всі показники лаборанти заносять у робочий зошит. Прийшовши зранку, вона виводила середню якість аналізів з усіх транспортних засобів. На прохідній є журнал із зазначенням скільки завезли зерна. По вазі теж проводився відповідний розрахунок. Вона брала вагу кожної машини і по кожній машині робила середньозважені показники. Для їх розрахунку потрібно кожну машину розрахувати по «сору» і по вологості. Вивівши середньо-якісні показники, вона передавала їх ОСОБА_13 , яка в свою чергу надавала їх директору. Після цього директор видавав розпорядження яке зерно потрібно підробити до показників, вказаних у контракті. Наступного дня вона робила розрахунок по якості зерна. Іноді, дуже рідко зерно, яке завозили, одразу забирали без сушки, але так співпасти могла лише одна машина. Взагалі сушка проводилася відповідно до даних, відображених у контракті. Сорт вони не визначали. За 1,5 року ту роботу яку вона виконувала для КХП, окрім неї, ніхто не виконував. Цю роботу вона припинила виконувати у травні 2014 року. На той час, замість ОСОБА_23 , яка захворіла, вона навчила ОСОБА_42 і ОСОБА_2 повідомила, що в її послугах більше потреби немає. На той час директором вже був ОСОБА_16 Після звільнення ОСОБА_1 з ОСОБА_16 розмови щодо виконуваної нею роботи для КХП не було, по роботі вона з ним не стикалася. В той час коли ОСОБА_16 був заступником директора, можливо, зверталася з якихось питань. З 2013 року він контролював заготстіку, приходив туди, давав якісь розпорядження. Вважає, що виконувала роботу за що і отримувала кошти.

Допитаний як свідок ОСОБА_16 дав суду свідчення, що на посаду директора ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП він призначений з 18.04.2014 року, а виконувачем обов`язків директора він був з лютого 2014 року. У травні 2014 року він дізнався, що на підприємстві на посаді начальника цеху працює неоформлений працівник - ОСОБА_7 . З`ясувалося це при перевірці табелів обліку робочого часу та зі слів ОСОБА_2 До цього часу він про це не знав. З травня 2014 року ОСОБА_7 звільнили із займаної посади на підставі заяви про звільнення. Чи писала ОСОБА_2 заяву про переведення її лаборантом та про звільнення її сина, він не пам`ятає. З лютого по квітень 2014 року ним підписувалися табелі обліку робочого часу, але за цей час питання відносно ОСОБА_7 не виникало, йому не було відомо про те, що ОСОБА_7 фактично не працює. ОСОБА_6 працювала державним інспектором і виконувала певну роботу на КХП, а саме допомагала вести бухгалтерію, спрямовувала спеціалістів Роменського КХП . Про те, що вона виконувала обов`язки начальника цеху, він дізнався коли став директором підприємства. В той час, коли він працював заступником директора, він бачив ОСОБА_6 на підприємстві, але не вникав, що саме вона робить, ніяких документів вона йому не підписувала. Робочий кабінет в ОСОБА_6 був на млинзаводі, але більше часу вона проводила на заготсітці. Яку заробітну плату нараховували ОСОБА_7 йому не відомо. Вважає, що від того, що ОСОБА_7 рахувався на підприємстві, а працювала ОСОБА_6 збитки для підприємства не суттєві. З позовом до ОСОБА_12 про стягнення заробітної плати у травні 2014 року не зверталися. ОСОБА_42 спочатку було призначено на посаду заступника начальника лабораторії, а потім начальника лабораторії. Раніше вона працювала на комбінаті. ОСОБА_6 та ОСОБА_42 працювали в одному кабінеті. Коли саме ОСОБА_42 призначено на посаду не пам`ятає. В той час, коли він був заступником директора по заготсітці, ОСОБА_7 рахувався на млинзаводі.

