Рішення № 81866373, 21.05.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1203/19

Номер провадження 2-о/580/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Стеценка В. А.,

при секретарі - Радковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лебедин справу за заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , заінтересована особа - Лебединський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Сумській області про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території;

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці звернулася до суду з зазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про що 23.01.2019 року Куйбишевським відділом записів актів цивільного стану м. Донецьк Державної реєстраційної палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 23.01.2019 року.

Заявниця позбавлена можливості зареєструвати факт смерті в Лебединському МВ ДРАЦС ГТУЮ в Сумській області та отримати свідоцтво про смерть батька, так як отримане свідоцтво про смерть не відповідає законодавству України. Тому представник ОСОБА_1 звернулася до суду і просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк.

В судовому засіданні представник заявниці підтримала вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в суд не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, проти задоволення заявлених вимог не заперечив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала суду, що є матір`ю ОСОБА_1 і колишньою дружиною померлого ОСОБА_2 про смерть якого дізналась від своїх знайомих та рідних.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала суду, що в грудні 2018 року працювала разом із ОСОБА_1 на одному підприємстві і в її присутності остання спілкувалась по телефону з мешканцями м. Донецька з приводу похорон її батька ОСОБА_2

З паспортів, карток, свідоцтв (а.с. 3-5, 8), досліджених в судовому засіданні вбачається, що заявницею є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Абай Келеського району Чімкентської області та мешканка АДРЕСА_1 , і/н НОМЕР_2 , а її батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2

З відмови (а.с. 12), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 14.05.2019 року при зверненні заявниці до Лебединського МВ ДРАЦС ГТУЮ в Сумській області з заявою про проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй було відмовлено, так як нею для підтвердження факту його смерті було пред?явлено документ, виданий на території, де органи державної реєстрації України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Вислухавши представника заявниці, свідків та вивчивши матеріали справи суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був прописаний по АДРЕСА_2 , стать чоловіча, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Куйбишевського району.

Вказані обставини стверджуються показами свідків, матеріалами справи і не оспорюються заінтересованою особою.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховної Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окр емих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Свідоцтво про смерть видане органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України, а також лікарське свідоцтво про смерть видане медичними закладами тимчасово окупованої території не є підставою для реєстрації смерті на території України.

Ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.

Судом встановлено, що заявниця є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Представник заявниці посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 останній помер в м. Донецьк, Куйбишевському районі і вона не може отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , так як вказана територія є тимчасово окупованою.

На підставі вище наведеного суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт смерті ОСОБА_2 і на підставі вимог ч. 1 ст. 315 ЦПК України цей факт підлягає встановленню.

Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», розпорядженням КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07.11.2014 № 1085-р., ст.ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265, п. 8 ч. 1 ст. 315, ст. 316-319 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , заінтересована особа - Лебединський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Сумській області про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території задовільнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був прописаний по АДРЕСА_2 , стать чоловіча, громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Куйбишевського району.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Стеценко В. А.