Вирок № 81865406, 21.05.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/473/18

Провадження № 1-кп/591/131/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді Сибільова О.В., за участю секретаря Д`ячук Ю.О., прокурора Борисенка О.І., захисника Кондратенка М.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12017200440003893 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), гр-на України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого: 08 вересня 2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 обвинувачується в повторному незаконному придбанні та зберіганні без мети збуту наркотичного засобу «канабісу» масою в перерахунку на висушену речовину 98,853 г, наркотичного засобу «екстракту канабісу» масою в перерахунку на суху речовину 1,178 г, наркотичного засобу «смоли канабісу» масою 9,965 г, які було виявлено та вилучено працівниками поліції 12 жовтня 2017 року за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та які були придбані ним у невстановленому органами досудового розслідування місці та у невстановлений в ході досудового розслідування час та спосіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину не визнав повністю, зазначивши, що не знає походження виявлених за місцем його проживання наведених наркотичних речовин, дозволу на проведення огляду працівниками поліції, під час якого були виявлені зазначені речовини, він не надавав, а його проведення вважає незаконним.

На підтвердження провини обвинуваченого в інкримінованому діянні прокурором подані докази, зокрема, протокол від 12 жовтня 2017 року огляду місця події – наведеної квартири, в якій були виявлені та вилучені певні речовини та предмети, висновок експерта, яким наведені речовини визнані особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс, екстракт канабісу та смола канабісу; відеозапис з нагрудних камер патрульних поліцейських (зміст якого досліджений слідчим в протоколі огляду), та який було відтворено в судовому засіданні, а також були досліджені в судовому засіданні вилучені 12 жовтня 2017 року за місцем проживання речові докази (наркотичні речовини та предмети).

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (працівники патрульної поліції), які показали суду, що 12 жовтня 2017 року вони прибули на виклик ОСОБА_4 (співмешканки ОСОБА_1 ) з приводу сімейної сварки. Після прибуття на виклик ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_1 застосовував до неї насильство, попросила працівників поліції допомогти забрати свої речі та речі дитини з його квартири. Також поліцейські показали суду, що ОСОБА_4 повідомила їм інформацію про вживання її цивільним чоловіком наркотичних засобів. Коли вони зайшли до помешкання, то виявили на кухні наркотичні речовини та засоби для їх вживання, після чого викликали слідчо-оперативну групу. Квартиру відчиняла ОСОБА_4 , ні при проведенні слідчих дій, ні при їх приїзді на місце, ОСОБА_1 дома не було.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що дійсно викликала поліцію при наведених обставинах, зазначивши, що не повідомляла працівникам поліції про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 вживає наркотики. Також показала суду, що просила поліцейських почекати її біля дверей квартири, проте вони наполягли на тому, щоб зайти в помешкання квартири задля її безпеки. Також підтвердила, що дійсно ними були виявлені якісь речовини та предмети на кухні, але на них не звернула увагу і про їх походження не знає.

Покази ОСОБА_4 підтвердила ОСОБА_5 (мати ОСОБА_4 ), яка була присутня при наведених подіях, коли її донька забирала речі з квартири ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , показали суду, що були запрошені 12 жовтня 2017 року в якості понятих при огляді квартири ОСОБА_1 , під час якого було виявлено та вилучено наведені в обвинуваченні наркотичні речовини та предмети.

Оцінюючи згадані докази на предмет їх належності та допустимості, суд приходить наступних висновків.

Так, ключовим та першочерговим доказом, який повинен покладатись в основу обвинувачення в цій справі, повинен бути доказ, що підтверджує виявлення та вилучення наркотичного засобу, а всі інші докази є похідними від нього.

Таким доказом в провадженні є протокол огляду місця події від 12 жовтня 2017 року, під час якого було слідчим оглянуто квартиру та вилучено наведені в обвинуваченні наркотичні речовини, тобто проведена слідча дія, результат якої закріплений у вказаному процесуальному документі.

Зі змісту п. 19 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 93, ч. 1 ст. 233 КПК України вбачається, що проводити слідчі дії може в кримінальному провадженні лише слідчий, прокурор або за дорученням працівник оперативного підрозділу.

Водночас, з дослідженого судом відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що, після їх прибуття до квартири ОСОБА_1 , ними вчинялись безпосередні активні дії не тільки по поверховому огляду квартири, а й по її фактичному обшуку, при якому ними відчинялись дверцята шаф на кухні та здійснювались пошукові дії в них, а крім того, брались в руки паперові згортки з речовиною рослинного походження. При цьому такі дії вчинялись без дозволу власника чи користувача квартири та без участі понятих.

Іншими словами, огляд (обшук) житла обвинуваченого був розпочатий не слідчим згідно протоколу огляду від 12 жовтня 2017 року, а був розпочатий саме патрульними поліцейськими безпосередньо після їх входження до помешкання ОСОБА_1 При цьому вони не були на той момент уповноваженими особами в розумінні КПК України на проведення цих слідчих дій, як і не мали відповідного дозволу на їх проведення, тобто згаданий доказ був отриманий всупереч порядку, встановленому КПК України, зокрема, всупереч зазначеним нормам та з порушенням принципу, закріпленого в ст. 13 КПК України.