Допитана в якості свідка ОСОБА_32 суду пояснила, що у 2012 році обіймала посаду головного економіста ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП. Табелі обліку робочого часу спочатку оформлювалися начальниками, а потім передавалися їй для перевірки правильності обрахування робочого часу. Після цього табелі надавалися для затвердження директору і потім передавалися до бухгалтерії для нарахування заробітної плати. Вона перевіряла лише правильність підрахунку робочого часу. Їй, на той час, не відомо було чи працював на підприємстві ОСОБА_7 . Його прізвище було в табелях обліку робочого часу, йому нараховувалася заробітна плата та проводилися відповідні відрахування. Прізвища ОСОБА_6 в табелях обліку робочого часу не було. Відповідальність щодо ведення табелів обліку робочого часу в посадових інструкціях покладалася на начальників підрозділів. До її посадових обов`язків не входило проведення перевірки правильності щодо заповнення табелів, вона не зобов`язана була їх перевіряти. Керівництвом КХП станом на травень 2014 року до її відому не доводилося питання щодо перерахування незаконно виплаченої заробітної плати і подачі позову до суду. Вже коли було відкрито кримінальне провадження і був відповідний запит, бухгалтер по заробітній платі надавала таку довідку слідчому. Табелі обліку робочого часу на підпис до директора відносила іноді вона, іноді начальники структурних підрозділів. За часів керівництва ОСОБА_1 табелі обліку робочого часу керівнику відносила здебільшого вона сама. Коли керівником став ОСОБА_16 , йому табелі відносили начальники структурних підрозділів, і лише, інколи, це робила вона. З приводу складання табелів саме начальниками підрозділів на підприємстві був відповідний наказ. Хто складав табелі до видачі наказу, їй невідомо. З 2004 року табелі обліку робочого часу завжди складали керівники підрозділів. У неї не виникало питання чому табель обліку робочого часу не приносить начальник цеху ОСОБА_7 , бо табелі завжди приносила ОСОБА_8 Начальник лабораторії табелював своїх підлеглих, старший майстер - своїх, механік - своїх. Табелі заповнювали головний питлівник ОСОБА_8 , начальник лабораторії ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_42 . Про те, що фактично роботу начальника цеху виконує ОСОБА_6 , їй не було відомо. ОСОБА_6 вона бачила на підприємстві. Начальник цеху ОСОБА_7 жодного разу табель обліку робочого часу не здавав. Протягом 2004-2008 років за млинзавод табель здавала ОСОБА_8 З 2008 по 2011 р. табелі теж здавала ОСОБА_8. Хто був питлівником в той час як ОСОБА_8 перебувала в декреті і хто заповнював табелі вона не пам`ятає. Штатний розпис розробляла вона на підставі списків, наданих їй відділом кадрів. Чи працював ОСОБА_7 чи ні - це питання не до головного економіста. Вважає, що кожен з начальників підрозділів відповідає за своїх підлеглих і контролює відпрацьований ними час. Акти перевірок комісією, до складу якої входила вона і працівники відділу кадрів, складалися коли з`явилися штрафи за куріння. Тоді вони контролювали, щоб курили у відведених місцях, щоб не було на роботі нетверезих. В той час коли млинзавод працював вночі, вона не могла контролювати хто саме працює. Вона не пам`ятає, чи говорила вона ОСОБА_8 щоб та припинила табелювання ОСОБА_12 і щоб цю роботу продовжила виконувати ОСОБА_2 , але не виключає що таке могло бути.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що на Роменському КХП працює з 2002-2003 років. У 2012 році вона працювала бухгалтером, в її обов`язки входило нарахування заробітної плати. Нарахування заробітної плати проводилося згідно табелів обліку робочого часу. Також нею здійснювалося нарахування лікарняних, відпусток, розрахунків при звільненні. Табелі обліку робочого часу на затвердження керівнику передавалися головним економістом. Табелі складав і підписував начальник структурного підрозділу, де працювала певна особа. Потім табелі підписували головний економіст і директор підприємства. ОСОБА_12 на підприємстві вона не бачила, але в списку працівників він був. Те, що він працював на той час підтверджується документально: наказами, табелями обліку робочого часу. Чи надавалася ОСОБА_7 відпустка вона не пам`ятає. Платіжні відомості передавалися в банк і працівники отримували заробітну плату на карткові рахунки в «Експрес-Банку». З приводу нарахувань ОСОБА_7 , керівник підприємства ОСОБА_1 ніяких особливих вказівок їй не надавав. Вона звільнилася з підприємства у 2014 р., на той час керівником був ОСОБА_16 До того як керівником став ОСОБА_1 на підприємстві були затримки у виплаті заробітної плати, при ОСОБА_1 ситуація налагодилася, після звільнення ОСОБА_1 ситуація погіршилася. ОСОБА_12 звільнили в загальному порядку, нарахували відповідні розрахункові, ніяких коштів з нього не утримувалося. Звільнили ОСОБА_7 наказом, але не за прогули. Про те чи наніс ОСОБА_7 якісь збитки підприємству їй невідомо. ОСОБА_16 не надавав їй вказівок щодо виплати коштів ОСОБА_7 при звільненні. ОСОБА_32 з цього приводу теж нічого не говорила. ОСОБА_32 візувала табель обліку робочого часу, бо так було прийнято на підприємстві. Можливо вона щось перевіряла чи звіряла. На момент звільнення у 2014 році їй не було відомо про те, що замість ОСОБА_7 працювала ОСОБА_6 До дисциплінарної відповідальності щодо неправильного нарахування заробітної плати вона не притягувалася. Щодо табелювання, було декілька випадків, кола вона сама дописувала в табелі відомості про окремих працівників. Але перш ніж протабелювати такого працівника, вона з`ясовувала у начальника відповідного підрозділу скільки саме годин ставити в табелі. Вона це робила тому, що закінчувався місяць, працівника не було відмічено в табелі і могли б не отримати заробітну плату. З цього приводу вона зверталася до ОСОБА_8 , такі випадки були і в інших підрозділах. В той час коли працював ОСОБА_7 , відомості по цьому підрозділу в табель вносила ОСОБА_8 як питлівник і як керівник підрозділу. Розрахункові листки по заробітній платі вона передавала в структурні підрозділи. З приводу розрахункового ОСОБА_7 , вона не пам`ятає чи віддавала його до структурного підрозділу, можливо віддавала, а можливо залишався в неї.

Допитаний як свідок ОСОБА_58 суду дав свідчення, що у 2012-2014 роках він працював на Роменському КХП спочатку майстром, потім старшим майстром на території млинзаводу. Він відповідав за завантаження млина зерном, відвантаження продукції. Чи працював на той час ОСОБА_7 йому невідомо. ОСОБА_6 працювала в лабораторії на КХП, яка в неї була посада йому не відомо. З приводу якості зерна він звертався саме до неї, це було узгоджено з його безпосереднім керівником ОСОБА_44 У нього в підпорядкуванні були вантажники, він здійснював їх табелювання, також табелював себе. Заповнював табелі обліку робочого часу, підписував їх і віддавав економісту в плановий відділ. Яким чином табелі передавали він не пам`ятає. Його присутність на роботі і присутність підлеглих йому вантажників перевіряли працівники з бухгалтерії. Чи перевіряли інших працівників йому невідомо.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його матір`ю є ОСОБА_2 (т. 1 а.п. 208).

ОСОБА_1 був обраний депутатом Роменської районної ради 6 скликання, строк повноважень до жовтня 2015 року. Вказане підтверджено довідкою Роменської районної ради (т. 1 а.п. 228).

Згідно квитанції від 7 липня 2015 року ОСОБА_1 сплатив 3000 грн., одержувач - Роменський комбінат хлібопродуктів, призначення платежу - відшкодування нанесених збитків (т. 1 а.п. 229).

Заява-анкета про відкриття рахунків та одержання платіжної картки від 13.08.20112, заява-договір № 56946:379 від 29.08.2012 на відкриття рахунку. додаток до договору від 29.08.2012 з тарифами обслуговування картки, копія паспорта та довідки про номер ідентифікаційного коду ОСОБА_7 , чек-квитанції № 60 від 23.11.2012 року, № 21 від30.09.2012 року, № 8 від 30.01.2014 року, звіт по картці НОМЕР_3 за період з 28.08.2012 по 26.05.2015, роздруківка коштів по рахунку № НОМЕР_2 з 28.08.2012 по 26.05.2015 підтверджують наявність руху коштів по рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 234 - 252).

