Ухвала суду № 81864791, 08.05.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/4633/19

ун. № 759/8031/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, заборону оренди, застави, іпотеки, реєстрації місця проживання у квартирі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Колесник Ольга Ігорівна, Приватний нотаріус Татаринцева Євгенія Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз» про встановлення права власності, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом віндикаційної вимоги витребування нерухомості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася у квітні 2019 р. до Святошинського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить визнати недійсним Договір № 0502 від 28.04.2016 р. купівлі-продажу майнових прав у майбутньому будівництві між ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Колесник О.І. та застосувати наслідки його недійсності; визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недобросовісними набувачами, оскільки набули нерухомість за правочинами, які мають ознаки фіктивності та вчинені за суттєво заниженими цінами; визнати право власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; повернути йому у власність та користування зазначену квартиру шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей щодо його права власності і скасувати суперечливі записи про право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; зобов`язати відповідача ОСОБА_2 звільнити спірну квартиру від своїх речей та повернути квартиру у користування позивача.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про накладення арешту та заборону подальшого відчуження у будь-якій формі спірної трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; заборону оренди, застави та іпотеки спірної квартири як складової арешту нерухомості; заборону реєстрації проживання у спірній квартирі на час розгляду справи.

Заяву обґрунтовано тим, що оскільки предметом позову є встановлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину та відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом віндикаційної вимоги витребування нерухомості позивача, ОСОБА_1 вважає, що існує загроза подальших перепродажів спільної нерухомості, і невжиття заходів забезпечення позову зможе істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову із доданими документами, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК України).

Згідно положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як визначив Пленум ВСУ в Постанові від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом із тим, із викладених заявником вимог про забезпечення позову не вбачається, що невжиття останніх зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Предметом позову ОСОБА_1 є витребування із чужого володіння належної йому на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 , визнання за ним право власності на цю квартиру. Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» у разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужено відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до статті 33 ЦПК за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (статті 35, 36 ЦПК).

Таким чином, судом не встановлено вагомих підстав вважати, що незастосування заявлених заходів забезпечення позову може в майбутньому призвести до неможливості виконання або до утруднення виконання можливого прийнятого на користь позивача рішення суду у разі продажу відповідачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Також заявником не наведено достатніх підстав, які б свідчили про реальні дії ОСОБА_2 , направлені на відчуження належної йому на праві власності квартири.

З огляду на вищевикладене, підстав для застосування заходів забезпечення позову не встановлено, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру із забороною її відчуження, оренди, застави, іпотеки, а також реєстрації місця проживання у квартирі в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Колесник Ольга Ігорівна, Приватний нотаріус Татаринцева Євгенія Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз» про встановлення права власності, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом віндикаційної вимоги витребування нерухомості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Коваль О.А.