Рішення № 81866573, 20.05.2019, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/760/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., з участю секретаря судового засідання Токаревої В.М. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Департамент служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради( м.Харків, вул..Чернишевська,55) про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що

З відповідачем вони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина проживає з нею, відповідач не спілкується з дитиною, не відвідує його, не приймає участі в її вихованні, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини.

Позивачка в судове засідання не з*явилась, від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судове засідання не з*явився, від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позов визнав повністю.

Представник третьої особи Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради до суду не з*явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справи в суді.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

В суді встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.14). З 2013 року сторони проживають окремо. Дитина ОСОБА_4 проживає разом з матір*ю ОСОБА_1 в м.Харкові. Відповідно до довідки № 841 від 02.10.2018 року виданої Харківським технологічним ліцеєм № 9 вихованням та питаннями, пов*язаними з навчання ОСОБА_5 , займається виключно мати,ОСОБА_1 ( а.с.17-18).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .( а.с.21)

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована ) та ч.ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ст.11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями ч.ч.1-5 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч.2 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст.. 164 СК України - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У пунктах 15, 16, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином в зв`язку з тим, що відповідач на протязі значного часу ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки його необхідно позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_7 , що відповідає інтересам дитини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, 150, 155 164 СК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Департамент служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради( м.Харків, вул..Чернишевська,55) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця ст..Головашівка Сумського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Харків.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко