Рішення № 81864248, 24.04.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3873/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Литвиновій І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 31 жовтня 2018 року, просив стягнути суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, суму інфляційних втрат та пеню на загальну суму 25 322, 09 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що 15 січня 2014 року сторонами було укладено договір про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій № 432/06/УЖ. Разом з тим, відповідач не виконує покладені на нього договором зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 17 762, 09 грн за період з 01 вересня 2016 року по 30 вересня 2018 року. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, інфляційної складової боргу, 3 % річних та пені, вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді від 03 травня 2018 року у справі відкрито провадження /а. с. 54-55/.

31 жовтня 2018 року стороною позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розрахунку станом на 25 жовтня 2018 року за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 17 762, 09 грн основного боргу, інфляційної складової боргу 1 535, 97 грн, 3 % річних 526, 43 грн, пені 5 497, 60 грн, а всього 25 322, 09 грн та суму судових витрат в розмірі 1 762, 00 грн /а. с. 66-67/.

06 березня 2019 року від представника відповідача до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнано, заперечуючи проти нього, вказано, що відповідач звернулася до ТОВ «Рада 6» із заявою, у якій повідомляла про те, що вона не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , житлово-комунальні послуги не споживає і просить припинити їх нарахування. Проте позивач відмовився прийняти від відповідача заяву та здійснити відповідне документальне оформлення, тому заява була направлена телеграмою 13 жовтня 2015 року позивачу за його фактичним місцем розташуванням - АДРЕСА_1 . Позивачем надано некоректний розрахунок заборгованості станом на 25 жовтня 2018 року, який не містить розшифрування складових експлуатаційних витрат, копій квитанцій не було надано суду. Позивач включив до позовних вимог пеню у розмірі 5 497, 60 грн, обчислену за подвійною обліковою ставкою НБУ, не зазначаючи пункту договору, який передбачає сплату пені у такому розмірі /а. с. 85-86/.

Одночасно, у своєму відзиві представником відповідача заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до вимог про стягнення пені, як нарахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, такі і до 3 % річних, відмовивши у цій частині позовних вимог /а. с. 86/.

20 березня 2019 року стороною позивача подано до суду відповідь на відзив відповідача, у якому вказано, що відповідач, подаючи свою заяву, у якій повідомляла про те, що вона не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , житлово-комунальні послуги не споживає і просить припинити їх нарахування, не дотрималася визначеного порядку і для такого різновиду послуг як утримання будинку та прибудинкової території таке право несплати вартості житлово-комунальних послуг не передбачене. Розшифрування складових експлуатаційних витрат зазначені у Розпорядженні КМДА № 591 від 19 червня 2015 року та № 386 від 03 червня 2017 року, якими затверджені тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території будинку. За період несплати відповідачем за житлово-комунальні послуги, від відповідача на адресу позивача не надходило жодних актів-претензій та заяв, що свідчить про те, що позич надавав дані послуги належної якості, а відповідач їх споживав /а. с. 90-91/.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідачеві на праві власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом від 27 грудня 2012 року про право власності, виданого на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 25 грудня 2012 року № 2114-С/КІ /а. с. 17/.

Сторонами 15 січня 2014 року укладено договір № 433/06/К про надання послуг, відповідно до якого ТОВ «Рада 6» надає власнику - відповідачу - послуги із забезпечення пропускного режиму у будинку АДРЕСА_1 , а власник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати вартість послуг у строки та на умовах, передбачених договором /а. с. 15-16/.

Пунктом 4.5. договору № 433/06/К про надання послуг від 15 січня 2014 року передбачено, що, у випадку порушення зобов`язання, передбаченого п. 2.2 договору, власник сплачує підприємству (ТОВ «Рада 6») пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення виконання зобов`язання до дати повного погашення заборгованості.

Згідно з умовами договору про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій № 432/06/УЖ від 15 грудня 2014 року, укладеного сторонами у справі, позивач забезпечує обслуговування та поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території, де знаходиться квартира, що належить відповідачу на праві приватної власності /а. с. 11-16/.

Згідно п. 2.2 договору № 432/06/УЖ від 14 січня 2014 року, встановлено, що платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що передує за розрахунковим.

Пунктом 4.1.2 укладеного сторонами договору № 432/06/УЖ від 14 січня 2014 року передбачено, що споживач несе відповідальність, згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені /а. с. 12/.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтями 20, 21 Закону визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

За пунктом 6 частини сьомої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 409/1843 затверджено Порядок звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання).