В платіжних відомостях ДАК «Хліб України» Роменський КХП за серпень 2012 року - грудень 2012, січень 2013 - жовтень 2013 року вказаний ОСОБА_7 (т.2 а.п. 2 - 31).

1 серпня 2012 року датована заява ОСОБА_7 на адресу директора Роменського КХП про прийняття його на посаду начальника цеху млин заводу (т.2 а.п.37).

Наказом від 2 серпня 2012 року № 80 К ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» прийнято на посаду начальника цеху млин заводу ОСОБА_7 з 1 серпня 2012 року з місячним випробувальним терміном (т.2 а.п.35).

Наказом від 12 травня 2014 року № 32-К ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» звільнено з роботи начальника цеху млин заводу ОСОБА_7 з 12 травня 2014 року (т.2 а.п.36).

Як вбачається з довідки ДП ДАК «Хліб України» ОСОБА_7 був прийнятий на підприємство 02.08.2012 та був звільнений 12.05.2014 р за згодою сторін. Під час роботи, згідно табеля обліку робочого часу йому була нарахована заробітна плата в розмірі 45535,41 грн. (т.2 а.п.41).

Згідно табелів обліку та використання робочого часу ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» за період з 01.08.2012 по 31.05.2014, табельований ОСОБА_7 Табелі підписані з серпня 2012 року по липень 2013 року головним питлівником ОСОБА_8 та головним економістом ОСОБА_47 , а з серпня 2013 року по лютий 2014 року - ОСОБА_2 та головним економістом ОСОБА_47 .. З березня по травень 2014 року табелі підписані, але прізвища особи, яка їх складала, не вказано (т.2 а.п.74 -95).

01 серпня 2012 року між адміністрацією ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено договір про повну матеріальну відповідальність (т.2 а.п. 105).

Наказом від 12.08.2010 р. № 25 ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_8 переведено на посаду головного петлівника з 12 серпня 2010 року (т. 2 а.п.114).

Згідно посадової інструкції головного питлівника, яка затверджена в 2012 році директором ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_1 , з якою 30 квітня 2012 року ознайомлена під підпис ОСОБА_8 , до посадових обов`язків включено: п.6. контролює облік і звітність по млину, дотримується стандартної ваги; п.9. координує роботу змін, здійснює підбір і розстановку кадрів при відсутності начальника млина; п. 10. Проводить контроль за дотриманням працівниками млина виробничої і трудової дисципліни, нормативів по охороні праці і ТБ, протипожежної безпеки; п. 12. координує діяльність цеху з суміжними підрозділами, забезпечує нормальну роботу млина… В правах також зазначено п.3 - відстороняти від роботи порушників трудової дисципліни. Також передбачена відповідальність, зокрема за результати роботи млина заводу, за достовірність звітності, дотримання стандартної ваги, виконання покладених на нього обов`язків, за розголошення конфіденційних відомостей (т. 2 а.п. 113).

Наказом № 81-к від 2 серпня 2012 р. ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_2 переведено на посаду начальника ВЛ з 02 серпня 2012 року (т. 2 а.п.117).

В посадовій інструкції начальника ВЛ, яка затверджена 27 серпня 2012 року директором ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_1, з якою ОСОБА_2 ознайомлена під підпис 27 серпня 2012 року. вказані наступні посадові обов`язки: п.1 забезпечує безперебійну роботу виробничої лабораторії (ВЛ), виконання її задач та функцій, встановлених діючими нормативними актами; п.2. складає графіки змінності працівників ввіреного йому підрозділу та забезпечує їх дотримання;… (т. 2 а.п. 115-117).

Наказом голови правління ДАК «Хліб України» № 171-к від 21 квітня 2011 року 22 квітня 2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» Сумської обл. з подальшим укладенням контракту (т.2 а.п.119).

Наказом голови правління ДАК «Хліб України» № 15-к від 3 березня 2014 року 4 березня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (т.2 а.п.120).

