Рішення № 81866351, 15.05.2019, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2227/18

2/579/177/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2019 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Моргуна О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Сірої С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було укладено кредитний договір від 10 березня 2010 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач своїм підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

В порушення умов вказаного кредитного договору та ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 31 серпня 2018 року заборгованість відповідача по кредитному договору становить 166647 грн. 41 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 2052 грн. 53 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 158733 грн. 94 коп., заборгованості за пенею та комісією - 5860 грн. 94 коп.

Оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення повної суми заборгованості, АТ КБ "ПриватБанк" просить стягнути з відповідача частину суми заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2010 року в розмірі 111508 грн. 92 коп., з яких заборгованість за кредитом - 2052 грн. 53 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 109456 грн. 39 коп. з 10.03.2010р. по 30.03.2018р. та судові витрати.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Відповідач подала до суду заяву про застосування судом строку позовної давності, мотивуючи її тим, що відповідно до виданої їй платіжної картки № НОМЕР_1 , куди були зараховані надані банком кредитні кошти, строк дії картки закінчується в листопаді 2012 року, після чого у банка виникло право вимагати повернення кредиту, а з позовом АТ КБ "ПриватБанк" звернувся в листопаді 2018 року, поза межами встановленого законодавством трирічного строку позовної давності. З Умовами та правилами надання банківських послуг, затвердженими наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256, на які посилається позивач, вона не ознайомлювалась, вони не містять її підпису. Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови вона розуміла, підписуючи заяву позичальника, або в подальшому такі Умови не змінювались. В її заяві від 10 березня 2010 року такої домовленості сторін немає. Просить відмовити в позові АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку зі спливом позовної давності відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України (а.с.57-59).

Від позивача АТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на заяву про застосування строків позовної давності, в якому останній заперечував проти заяви відповідача, вважаючи, що обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі (а.с.65-68, 81-84).

Представником відповідача адвокатом Рекухою В.Г. до суду подано заперечення на відзив позивача від 27.02.2019 року, в якому зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню (а.с.97-100).

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір від 10 березня 2010 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який складається з анкети - заяви, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що становлять кредитний договір (а.с. 7, 8, 9 - 32).

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" з 21.05.2018 року змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (скорочена назва - АТ КБ "ПриватБанк") (а.с.101).

Відповідач своїм підписом підтвердила згоду на те, що підписана анкета - заява разом пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач зобов`язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку (а.с.7).

Згідно п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Зміни до Умов та правил надання банківських послуг вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. У тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливе, банк повідомляє позичальника про внесення змін шляхом використання різних каналів зв`язку (п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Умов та правил надання банківських послуг).

Відповідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати позичальника, зокрема у виписці по картковому рахунку відповідно до п.1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від позичальника про незгоду зі змінами, то вважається, що позичальник приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення позичальника.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором. У випадку невиконання зобов`язань по Договору, на вимогу Банка виконати зобов`язання по поверненню Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку (п. 2.1.1.5.5 та п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг).

Згідно п.2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Згідно п.1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг строк позовної давності щодо вимог банку по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат банку складає 50 років.

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що сторони не ставили питання про розірвання договору від 10 березня 2010 року. Таким чином між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки, які вони врегулювали вказаним договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 10 березня 2010 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" (АТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 заборгованість станом на 31 серпня 2018 року становить 166647 грн. 41 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 2052 грн. 53 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 158733 грн. 94 коп., заборгованості за пенею та комісією - 5860 грн. 94 коп. Заборгованість до стягнення становить 111508 грн. 92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 2052 грн. 53 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 109456 грн. 39 коп. з 10.03.2010р. по 30.03.2018р. (а.с. 5-6).

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорювала договір позики, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" (АТ КБ "ПриватБанк") та нею, не надала суду доказів, що кредитний договір укладений проти її справжньої волі.

Відповідач у своїй заяві просила суд застосувати позовну давність, відмовити в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позивач отримав заяву відповідача про застосування строку позовної давності (а.с. 65-68).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Слід зазначити, що кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

Судом встановлено, що строк дії кредитної картки ОСОБА_1 до останнього дня 11.2012 року (а.с.70). Таким чином, договір діяв до 30 листопада 2012 року, після чого у банку виникло право вимагати повернення кредиту згідно з умовами договору, звернувшись до суду в установлений законом строк позовної давності.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом у листопаді 2018 року, надавши розрахунок заборгованості станом на 31 серпня 2018 року, тобто після спливу трирічного строку з часу спливу терміну дії кредитної картки.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає обґрунтованим посилання відповідача щодо пропуску позивачем трирічного строку позовної давності.

Договором встановлений строк кредитування до останнього дня 11.2012 року - до 30 листопада 2012 року, а тому після його закінчення банк мав право просити стягнення заборгованості за кредитним договором, що виникла в межах строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, провадження N 14-10цс18, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2018 року в справі № 204/3294/14-ц.

Суд вважає, що позивач мав можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, та поновленням прав, пов`язаних з поверненням кредиту у встановлені строки.

Суд детально проаналізувавши, перевіривши причини пропуску строку звернення до суду, встановлені ст.257 ЦК України, не вбачає їх поважності.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, про що укладається договір у письмовій формі (ч.1 ст.259 ЦК України). Суд вважає, що збільшення строку позовної давності повинно бути обумовлено конкретною датою чи строком та підтверджено підписом позичальника.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Суд не приймає до уваги положення п. 1.1.7.31 Умов та правила надання банківських послуг, згідно якого установлено позовну давність тривалістю в 50 років, з тих підстав, що Умови не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними.

Крім того, у заяві-анкеті позичальника (а.с. 7) домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

У зв`язку із цим доводи позивача про звернення до суду з вимогами до відповідача з дотриманням договірних строків позовної давності не заслуговують на увагу суду.

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 березня 2010 року, нарахованої в межах строку кредитування до 30 листопада 2012 року у зв`язку з пропуском позовної давності, в частині стягнення нарахованих процентів за кредитним договором від 10 березня 2010 року за період з 1 грудня 2012 року (наступний день після закінчення строку кредитування) до 31 серпня 2018 року (день, станом на який банк просив стягнути заборгованість) - у зв`язку з їх безпідставністю.

Відповідно до ст.ст. 6, 526, 530, 533, 549, 612, 1050, 1054, 267 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 279 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

відмовити в задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 березня 2010 року, нарахованої в межах строку кредитування до 30 листопада 2012 року, у зв`язку з пропуском позовної давності.

Відмовити в задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 березня 2010 року, нарахованої з 1 грудня 2012 року, у зв`язку з безпідставністю вимог.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 20 травня 2019 року.

Суддя О. В. Моргун