Крім того, сумніви суду щодо наведеного доказу викликає і та обставина, що ОСОБА_9 в згаданій квартирі на той момент не була зареєстрована, її власником є лише ОСОБА_1 , який в час прибуття поліції та проведення огляду в помешканні не був і дозволу на його огляд не давав.

Враховуючи наведене, на переконання суду, згідно вимог ст. 86, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, протокол огляду місця події від 12 жовтня 2017 року як доказ є недопустимим, оскільки огляд був здійснений з порушення його суттєвих умов (проведений не уповноваженою особою, а проникнення до квартири відбулось з дозволу особи, повноваження якої на вчинення цих дій є сумнівними).

Не є перешкодою для визнання згаданого доказу недопустимим і наявність ухвали слідчого судді, винесеної в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, оскільки по-перше, відсутня інформація з приводу того, що слідчому судді надавались для дослідження відеозаписи патрульних поліцейських, а по-друге, як вбачається з ухвали слідчого судді, ним вирішувалось виключно питання законності проникнення до згаданої квартири слідчого, який склав протокол огляду, проте не давалась оцінка в сукупності з наведеними вище обставинами дій патрульних поліцейських та цивільної дружини обвинуваченого, що могло бути досліджено виключно під час судового розгляду справи, по-третє, наявність цієї ухвали слідчого судді не виключає та не спростовує допущених правоохоронцями порушень процедури при проведенні слідчої дії, встановлених при дослідженні всіх доказів в сукупності.

Визнаючи згаданий протокол огляду місця події недопустимим доказом, суд виходить і з того, що ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу, тобто в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України є членом сім`ї, який фактично, надавши сумнівний дозвіл працівникам поліції на входження квартири, де мешкав обвинувачений, створив умови, що стали підставою для підозри та обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, що також на думку суду є порушенням ст. 18 КПК України та ст. 63 Конституції України, оскільки ОСОБА_4 не є фахівцем у галузі права і, з огляду на висловлену нею позицію в судовому засіданні, в тому числі подальшу відмову в порядку ст. 63 Конституції України від дачі показань, є обґрунтовані сумніви у суду в можливості отримання правоохоронцями взагалі дозволу від неї на проникнення до житла у разі роз`яснення їй всіх прав, положень закону та наслідків вчинення таких дій (застереження щодо роз`яснення згаданих прав ОСОБА_4 відсутнє у всіх наданих суду матеріалах провадження, а також в дозволі на огляд та в самому огляді місця події).

Відтак, згаданий доказ належить визнати недопустимим в тому числі, згідно вимог п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК України, оскільки в розумінні цієї норми, як інформація щодо вживання наркотичних засобів цивільним чоловіком ОСОБА_4 , так і її дозвіл на огляд житла є фактичним отриманням пояснень від неї без роз`яснення права відмовитися давати показання та не відповідати на запитання, а також без роз`яснення наслідків вчинення таких дій.

Надаючи оцінку зібраним в справі доказам, а також щодо можливості використання відомостей, що містяться в них, слід врахувати і те, що, всупереч вимогам ст. 290 КПК України, органом досудового розслідування не було надано доступ до всіх матеріалів досудового розслідування стороні захисту, зокрема, безпосередньо до речових доказів, вилучених під час згаданого огляду місця події, хоча ці докази були в розпорядження слідчого та прокурора на момент вчинення цієї процесуальної дії в момент завершення досудового розслідування і є слушним з приводу цього зауваження сторони захисту на предмет того, що ані захисник, ані підозрюваний не зобов`язані звертатись до слідчого чи прокурора з окремим клопотанням про надання доступу до тих чи інших матеріалів, оскільки це є обов`язком надати доступ до всіх матеріалів досудового розслідування протилежній стороні, чого стороною обвинувачення зроблено не було (відсутнє застереження про це в наданих матеріалах, якими підтверджується здійснення стороною обвинувачення дій, передбачених ст. 290 КПК України).

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що першочерговий доказ, яким виявлено та вилучено наркотичні речовини визнаний судом недопустимим, він не може бути покладений в основу вироку, всі інші докази є похідними від нього, а отже інформація, яка міститься в них також не може використовуватись як обґрунтування провини обвинуваченого, що відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України повинно тлумачитись на користь обвинуваченого, а отже прокурором не доведено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , тому, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, він підлягає виправданню.

Покази свідків, як і інші зібрані докази не можуть без основного доказу, яким виявлено та вилучено наркотичну речовину, вважатись достатніми для доведення вини особи, оскільки як зазначено вище вони самостійно не доводять суттєвих обставин справи щодо ваги, складу речовини та її приналежності до заборонених засобів, а наданий суду відеозапис патрульних є більш об`єктивним та достовірним, що переважає та нівелює всі інші докази сторони обвинувачення.

Речові докази слід знищити.

Процесуальні витрати належить віднести на рахунок держави.

На підставі ч. 2 ст. 309 КК України, керуючись ст.ст. 368, 370, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та виправдати його.

Речові докази: наркотичні речовини, речовини та предмети згідно квитанції № 00936 – знищити, оптичний диск - зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення; особою, що не була присутня при цьому - з дня отримання копії судового рішення, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення їй вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Сибільов