В посадовій інструкції директора ДП ДАК «Хліб України», яка затверджена 24 жовтня 2011 року наказом ДАК «Хліб України», з якою під підпис ознайомлений ОСОБА_1 , вказані наступні посадові обов`язки: Розділ ІІ - директор підприємства зобов`язаний виконувати такі постійні функції та обов`язки з організації і забезпечення діяльності підприємства - 1. Визначає, формує, планує, здійснює та координує всі види діяльності підприємства… 3. Організовує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів, та інших структурних підрозділів підприємства, спрямовує їх діяльність на досягнення високих темпів розвиту і удосконалення виробництва продукції… 7.організовує виробничо-господарську діяльність підприємства …. 8. Вживає заходи щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, використанні безпечних і сприятливих умов праці…11. Вирішує всі питання в межах наданих йому повноважень, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам… 18. Визначає організаційну структуру підприємства, встановлює чисельність працівників і штатний розпис за погодженням із власником… (т. 2 а.п. 121-125).

В п.5.4. Статуту ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський хлібокомбінат» вказано, що директор підприємства здійснює безпосереднє керівництво підприємством, вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих які входять до компетенції компанії, а саме: - створює умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю, соціальне страхування, норм правил охорони праці, техніки безпеки та охорони майна, що перебуває у користуванні підприємства, правил пожежної безпеки; - приймає та звільняє з роботи працівників підприємства (т. 2 а.п. 136-144).

15 грудня 2011 року ДП ДАК «Хліб України» з ОСОБА_8 укладено договір про повну матеріальну відповідальність (т. 2 а.п. 126-127).

Згідно штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів» на 1 липня 2012 року директором вказано ОСОБА_1 , начальником виробничої лабораторії - ОСОБА_5. , заст. начальника ВЛ - ОСОБА_2 , головним питлівником - ОСОБА_8 (т.2. а.п.156-157).

В штатному розписі керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів» на 1 березня 2013 року директором вказано ОСОБА_1 , начальником цеху - ОСОБА_7 ., начальником виробничої лабораторії - ОСОБА_2 , головним питлівником - ОСОБА_8. (т.2. а.п.158).

Наказом в.о. начальника Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, від 23.02.2012 року № 105-к, ОСОБА_6 прийнято на посаду державного інспектора сільського господарства відділу контролю якості та безпеки зерна і продуктів його переробки управління контролю якості сільськогосподарської продукції Державної інспекції сільського господарства в Сумській обл. з 23 лютого 2012 року в порядку переведення з Сумської обласної державної хлібної інспекції (т. 2 а.п. 167).

З довідок про доходи вбачається, що ОСОБА_6 в період серпня 2012 року - травня 2014 року отримувала заробітну плату в Державній інспекції сільського господарства в Сумській області (т. 2 а.п.164-166).

Згідно платіжних відомостей за 2012 - 2013 роки в ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП нараховувалася та виплачувалася заробітна плата ОСОБА_7 ( т. 2 а.п. 170- 187).

В інформації ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів» від 20.10.2015 року, яка надана на запит адвоката Яковця Є.О., вказано, що наказ про призначення ОСОБА_8 виконуючим обов`язки начальника цеху млинзаводу або начальника млина не видавався. Також не видавався наказ про переведення ОСОБА_7 з посади начальника млинзаводу на іншу посаду на підприємстві (т. 3 а.п. 2).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26 квітня 2016 року, в даному кримінальному провадженні апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок суду скасовано. (т. 3 а.п. 317-319).

Заявою від 21 грудня 2017 року директор ДП ДАК «Хліб України» просить суд прийняти відмову від позову і винести ухвалу , якою провадження у справі припинити. При цьому в заяві вказано, що станом на 21.12.2017 року за даними бухгалтерського обліку ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП» відсутні збитки, які заявлені в цивільному позові від 15.07.2016 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 5 а.п.59).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, вирок суду скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції. (т. 5 а.п. 137-139).

Оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних у справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що: пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України не знайшло підтвердження; також не знайшло підтвердження пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України; пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України підтвердження не знайшло.

До такого висновку суд дійшов, виходячи з того, що у диспозиції частини 2 статті 191 КК України передбачено три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Частина 3 статті 191 КК України визначає кваліфікуючі ознаки при вчиненні дій, які визначені частиною першою або другою цієї статті. Як роз`яснено у п.23 Постанови Пленуму ВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», всі ці форми заволодіння чужим майном характеризуються умисним, протиправним і безоплатним, оберненням такого майна на користь винного чи на користь інших осіб при цьому розтрата вчиняється шляхом використання особою тих повноважень, якими винний наділяється щодо ввіреного йому майна і які він використовує для обернення його на користь інших осіб, а заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному обернення чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

На те, що безоплатність обернення майна є однією з головних ознак викрадення (розкрадання), відсутність якої виключає можливість кваліфікації вчиненого за статтею 191 КК України, звертається увага і у правових позиціях Верховного Суду України (постанова судової палати у кримінальних справах ВСУ від 07.02.2013 року, справа № 5-27кс12). При цьому під безоплатністю як ознакою обернення майна на власну користь чи користь третіх осіб слід розуміти не лише відсутність грошового відшкодування вартості майна, яке обертається, а й відсутність будь-яких інших форм розрахунку за обернене майно (наприклад вчинення дій майнового характеру виконання певних робіт тощо).

Судом встановлено, що гроші нараховувались на банківську карту видану на особу, яка фактично на підприємстві не працювала - ОСОБА_7 , призначалися і виплачувалися ОСОБА_6 , яка не була працевлаштована офіційно, але фактично виконувала необхідну для нормальної господарської діяльності роботу. Дана обставина підтверджується показами допитаних в судовому засіданні обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і показами свідків, які в судовому засіданні показали, що ОСОБА_6 у період з серпня 2012 року по травень 2014 року виконувала роботу в лабораторії підприємства. Вказана обставина підтверджена також і показами свідка ОСОБА_6 Також, та обставина, що ОСОБА_6 фактично виконувала необхідну роботу підтверджена матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , зокрема в обвинувальному акті відносно якої, стороною обвинувачення вказано, що ОСОБА_6 перебуваючи на посаді Державного інспектора С\Г відділу контролю якості та безпеки зерна і продуктів його переробки Управління контролю якості сільськогосподарської продукції Державної сільськогосподарської інспекції у Сумській області і використовуючи своє службове становище мала змогу знаходитись на території ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП» та виконувати роботу начальника виробничої лабораторії. Для виплати грошової винагороди ОСОБА_6 за таку допомогу, ОСОБА_1 , кримінальне провадження відносно якого перебуває на розгляді в суді, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з метою розтрати грошових коштів підприємства, запропонував ОСОБА_2 , кримінальне провадження відносно якої перебуває на розгляді в суді, підшукати особу для фіктивного оформлення її на роботу, яка фактично не буде працювати на підприємстві, а нараховані в якості заробітної плати грошові кошти цій особі передавати ОСОБА_6 Зазначені обставини також підтверджуються наданими сторонами доказами. Тобто, на думку суду, певна сума грошей не розтрачувалася протиправно і безоплатно (протиправно вилучалася із фондів підприємства), а в дійсності була спрямована на оплату праці, яку фактично виконувала ОСОБА_6

Також, злочин передбачений ст. 191 КК належить до групи корисливих посягань на власність, а відповідно корисливий мотив та корислива мета є обов`язковими ознаками суб`єктивної сторони складу даного злочину, а їх встановлення є необхідним для констатації у вчиненому діянні складу злочину передбаченого ст. 191 КК. Як відомо, корисливий мотив - це прагнення незаконно (безпідставно) збагатитися: одержати матеріальні блага для себе або інших осіб заволодіти грошима коштовностями цінними паперами майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. Корислива мета є ціллю такого незаконного збагачення. Як для корисливого мотиву, так і для корисливої мети характерним є прагнення збагатитися або збагатити інших осіб протизаконним способом тобто безпідставно. Виходячи з обставин справи та досліджених доказів, нарахування коштів на банківську карту ОСОБА_7 було оплатою фактично виконаної роботи на підприємстві ОСОБА_6 , а отже і наявність корисливого мотиву не доведена. При цьому суд враховує також і те, що стороною обвинувачення не доведено того що, розмір заробітної плати начальника цеху млин заводу, яка нараховувалася і виплачувалася ОСОБА_6 перевищував розмір оплати фактично виконаної нею роботи.

