Ухвала суду № 81864529, 16.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24498/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Лисенко В. А., процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Гончаренка А. О., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Силаєва Максима Сергійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019100000000323 від 11 травня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області майор юстиції Силаєв Максим Сергійович звернувся до слідчого судді із клопотанням, про застосувати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні другого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2019 за № 42019100000000323, за підозрою ОСОБА_1 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 359 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 діючи умисно, за попередньою змовою зна даний час невстановленими особами, з корисливих мотивів, вимагали від ОСОБА_2 грошові кошти за нерозповсюдження у засобах масової відомостей та інформації, незаконно отриманих з використанням спеціальних технічних засобів, які останній бажає зберегти в таємниці.

Так, приблизно наприкінці 2018 - на початку 2019 років ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, вступив в попередню злочинну змову з групою невстановлених слідством осіб, які розробили злочинний план, направлений на вчинення вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів ОСОБА_2 (вимагання), відносно ОСОБА_2 , який полягав у тому, щоб отримати від останнього, погрожуючи розповсюдженням інформації, отриманої внаслідок несанкціонованого доступу (зламу) електронних поштових скриньок та подальшого спотворення інформації (листування), грошові кошти в сумі 500 000 доларів США, для чого створили наступні обставини.

ОСОБА_1 та група невстановлених слідством осіб, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими особами, діяльність яких за переконанням ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб була пов`язана з діяльністю народного депутата України ОСОБА_2 , не створювались та не надсилались електронні листи, які б містили інформацію, що могла спонукати ОСОБА_2 виконати вимогу щодо передачі майна, та для досягнення власної злочинної мети вирішили внести зміни (редагування) існуючих листів між вищевказаними особами шляхом корегування їх змісту та внесення до них відомостей компрометуючого характеру, в результаті чого було створено підроблене листування між вказаними вище особами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діючи спільно з групою невстановлених слідством осіб, згідно раніше розробленого плану, в період з 10.05.2019 року по 14.05.2019 року, перебуваючи у невстановленому слідством місці, використовуючи мобільний додаток «Whatsapp», ідентифікований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , звернувся за допомогою текстового повідомлення з ОСОБА_2 , в якому повідомив про обізнаність зі змістом листування між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими особами, а також надіслав для перегляду, як дійсно існуючі листи, так і змінені, з внесеними недостовірними відомостями щодо фактів, які не мали місця, а саме щодо питань, пов`язаних з діяльністю ПАТ «ОПЗ».

Після цього, ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими слідством особами, 14.05.2019 приблизно о 19 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Госпітальна, 4, в приміщенні готелю «Русь», в ході зустрічі з ОСОБА_2 , висунув вимогу надання йому, як особі уповноваженої діяти від імені усіх співучасників, грошових коштів у сумі 500 000 доларів США за не розповсюдження третім особам змісту електронного листування ОСОБА_2

Продовжуючи спільний злочинний умисел направлений на вимагання чужого майна ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими слідством особами, домовився зустрітись з ОСОБА_2 15.05.2019 року о 15 годині 30 хвилин за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Переяславський Шлях, 131, у приміщенні комплексу автозаправної станції «ОККО», з метою отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 500 000 доларів США за нерозповсюдження відомостей та інформації, незаконно отриманих з використанням спеціальних технічних засобів, які останній бажає зберегти в таємниці, а саме інтернет листування ОСОБА_2 та наближених осіб, а так само листування зі зміненим змістом.

У подальшому, 15.05.2019 року о 16 годині 25 хвилин, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бровари , вул. Переясловський шлях, 131 в приміщенні комплексу автозаправної станції «ОККО», ОСОБА_1 в ході зустрічі з ОСОБА_2 отримав від останнього відповідно до раніше висунутої вимоги 500 000 доларі США за нерозповсюдження відомостей та інформації, незаконно отриманих з використанням спеціальних технічних засобів, які останній бажає зберегти в таємниці, а саме інтернет листування ОСОБА_2 та наближених осіб, а так само листування зі зміненим змістом.

За фактом вчинення вказаних дій ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вимаганні передачі чужого майна, поєднаному із погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у пособництві незаконному придбанні та використанні спеціальних технічних засобів отримання інформації, вичиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 359 КК України.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання. Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та враховуючи особу підозрюваного, який є раніше не судимим, застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Підозрюваний в судовому засіданні свою вину визнав, та просив застосувати щодо нього запобіжних захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянкина України, 15.05.2019 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 2 ст. 359 КК України.

16.05.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 359 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

-протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 ;

-протоколом огляду місця події;

-протоколами огляду та вручення грошових коштів;

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

При дослідженні особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має середню освіту, визначене місце проживання.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Так, у провадженні встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

-незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі ОСОБА_1 не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та належної поведінки, а також сприянню у дослідженні усіх обставин кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років,дані, які характеризують останнього, як особу, суспільний інтерес, вік та стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, сімейний стан, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та переховуватись від органів досудового слідства і суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 153 860 грн. з покладенням обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 липня 2019 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019100000000323 від 11 травня 2019 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 153 680 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р НОМЕР_2 ;

МФО (код банку) 820172;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 14 липня 2019 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Проголошення повного тексту судового рішення відбудеться о 17:55 год., 21 травня 2019 року.

Слідчий суддя І. В. Литвинова