Згідно з пунктом 1.2 вказаного Порядку наймач (власник) квартири (приватного будинку) та члени його сім`ї за період тимчасової відсутності мають право на несплату вартості ненаданих послуг з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, газопостачання при дотриманні певних умов, зокрема, при тимчасовій відсутності одного або декількох членів сім`ї: за умови своєчасного подання в житлово-експлуатаційну організацію та в управління експлуатації газового господарства документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім`ї.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку для звільнення від оплати наймач (власник) квартири (приватного будинку) повинен надати наступні документи, зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1.2 даного Порядку: заяву в житлово-експлуатаційну організацію та в управління експлуатації газового господарства про тимчасову відсутність одного або декількох членів сім`ї із зазначенням періоду та місця перебування; документ, що підтверджує факт перебування одного або декількох членів сім`ї в іншому місці (документ повинен містити кутовий штамп з реєстраційним номером, дату видачі, бути завірений печаткою); для працюючих - довідку з місця роботи про перебування у відпустці, відрядженні (із зазначенням терміну відпустки, відрядження).

Відповідно до пункту 4 цього ж Порядку перерахунок за ненадані послуги з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, газопостачання проводиться у випадку, передбаченому пунктом 1.2 даного Порядку: після надання документа, що підтверджує факт відсутності одного або декількох членів сім`ї, не пізніше місячного терміну.

За встановленим вказаним Порядком, для звільнення від оплати, у випадку, тимчасової відсутності одного або декількох членів сім`ї наймач (власник) квартири (приватного будинку) повинен надати наступні документи:

1) заяву в управління експлуатації газового господарства про тимчасову відсутність одного або декількох членів сім`ї із зазначенням періоду та місця перебування;

2) документ, що підтверджує факт перебування одного або декількох членів сім`ї в іншому місці (документ повинен містити кутовий штамп з реєстраційним номером, дату видачі,бути завірений печаткою).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, відключення, власник або власники житлового будинку (або будинків) повинен звернутися до відповідної Комісії органу місцевого самоврядування з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

Разом з тим, вбачається, що направлена відповідачем заява від 13 жовтня 2015 року не відповідає вимогам Порядку звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання), затверджених рішенням від 28 березня 2002 року № 409/1843, як і Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, будь-яких інших документів суду не було подано як доказ звернення до позивача.

Відповідно до «Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ № 572 від 08 жовтня 1992 року, Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 55, згідно з ст.ст. 151, 162 ЖК Української РСР та п. п. 5, 10 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», боржник зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, натомість ним порушуються зазначені положення нормативно-правові актів та умови договору.

Розпорядженнями КМДА № 591 від 19 червня 2015 року та № 386 від 03 квітня 2017 року затверджено тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , у яких міститься розшифрування тарифів по складовим послуг, які надаються позивачем відповідачу як балансоутримувачем будинку /а. с. 29-30/.

Позивач зазначив у відповіді на відзив, а стороною відповідача не спростовано те, що за період з 01 вересня 2016 року по 30 вересня 2018 року, від ОСОБА_1 не надходили акти-претензії та заяви про те, що комунальні послуги надавалися не у повному обсязі або неналежної якості.

Заява ОСОБА_1 , направлена телеграфом 13 жовтня 2015 року, містить лише повідомлення, що квартира знаходиться у непридатному стані (відсутні радіатори опалення, ремонт після здачі в експлуатацію не проводився), не вказуючи, що до цього причетний позивач, та клопотання про припинення нарахування житлово-комунальних послуг, здійснення перерахунку.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.

Частиною третьою ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що представником позивача надані достатні докази того, що позивач є балансоутримувачем, який обслуговує будинок АДРЕСА_4 , у період часу, який досліджується судом, та був виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі відповідачу, проте за які оплату не було ним внесено.

За таких висновків, заява відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності судом відхиляється як безпідставна.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 1 762, 00 грн, у відшкодування витрат з оплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (ЄДРПОУ 32590026, адреса: м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 3) суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 17 762, 09 грн основного боргу, інфляційної складової боргу 1 535, 97 грн, 3 % річних 526, 43 грн, пені 5 497, 60 грн, а всього 25 322, 09 грн та суму судових витрат в розмірі 1 762, 00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Литвинова