Крім цього, для зловживання службовою особою свої службовим становищем, як способу заволодіння чужим майном, за ст.191 КК України завжди характерне використання службового становища всупереч інтересам служби. На думку суду, це має об`єктивно виражатися в такому діянні службової особи, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових повноважень всупереч цілям і завданням, які вона має згідно службових повноважень та інтересів служби. Проте, як доведено дослідженими судом доказами, вчинене службовими особами ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяння було спрямоване на забезпечення його нормального функціонування і запобігання виникнення простою у виробничій діяльності підприємства, що не може вважатися таким, яке вчинене всупереч інтересам служби. Вказана обставина стороною обвинувачення взагалі не взята до уваги і не врахована ні в ході досудового розслідування ні при судовому розгляді кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що за досліджених судом обставин, в діях службових осіб ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній склад злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.1 ст. 366 КК України суд вдається до аналізу норм чинного законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Як передбачено п.1.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286 та зареєстрованої в Мін`юсті 30.11.2005 р. за № 1442/11722, до первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників належить і табель обліку використання робочого часу.

Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» затверджено та введено в дію з 1 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, п. 1.4. № П-5 «Табель обліку використання робочого часу».

Згідно листа Державної служби статистики України від 12 січня 2012 р. № 9/4-10/9 «Щодо заповнення табеля обліку використання робочого часу» типова форма № п-5 «Табель обліку використання робочого часу» надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. На практиці табель використовується також для інших цілей, тому підприємство при необхідності має право застосовувати й іншу форму табеля, але при цьому обов`язковим для респондентів є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.

Оскільки чинне законодавство не регламентує порядку ведення табелю обліку робочого часу, суд приходить до висновку що порядок його складання та затвердження підприємство має визначати самостійно, відповідно до своїх локальних нормативних актів.

Обвинувачення ОСОБА_1 за статтею 366 КК України сформулювано наступним чином - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, проте, в обвинувальному акті не конкретизовано об`єктивну сторону, оскільки не вказано, які саме недостовірні відомості внесені ОСОБА_1 до заяви про прийняття на роботу, наказу про прийняття на роботу, договору про повну матеріальну відповідальність і табелю обліку робочого часу. Натомість вказано, що ОСОБА_1 : поставив резолюцію для підготовки наказу про прийняття на роботу на заяві про прийняття на роботу від імені ОСОБА_7 ; підписав наказ № 80-к про прийняття на роботу ОСОБА_7 на посаду начальника цеху млинзаводу; підписав договір про повну матеріальну відповідальність який було оформлено з даним працівником; затверджував своїм підписом табелі обліку робочого часу, що містять завідомо неправдиві відомості про роботу начальника цеху млин заводу ОСОБА_7. Тобто в діях ОСОБА_1 не вбачається внесення до документів завідомо неправдивих відомостей, натомість мова може йти про інші ознаки складу злочину, оскільки сам ОСОБА_1 не вносив до вказаних документів ніяких неправдивих відомостей, лише підписував їх. Проте саме в даному випадку суд позбавлений права самостійно перекваліфікувати дії ОСОБА_1 , оскільки закон наділяє правом суд перекваліфікувати дії, якщо мова йде про покращення становища особи - пом`якшення відповідальності, в даному ж випадку мова йде лише про зміну правової кваліфікації, яка жодним чином не покращує становище особи. Сторона обвинувачення в судовому засіданні на питання суду про правильність кваліфікації дій обвинувачених, відповіла що дії кваліфіковані вірно і підстав для перекваліфікації дій жодного з обвинувачених не вбачається.

