Ухвала суду № 81865364, 15.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22110/18

Провадження № 4-с/761/89/2019

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Припутневич В.І., Шлапаковій А.О.,

за участю заінтересованої особи: ОСОБА_3,

представника заінтересованої особи: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», заінтересовані особи: Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Леся Євгеніївна, ОСОБА_3 про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2019 року до суду надійшла зазначена скарга.

В скарзі скаржник просить: визнати невиконання ПАТ «НСТУ» рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 02.11.2018 у справі №761/22110/18 про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді заступника виконавчого директора (з питань ПКЄ) ПАТ «НСТУ» з 15.05.2018 року таким, що не виконується з поважних причин; скасувати постанову Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Мороз Лесі Євгенівни про арешт коштів боржника від 03.12.2018 року у виконавчому провадженні №57661771.

Вимоги обгрунтовані тим, що рішенням суду ОСОБА_3 було поновлено на посаді та на підставі рішення суду відкрито виконавче провадження.

Як зазначає скаржник, 19.11.2018 року на адресу скаржника надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді. 27.11.2018 року надійшла постанова державного виконавця про накладення штрафу на скаржника у зв`язку з невиконанням рішення суду. 18.12.2018 року на адресу скаржника надійшла оспорювана постанова про арешт коштів боржника у зв`язку з невиконанням рішення суду.

Заявник вважає дії державного виконавця щодо винесення оспорюваної постанови такими, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства України а постанову такою, що підлягає скасуванню так як основною причиною невиконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі стало те, що станом на дату прийняття вказаного рішення суду в штатному розписі ПАТ «НСТУ» вже не існувало такої посади, а тому не зрозуміло як виконати рішення суду.

Заявник зазначає, що вони вживали заходів для можливості виконати рішення суду проте вони позитивного результату не мали

В судове засідання представник заявника не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог скарги так як арешт накладено законно та відсутні підстави для скасування постанови.

Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Леся Євгеніївна в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, пояснення на скаргу не направила.

А тому у відповідності до положень ч.2 статті 450 ЦПК України суд продовжив слухання скарги у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання - представників боржника та державного виконавця.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши ОСОБА_3 та її представника, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина 2 та 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає права та обов`язки державного виконавця.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.11.2018 року Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Леся Євгеніївна відкрила виконавче провадження №57661771 щодо виконання виконавчого листа №761/22110/18 виданого Шевченківським районним судом м.Києва за яким зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді заступника виконавчого директора (з питань ПКЄ) Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» з 15 травня 2018 року.

Згідно із зазначеною постановою Боржник мав виконати рішення суду протягом трьох робочих днів та надати до відділу копію наказу про поновлення ОСОБА_3 на посаді.

Постанова направлялась Боржнику до виконання.

Проте виконана не була про що зазначив сам Боржник у скарзі.

Як зазначила ОСОБА_3 в судовому засіданні, рішення суду до цього часу не виконане та вона не поновлена на посаді.

Постановою Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Лесі Євгеніївни від 03.12.2018 року у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду у наданий для виконання строк, державним виконавцем 22.11.2018 року винесена постанова про накладення штрафу у сумі 5 100,00 грн. та надано новий строк протягом трьох робочих днів, у зв`язку з несплатою Боржником штрафу на підставі положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти боржника на рахунках в банківських установах у межах суми штрафу у розмірі 5 100,00 грн..

Згідно з положеннями статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як вбачається з матеріалів скарги, заявник оскаржує і постанову про накладення арешту, проте на даний час вона по суті не розглянута.

Заявник зазначав у скарзі, що арешт на кошти накладено у зв`язку з невиконанням рішення суду, проте зазначене спростовується обгрунтуванням державного виконавця у накладенні арешту. А тому при розгляді даної скарги суд не може прийняти до уваги посилання заявника на поважність причин невиконання рішення суду так як вони не впливають на законність прийнятої постанови державним виконавцем.

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що на даний час не скасована постанова про накладення штрафу на Боржника та не надано суду доказів щодо оплати штрафу, при винесенні постанови не встановлено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», заінтересовані особи: Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Леся Євгеніївна, ОСОБА_3 про скасування постанови - відхилити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 20 травня 2019 року

СУДДЯ: Н.Г.Притула