Що стосується обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , на переконання суду вони не можуть бути визнані винними, оскільки відповідно ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. В даному випадку суб`єкт злочину спеціальний - службова особа, яка згідно визначення ч. 3 ст. 18 КК України є особою, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймає в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділена повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно п.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: офіційний документ - документ складений, виданий, засвідчений з дотриманням визначених законодавством норм уповноваженою особою, якій законодавством надано право у зв`язку з її професійною чи службовою діяльністю складати, видавати, засвідчувати певні види документів, що підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти і містить передбачені законодавством реквізити та відомості.

В даному випадку, ні стороною обвинувачення в ході досудового слідства, ні судом в ході розгляду справи, не здобуто жодного належного і допустимого доказу на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на час вчинення інкримінованого діяння, були наділені правом і мали обов`язок складати такий офіційний документ як табель обліку робочого часу. При цьому суд вважає, що для вирішення питання про кримінальну відповідальність, винна особа має бути наділена відповідними повноваженнями саме офіційно, в даному випадку повноваження на ведення обліку робочого часу мають бути відображені в посадових інструкціях чи в наказах по підприємству, інших локальних нормативних актах, з чітким визначенням обов`язку вести облік робочого часу та складати з цього приводу відповідні документи. Натомість в наданих посадових інструкціях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні посилання на наявність їх обов`язку вести табель обліку робочого часу. При цьому ОСОБА_3 пояснила, що вона складала табелі тому що так у них було заведено, а ОСОБА_2 пояснила що складала табелі за вказівкою бухгалтерії. Окремо суд відмічає ту обставину що ОСОБА_7 не був підпорядкований ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_3 , а відповідно не зрозуміло, чому вони мали вести облік робочого часу, особи, яка не лише не підпорядкована їм, а і яка обіймає рівну з ними посаду.

Цивільний позов ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 42535 грн., відповідно п. 5) ч. 1 ст. 257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду, оскільки в судовому засіданні представник позивача позов не підтримав і просив залишити його без розгляду, про що також надано клопотання позивача.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України і виправдати.

ОСОБА_2 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України і виправдати.

ОСОБА_3 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і виправдати.

Цивільний позов ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Речові докази: заяву-анкету про відкриття рахунків та одержання платіжної картки від 13.08.20112; заяву-договір № 56946:379 від 29.08.2012 на відкриття рахунку; додаток до договору від 29.08.2012 з тарифами обслуговування картки; копію паспорта та довідки про номер ідентифікаційного коду ОСОБА_7 ; чек-квитанцію № 60 від 23.11.2012 року, № 21 від 30.09.2012 року, № 8 від 30.01.2014 року; звіт по картці НОМЕР_3 за період з 28.08.2012 по 26.05.2015; роздруківки руху коштів по рахунку № НОМЕР_2 з 28.08.2012 по 26.05.2015; носій інформації DVD- диск з файлами в яких фотозображення особи, яка користувалася банкоматом, що залучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження; наказ № 80-3 від 02.08.2012, наказ № 32-к від 12.05.2014, заяву про прийняття на посаду від 01.08.2012, які залучені до матеріалів кримінального провадження - повернути ДП ДАК «Хліб України»; табелі обліку та використання робочого часу ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» за період з 01.08.2012по 31.05.2014, в кількості 22 документи, які були залучені до матеріалів кримінального провадження повернути власнику; наказ № 14-к-в від 23.05.2013 про надання відпустки, наказ № 37-к-в від 23.05.2013 про надання відпустки, дві заяви ОСОБА_7 про надання відпусток від 05.03.2013 та від 23.05.2013, повернути власнику; особовий листок по обліку кадрів на ім`я ОСОБА_7 , розрахункові листи ОСОБА_7 з серпня 2012 року по травень 2014 року, розміщені в картонній палітурці «Лицьовий счет» на ім`я ОСОБА_7 табельний № 41, договір про повну матеріальну відповідальність від 01.08.2018 року, заяву про звільнення від імені ОСОБА_7 , які залучені до матеріалів кримінального провадження - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: підпис ...

Копія вірна

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга